Сторінка
2

Активізація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення географії

На багатьох своїх уроках пропоную учням розв'я­зування кросвордів. Цю роботу діти дуже люблять, виконують із задоволенням. Складаю нескладні крос­ворди, які потребують знання фактичного матеріалу підручника й уміння працювати з картою. Такі тематичні кросворди розроблені з усіх головних тем у 6 і 7 класах і використовуються на різних етапах уроку.

Під час вивчення програмового матеріалу з гео­графії в учнів виникає багато таких запитань, вичерпні відповіді на які під час уроку дати неможливо через нестачу часу. Тому органічним доповненням до уроків є позакласна робота, під час якої учні розвива­ються і задовольняють свою допитливість, виявля­ють творчу ініціативу і самостійність.

Позакласна робота для учнів — справа добро­вільна, а для вчителя обов'язкова. Кожного на­вчального року я проводжу загальношкільний позакласний захід із географії. Серед них — конкурси веселих і кмітливих, гра-вікторина «Що? Де? Коли?», «брейн-ринг». Разом з учнями створили екологічну стежку, де можна проводити екскурсії, виконувати практичні роботи не лише з географії, а й з приро­дознавства, біології.

Практикую також проведення тижнів географії, участь у яких беруть усі учні школи. Програма тижня передбачає проведення різних заходів, серед яких, наприклад «Екологічний бумеранг», посвята п'яти­класників у географи, географічна кросвордина, ус­ний журнал «Географічні рекордсмени», гра «Щас­ливий випадок» тощо. Щорічно проводимо і шкільну географічну олімпіаду, переможці. Різноманітні форми проведення навчальних занять дають можливість виявити здібності кожного учня, викликати непідробну цікавість до предмета, розвинути ідею співробітництва вчителя й учня, стати активним учасником навчального проце­су, засвоїти матеріал безпосередньо на уроці.

ЕЛЕМЕНТИ НАРОДОЗНАВСТВА У ВИВЧЕННІ ГЕОГРАФІЇ

Якщо не займатися творчою працею на користь на­роду, то не варто й жити.

К. Геренчук

Одним із головних завдань шкільного курсу географії є формування в учнів цілісного географічного образу планети Земля, починаючи від вивчення рідного краю і держави та закінчуючи пізнанням глобальних зако­номірностей і процесів.

Географічна наука з її багатим і різноманітним змістом має великі можливості для широкого викори­стання елементів народознавства [71.

Під час вивчення природних умов та ресурсів, роз­витку господарства і культури рідного краю народо­знавство набуває особливого значення у прилученні учнів до національної культури.

Місто Коломия знаходиться в Івано-Франківській області, жителі якого знають сотні легенд, притч, розповідей, пісень, прислів'їв, що є важливим доповненням гео­графічного змісту при вивченні рідного краю.

Основну увагу вчителем необхідно зосереджу­вати на:

• Підвищенні наукового рівня викладання гео­графії згідно із сучасними вимогами, дотримуючись девізу «Корінням — в етнос, гіллям — у світову цивілі­зацію».

• Організації творчої праці учнів на основі ефек­тивного використання зібраного краєзнавчого мате­ріалу.

• Спрямуванні навчання на високий кінцевий ре­зультат, глибокі й міцні знання, інтелектуальний роз­виток, виховання громадянина нашої держави, сім'я­нина, підготовку до самостійного життя в умовах рин­кової економіки. Вплетення елементів народознавства в навчально-виховний процес забезпечує підвищення якості навчання географії.

Велике значення має тематичне планування з ура­хуванням елементів народознавства, які підсилюють географічний зміст навчального матеріалу. Різні типи уроків, форми їх проведення забезпечують диференційований підхід до викладання географії.

Уроки сприяють розвитку різних умінь: пред­метних (читання карти), міжпредметних (географічні характеристики природних та економічних районів, розселення мовних сімей), позапредметні (порівнян­ня, висновки). Головним завданням учителя є ство­рення умов творчого застосування умінь учнями. Учні мають поступово навчитися самостійно вибирати еле­менти народознавства, висловлювати варіанти думки, переформульовувати ідеї, знаходити принцип дії, ви­користовувати логічні схеми для викладення наукових фактів, теорії. Це повинно стати стилем їхнього мис­лення. Учити дітей учитися, сповна використовуючи надбання народного бездонного джерела, — складова частина навчального процесу.

Елементи народознавства можуть бути використані на різних етапах уроків. При цьому практикуються різноманітні завдання: підбір прислів'їв та пояснення їхнього змісту, інтерв'ю у старожилів, складання роз­повідей, запис легенд та притч, підготовка запитань тощо.