Сторінка
1

Селеві потоки завершальної стадії льодовикових періодів гірських країн Карпатсько-Балканського регіону

Ще під час теоретичних узагальнень результатів структурно-геоморфологічних досліджень, що були проведені на Покутті (1997-2003 р.р.), була звернута увага на ряд незвичних явищ /3/. Серед інших, до таких явищ відносилися надзвичайна рівнинність передгірських відрізків річкових долин (Прут, Бистриці, верхів’я Дністра). У свій час контраст між рівнинністю долин річок та горами дав назву Берегові Карпати /1/.

З початком використання для таких узагальнень цифрових висотних моделей (рис.1), з метою вивчення поведінки поздовжніх профілів долин річок при перетині тектонічних порушень було відмічено, що профілі таких річок як Прут, Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська практично ідеально узгоджені і не вказують на значні вертикальні переміщення блоків поверхні (рис.2). Такий результат був несподіваним, оскільки як відомо з результатів обробки даних високоточного невілювання Карпати входять до високоактивного Карпатсько-Балканського поясу /Сейф/. Несподіваним також було те, що такий самий характер поздовжніх профілів можна було спостерігати і на лівих притоках Кубані, що збігали зі схилів Кавказу (рис.3).

Отримані результати мали подвійну інтерпретацію. Або, долини цих річок є надзвичайно молодими і неотектонічні рухи ще не встигли внести корективи у поздовжні профілі, або результати обробки високоточного нівелювання є некоректними. Останнє припущення від початку, виходячи з міжнародного рівня програми досліджень, було відкинуте.

Пояснення це явище знайшло після завершення досліджень постгляціальних явищ в басейні Дніпра /4/. Тоді був зроблений висновок, що завершальна стадія льодовикових періодів, за рахунок швидкого вивільнення потенційної енергії нагромадженій у льодово-сніговому покриві, є найбільш сприятливим періодом для розвитку таких катастрофічних явищ, як прориви польодовикових озер, та грандіозних селевих потоків /5/. Добре відомо, що навіть у сучасних кліматичних умовах селеві потоки залишаються одним з найбільш загрозливих катастрофічних явищ гірських країн, в тому числі Українських Карпат та Кримських гір /2/.

Для перевірки такого припущення в долині Прута біля м. Коломиї (рис.6) були вивчені поперечна будова долини річки (гіпсометричний профіль на вставці у лівому верхньому куту рисунка) та геологічний розріз кар’єру, розташованого в долині річки (на рисунку зазначений 1).

З гіпсометричного профілю видно, що в межах долини, окрім заплави, існує ще три рівні, утворення яких, можливо, пов’язане з селевими потоками. Висота уступів між ними складає 10-25 м. Кар’єр розташований на другому рівні (20 м над заплавою). Згори вниз в ньому відслонюються: світло-бурі суглинки (потужність біля 2м); галечниковий конгломерат (видима потужність 1-2 м); відклади косівської світи.

Така будова розрізу дозволяє припустити, що верхня частина товщі була сформована після зупинки селевого потоку, в результаті осідання галечникового матеріалу на дно потоку. Галька овальна з погано обкатаними гранями, що свідчить про нетривалий час її обробки.

Про те, що у даному випадку ми маємо справу з потужними селевими потоками говорить морфологія долин. Як видно з рис. 1 та рис. 4 повороти річок є плавними та великого радіусу. Якщо порівняти долини Дністра, Прута, Сірету та інших річок північно-східного схилу Карпат, то можна зауважити, що згини долини Дністра, не дивлячись на його більшу водність є короткими та крутими. Великий радіус розвороту долин говорить про значно вищу кінетичну енергію потоків, що сформували долини річок в межах схилів Карпат. Висока кінетично енергія досягалася за рахунок більшої швидкості та значного вмісту валунно-галечникового матеріалу. Такий потік характеризувався надзвичайною еродуючою здатністю, яка і стала причиною формування долин з великим радіусом кривизни згинів.

Порівняння будови долин потоків північно-східного схилу Карпат з іншими гірськими країнами показало, що схоже явище спостерігається у західній частині північного схилу Великого Кавказу на лівих допливах річки Кубані (рис.7), на схилах Панянської низини, на південних схилах Карпат, а також на деяких інших ділянка. Можливо, що невеликі селеві потоки мали місце і на західних схилах Кримських гір. З перерахованих регіонів найбільше враження справляє південна частина басейну Кубані, яка повністю складається з потоків, що стікають зі схилів Кавказу. За масштабами, як це видно з рис. 7, ці потоки значно перевершують потоки інших місць. Поздовжній профіль притоки Кубані Лаби можна бачити на рис.3. За своїми параметрами він не відрізняється від профілів потоків з інших регіонів, що показані на рис.2-5.