Сторінка
1

Активізація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення географії

Активно-пізнавальна і практична діяльність учнів — одна з головних турбот учителя географії. Тому вчи­телі перебувають у постійному пошу­ку різних форм навчання. Традиційні форми та методи навчання не зав­жди забезпечують глибоке вивчен­ня навчального предмета. Через те завдання сучасного вчителя — знай­ти такі форми навчання, які зро­били б урок цікавішим, підвищили інтерес учнів до вивчення пред­метів, активізували б їхню діяль­ність та зняли напруження, особ­ливо під час перевірки знань.

У своїй практичній діяльності я велике значення надаю повторенню та перевірці навчального мате ріалу з певної теми та розділу. Ефективність такої перевірки зале­жить від того, як учитель організо­вує урок і наскільки успішно учні застосовують набуті знання та вміння. Хочу зупини­тися на різних формах проведення узагальнюючих уроків, які я використовую у своїй роботі і яким на­даю особливого значення, тому що на уроках уза­гальнюючого повторення, як правило, учитель сам собі ставить оцінку, чого і як навчив дітей. Від нас, учителів, залежить, щоб ці уроки стали цікавими-і запа­м'яталися.

Найпоширенішими з них є уроки, що проводять­ся у формі ігор-змагань.

Дуже популярними серед школярів 6—7 класів є уроки у формі КВК. Під час підготовки і проведення КВК школярі вчаться творчо мислити, «здобувати» знання, швидко шукати правильну відповідь.

Учаться вони й уважно слухати, розуміти своїх то­варишів, виручати команду у важку хвилину. Підготов­ку до КВК розпочинаю вже з перших уроків теми: ого­лошую учням, що в кінці цієї теми ми проведемо урок у вигляді КВК, формуються команди, вибираються капітани, і самі учні розподіляють обов'язки, наприк­лад: картографа, зоолога, ботаніка, кліматолога та ін. Дітям даю завдання: повторити номенклатуру, підго­тувати невеличкі кросворди, 2—3 запитання суперни­кам тощо. КВК проходить на уроці протягом 40—45 хвилин. Ведучий КВК — учитель, він же і журі. Кон­курси можна придумати різні. КВК починається, як правило, привітанням, де учні у веселій формі пред­ставляють свою команду. Потім конкурс «Розминка», що проходить у швидкому темпі. (Команді видається картка, на якій записані цифри, назви. Необхідно ви­значити, що вони означають.) Конкурс «Географічна естафета»

— кожна команда отримує указку

— естафетну паличку. Представ­ники команд по черзі підходять до карти і показують географічні об'єкти, які вони вивчали. Учас­ники передають указку один одно­му, кожен повинен показати якийсь об'єкт з вивченої теми на карті. За кожну правильну відповідь коман­да отримує І бал, якщо об'єкт не названий чи показаний неправиль­но, бал не зараховується.

Конкурсів можна придумати і використати багато, але більшість із них уже стали традиційними і повторюються з теми в тему.

Ще один з різновидів уроку-гри, які я використовую, — це урок-марафон — своєрідна естафе­та на узагальнюючих уроках після вивчення материка.

Учням потрібно якомога швидше пройти всі ета­пи естафети і набрати якнайбільшу кількість балів. Завдання для карток-етапів підбираю різні: і тести, і кросворди, і завдання для роботи з контурною кар­тою. Намагаюся їх диференціювати, враховуючи підготовленість учнів, підбираю легші і важчі.

На уроках узагальнення практикую проведення прес-конференцій та ділових ігор. Одну з таких прес-конференцій я провела після вивчення материка Ан­тарктида. Четверо найсильніших і найпідготовленіших учнів виконували роль учасників експедиції в Антарктиду, решта учнів ставили їм будь-які запи­тання про цей материк, що вимагали знання фактич­ного матеріалу, уміння узагальнювати, орієнтуватися в ситуаціях, виявляти винахідливість.

Подібну прес-конференцію проводила в 8—9 кла­сах після вивчення географії Івано-Франківської області. Учні ділилися на «спеціалістів» (ландшафтознавців, екологів, економістів, ґрунтознавців, демографів) та працівників засобів масової інформації, які представляли різні жур­нали, газети, теле- та радіопрограми. Прес-конференції не тільки активізують діяльність класу, оригінальним способом перевіряючи знання, а й змушують учнів ду­мати, учать ставити запитання, адже часом це зробити не легше, ніж відповісти на нього.

У свої уроки я часто вводжу ділову гру, наприк­лад, вивчаючи океани у 7 класі чи тему «Гідросфера» в 6 класі, пропоную різні ситуації:

1. Один із вас буде капітаном, Інший штурманом. Потрібно визначити мету експедиції, вибрати марш­рут плавання, розказати про природу тих місць, де ви побували.

2. Здійсніть уявну подорож до Північного полю­са. Виберіть спосіб пересування. Які труднощі вам зустрілися?

Під час вивчення материків пропоную учням творчі роботи. Наприклад: скласти пам'ятку туристові, який вирушає в подорож на даний материк. Учні лако­нічно, у дотепній формі викладають необхідні дані про материк. Пропоную також творчі завдання типу «Щоденник подорожі, яка не відбулася», або «Три дні в Африці». Творчі роботи учні ілюструють малюнка­ми. Традиційно після вивчення теми «Атмосфера» про­воджу урок-вікторину «Що? Де? Коли?». Підбираю цікаві запитання з усієї теми, які могли б найповніше вия­вити рівень знань учнів. Використовую «чорний ящик», «бліц-» і «супербліц-запитання».

Після вивчення розділу «Господарство» в 9 класі проводжу урок-залік. Метою такого уроку є узагаль­нення та систематизація знань учнів з теми, закріп­лення основних понять і термінів, перевірка вміння працювати зі статистичними довідниками, економіч­ними картами, діаграмами, таблицями; прищеплен­ня школярам навичок самостійності в оцінці знань своїх товаришів.