Сторінка
3

Активізація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення географії

Під час вивчення «Рідного краю» діти складають родинні дерева. Передує цьому пошукова робота учнів.

Велике виховне значення має легенда про уявлен­ня нашими предками життя всіх людей на землі як велетенського Дерева Роду.

«Витоки воно бере, — каже вчитель, — від Адама і Єви, які дали початок усьому людському родові. «Колі­но» — це одне покоління. Кожен з нас — це перше «коліно», тато і мама — друге і т. д. Хто назве сім колін, той дуже добре знає свій родовід, а хто назве шістдесят чотири коліна — то це вже безсмертя. Це і е завдан­ням на все життя. Це завдання повинно передаватися дітям, внукам, правнукам .» Широко використовуєть­ся дослідницький метод.

Під час підсумків спостережень за природою зістав­ляємо з народними прикметами. Наприклад, який день на Стрітення (15 лютого), такою буде весна, або щоб мати багатий урожай, то до Благовіщення (7 квітня) не можна порушувати спокій землі, яка до цього дня на­бирає сили. Діти перевіряють дію народних прикмет на основі власного досвіду [8].

Учитель здійснює диференційований підхід у пошуку й використанні краєзнавчого матеріалу. Це допомагає здобути учням знання не лише з підручника, а й із самого життя. Такі завдання потрібно розподіляти інди­відуально, враховуючи інтереси та можливості дітей. Результати їхньої праці обов'язково заслуховувати на наступному уроці або використовувати на уроках узагальнення знань. Але в жодному разі праця учнів не має залишитися поза увагою вчителя та інших учнів.

Велике значення має виконання домашніх завдань пошукового характеру з фізичної та економічної гео­графії України. Ці два курси мають широкі можли­вості для використання у навчальному процесі еле­ментів народознавства, на яких базується кожне зав­дання.

Приклади домашніх завдань:

1. Вести календар спостережень за природою у зіставленні з народними прикметами (5—6 класи).

2. Скласти характеристику природних комплексів на основі досліджень із використанням легенд (7—8 класи),

Подорожі, мандрівки, зустрічі, семінари, конфе­ренції, дослідження, екскурсії в краєзнавчий музей та етнографічний комплекс — далеко не повний перелік форм проведення уроків з елементами народознавства, що запам'ятовуються учням на все життя.

Зібраний і систематизований матеріал може стати основою сценаріїв виховних заходів, вечорів, дитячих ранків, конкурсів, ігор, краєзнавчо-географічних тижнів. (Див. додаток.)

Відомо, що вивчення географії з елементами наро­дознавства — це творчість учителя. Вона базується на постійному пошукові, який вимагає щоденної клопіт­кої праці. Ця праця скуплюється сторицею: підвищенням інтересу учнів до географії та рівня сформованості компетенцій, вирішенням багатьох проблем, пов'яза­них із вихованням майбутнього покоління нашої держави.