Сторінка
1

Основні напрямки гідрологічних досліджень кафедри гідрології і гідрохімії київського національного університету імені Тараса Шевченка (1949-2000 рр.)

Гідрологічний напрямок досліджень на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка отримав імпульс із створенням кафедри гідрології суші (1949 р.).

Першим завідувачем кафедри був доктор технічних наук, професор Назаров В.О., основні праці якого присвячені питанням формування стоку, водному режиму річок та гідрологічному прогнозуванню. Саме ці питання впродовж багатьох років були основними напрямками в науковій тематиці кафедри гідрології.

Розвиток гідрологічних досліджень кафедри за півстоліття її існування можна умовно поділити на три етапи: перший, найдовший охоплює 50-70-і роки, другий – 80-ті, а третій – 90-ті роки двадцятого століття.

Одним з головних напрямків розвитку гідрологічних досліджень на кафедрі протягом перших тридцяти років (1950-1970 рр.) було вивчення водного режиму річок України. Висвітлювався режим багатьох водотоків України, але найбільша увага приділялася річкам Українського Полісся. Це було пов”язано з актуальним на той час (особливо у 60-ті роки) питанням осушення цих земель цього регіону. З метою надання рекомендацій щодо розрахунку різних гідрологічних характеристик на заболочених річках, була виконана значна дослідницька робота. Для річок Полісся було обчислено норму стоку за вегетаційний період, мінливість та забезпеченість стоку на початок вегетаційного періоду, максимальний, мінімальний та середній стік за меженний період. Виходячи із середніх величин стоку за багаторіччя, було побудовано карти ізоліній характеристик стоку на коефіцієнтів мінливості, що дозволяли підрахувати з достатньою для практики точністю розрахункові величини стоку (С.П.Пустовойт, Л.Г.Будкіна).

Виконані розробки дозволили висвітлити водний режим річок, що протікають по території Українського Полісся. Одночасно досліджувався вплив заболоченості на водний режим річок і вплив осушення боліт на стік. Для практичних розрахунків розмірів осушувальних каналів були розроблені та передані інституту “Укрдіпроводгосп” (тепер “Укрводпроект”) відповідні гідрологічні характеристики для використання в процесі проектування осушувальних систем.

Члени кафедри брали участь у написанні окремих розділів монографії “Нариси про природу та сільське господарство Українського Полісся”, яка вийшла з друку у 1955 р. за редакцією О.М.Маринича.

Значна увага приділялась вивченню водного режиму річок Лісостепової зони України в межах басейнів Південного Бугу та Дніпра. Зокрема, було складено гідрологічний нарис Київської області та Середнього Придніпров”я. При вивченні річок Середнього Придніпров”я відзначено великий вплив фізико-географічних умов на окремі гідрологічні характеристики, зокрема на тривалість льодового періоду, на режим рівнів, на величини весняного стоку та розподіл його між сезонами.

На кафедрі була розроблена схема гідрологічного районування Лісостепової зони (в межах басейнів Південного Бугу та Дніпра). В основу районування покладено матеріали по режиму малих і середніх річок, які повністю протікають у межах досліджуваної території і, формуючи стік під впливом різних фізико-географічних умов даної зони, в своєму режимі відображають її ландшафтні особливості. Принципи, покладені в основу гідрологічного районування Лісостепової зони, були пізніше використані Л.Г.Будкіною при проведенні гідрологічного районування України ( р.).

У 50-х роках на кафедрі проводилося вивчення річок Степової зони з метою дати рекомендації для використання їх вод при зрошенні земельних масивів на півдні України. Для цих річок (Інгул, Інгулець, Кальміус, Міус, Молочна та ін.) були підраховані характеристики стоку за вегетаційний період.

Великий внесок зроблено вченими кафедри при складанні географічних атласів. Для атласу Київської області було складено 4 карти, які характеризують водоносність річок зазначеного району. Кафедра була головною організацією при підготовці першого атласу “Природні умови та природні ресурси Української РСР” (розділ “Поверхневі води”), 1967 р. Безпосередньо на кафедрі створено 4 карти, що характеризують льодові явища на річках України (С.П.Пустовойт). Активну участь прийняли викладачі кафедри у підготовці і створенні атласу “Природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР», 1978 р. До складу редакційної комісії атласу входили С.П.Пустовойт (завідувач кафедри з 1968 р.) та Б.А.Пишкін (завідувач кафедри з 1962 р.), які були науковими керівниками розділу “Поверхневі води”.

У розробці тематичного змісту карт приймали участь: С.П.Пустовойт (“Весняний льодохід”), Л.Г.Будкіна, Л.М.Козінцева, С.П.Пустовойт (“Гідрологічне районування”), С.С.Левківський (“Водний баланс”).

Одним з основних напрямків у роботі кафедри в період 50-70-х були теоретичні дослідження, пов”язані з розробкою проблеми довготермінових прогнозів режиму р.Дніпра великої завчасності та довготермінових прогнозів весняних явищ р.Прип”яті (В.О.Назаров, Л.М.Козінцева). Були запропоновані оригінальні розрахункові побудови передобчислення витрат, кривих підйому та спаду весняних гідрографів. Практика гідротехнічного будівництва та ефективного використання гідроенергоресурсів у 60-ті роки поставили завдання по випуску прогнозів великої завчасності. Такі роботи були виконані для р.Дніпро. Аналогічні роботи виконувались по розробці методики довготермінових прогнозів гідрографа весняної повені р.Прип”ять біля м.Мозира. В основу робіт покладено спосіб схематизації і узагальнення гідрографів весняної повені р.Прип”ять, який об”єднував у собі методики В.О.Назарова та А.В.Огієвського. Одержані результати дозволили рекомендувати розроблену методику для використання її в оперативній практиці, при експлуатації каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі.