Сторінка
2

Технологія вирощування лісових культур на рекультивованих землях

Г-Ч-Вч-Ч-Г-Ч-

ч-г-чч-в -Ч-Г- .

В одночагарниковому варіанті, який більш поширений, використовується один вид чагарнику, і схема змішування має такий вигляд:

Г-Ч-Г-Ч-Г-Ч- .

Ч-Г-Ч-Г-Ч-Г-Ч-Г- .

Деревно-тіньовий тип змішування передбачає чергування головної породи не з чагарником, а з підгінною супутньою породою (С):

Г-С-Г-С-Г-С-

С-Г-С-Г-С-Г- .

Комбінований тип змішування поєднує принципи деревно-чагарникового та деревно-тіньового типів змішування за схемою:

Г-Ч-С-Ч-Г-Ч-С-Ч-Г- .

Ч-Г-Ч-С-Ч-Г-Ч-С-Ч-

У формуванні типів лісових культур на рекультивованих землях велике значення має густота культур. По суті, з нею пов'язана біологічна стійкість і продуктивність майбутніх насаджень. Адже за умов заниженої густоти залишається не використаною потенційна продуктивність рекультивованих земель; за завищеної густоти культури відстають у рості, а можуть бути випадки їх загибелі або депресії. Знижена густота відтягує також період зімкнення лісових культур, що потребує проведення більшої кількості доглядів. Водночас більша густота вимагає використання більшої кількості садівного матеріалу, що збільшує собівартість лісових культур.

Отже, вибір оптимальної густоти - один з найвідповідальніших моментів у створенні лісових культур на рекультивованих землях. Виявляється, вона є динамічною і змінюється з часом, оскільки лісові дерева з віком вимагають щораз більшого життєвого простору.

Враховуючи це, базою для регулювання густоти у процесі росту с початкова густота, тобто кількість посадкових місць під час садіння або сівби лісових культур. У свою чергу початкову густоту визначають з урахуванням таких чинників:

Ø біологічні та лісівничі властивості деревних порід, коли для світлолюбних порід приймається менша густота, для тіневитривалих більша, для швидкорослих - менша, для повільно-рослих - більша;

Ø едафічні, або ґрунтові умови, причому у більш сухих умовах і на бідніших ґрунтах (породах) приймається більша густота, оскільки дерева тут ростуть повільніше, а в оптимальних умовах вологості та родючості ґрунту (порід) густота може бути меншою, оскільки дерева тут ростуть інтенсивніше. Початкову густоту культур і відповідне розміщення посадкових місць визначають окремо за лісорослинкими зонами, підзонами і лісокультурними районами.

Наприклад, загально прийнята орієнтовна початкова густота лісових культур для сосни в сухих і свіжих борах та суборах становить не менше 7 тис. рослин на 1га, у сирих - не менше 5 тис. рослин на 1 га. У садінні великомірними саджанцями допускається первинна густота 2,5 тис. на 1га і більше. Проте через несприятливі умови на відвалах розкривних порід, у лісовій рекультивації початкову густоту доцільно збільшувати до 10-14 тис. шт/га і більше. За таким принципом можна визначити густоту і для інших лісових культур.

Вирішальною умовою успішної лісової рекультивації є асортимент лісоутворюючих порід. Саме асортимент зумовлює майбутню господарську цінність, біологічну стійкість і продуктивність лісових культур.

Добираючи асортимент, визначають цільове господарське призначення майбутнього деревостану, лісобіологічну взаємну толерантність порід, які проектуються для спільного зростання, відповідність біологічних особливостей лісоутворюючих порід едафічним чинникам, притаманних конкретному відвалу розкривних порід, що підлягає лісовій рекультивації.

Рекомендована література

1. Бекаревич Н.Е., Масюк Н.Т. Результаты полевых опытов по освоению марганцевых карьеров в Никопольском районе Днепропетровской области // Вопросы биологии, селекции и агротехники полевых культур. -Днепропетровск, 1968. - Т. 10. - С. 25-30.

2. Бекаревич Н.Е., Горобец И.Д., Кабаненко В.П. и др. Возделывание зерновых культур на опытных рекультивированных участках с насыпным слоем чернозема // Рекультивация земель. - К X Международному конгрессу почвоведов. - Днепропетровск, 1974. - С. 106-138.

3. Бекаревич Н.Е., Горобец И.Д., Кабаненко В.П. и др. Возделывание бобовых культур на опытных рекультивированных участках: К X Международному конгрессу почвоведов. -Днепропетровск, 1974. Т.ХШ.-С. 138-168.

4. Бекаревич Н.Ε., Масюк Н.Т. Рекультивация черноземов // Русский чернозем- 100 лет после В.В.Докучаева. М: Наука, 1982-3.-С. 228-241.

5. Бекаревич Н.Е. Основные результаты исследований по биологической рекультивации земель, нарушенных горнодобывающей промышленностью // Эколого-биологические и социально-экономические основы сельскохозяйственной рекультивации в степной черноземной зоне УССР: Сб. научи, тр. Днепропетровского с.-х ин-ста.- Днепро-пертровск, 1984. - Т. 49. - С. 12-33.

6. Бекаревич Н.Е., Галай П.В. Продуктивность ярого ячменя в вегетационных опытах на обыкновенном черноземе, луговых засоленных почвах, подвергшихся длительному периоду затопления, сланцах и их смесях в западном Донбассе. - Там же. - С.95-100.

7. Бекаревич Н.Е., Масюк Н.Т. Сельскохозяйственная рекультивация в черноземной зоне Украины // Вестник с.-х. науки. - 1988.- № 6. - С. 102-110.

8. Бондарь Г.А., Карпова Т.П. Опыт возделывания лекарственных растений на рекультивированных землях // Биоценотические аспекты лесной рекультивации нарушенных земель Западного Донбасса. -Днепропетровск, 1980. -С. 62-69.

9. Бонше М. Задачи и результаты почвенно-геологических работ при использовании для нужд сельского и лесного хозяйства площадей, зайнятых отвалами // Материалы междунар. симпозиума по вопросам рекультивации территорий, нарушенных промышленностью. - Катовице, 12-17. X. 1965.-С. 253-256.