Сторінка
9

Методика закладання і проведення польового досліду з оптимізації параметрів дренажу в Ратнівському районі, Волинської області

При поливі по борознам і смугам повторні свердловини рекомендується розміщувати вздовж борозен і смуг на різних відстанях від місця випуску води. При дощуванні, свердловини повинні розміщуватися в напрямку зміни інтенсивності дощувальної машини.

В комплект обладнання для визначення вологості ґрунту входять ґрунтовий бур, набір пронумерованих алюмінієвих стаканчиків в спеціальних ящику. В лабораторії проводять зважування на технічних вагах з точністю до 0,01 г. Зразки в стаканчиках сушать в шафах з електричним обігрівом і автоматичним регулюванням температури при 105º.

Обробка даних спостережень за вологістю ґрунту заклечається в побудові графіка, який показує хід змін вологості ґрунту по всім горизонтам ґрунтового профілю під час всього періоду, зміни запасів вологи в ґрунті і ін. Найбільш сприятливим і розповсюдженим в практиці меліоративних досліджень є зображення динаміки вологості ґрунту в вигляді хроноізоплет вологості.

Цей метод дозволяє одразу захопити і охарактеризувати особливості змін вологості в дослідженому ґрунтовому шарі за будь-який проміжок часу в залежному зв’язку з випадаючими опадами, зміною температури, промерзанні ґрунту, змін рівня ґрунтових вод і т.п.

3.4. Методика спостережень за температурним режимом

Спостереження за температурою ґрунту здійснювалося під час вегетаційного періоду. Для вимірювання температури ґрунту на глибині 5, 10, 15, 20 см використовували термометри Савінова, а в більш глибоких горизонтах –ь витяжні термометри. Установка термометрів здійснювалася в ряд у напрямку з Сходу на Захід у порядку зростання глибини. Відстані між термометрами Савінова прийнято рівними 10-15 см, між витяжними – 5 см. Режимні спостереження були проведені при різних метеорологічних умовах.

Необхідність спостереження за температурою повітря, ґрунту і води при меліоративних дослідженнях в кожному випадку визначається програмою досліджень.

Температура будь-якого середовища вимірюється термометрами. Одиницею вимірювання є градуси. Термометри розрізняють рідинні, термоелектричні, деформаційні і термометри противаги.

Рідинні термометри використовують принцип зміни об’єму рідини зі зміною температури. В якості рідини в таких термометрах використовують ртуть або спирт. Ртутні термометри більш чуттєві, але ртуть замерзає при -38,9º. Тому для вимірювання низьких температур користуються спиртовими термометрами.

Термоелектричні термометри засновані на зміні елекрорухомої сили термопар, виникаючої внаслідок різності температур спаїв. Термопари можуть бути з міді і константа.

Термометри противаги базуються на принципі зміни противаги провідників і напівпровідників зі зміною температури.

В деформаційних термометрах використовується принцип зміни лінійних розмірів твердих тіл зі зміною температури. Приймачем таких термометрів є біметалічна пластинка або пружина з міді і заліза.

При вимірюванні необхідно враховувати чуттєвість термометрів. Розрізняють два порядка чуттєвості: 1) властивість реагувати на дуже малі зміни температури; 2) швидкість сприйняття температури навколишнього середовища, або інерція. Чуттєвість 1-го порядку рідинних термометрів збільшується зі збільшенням об’єму резервуару термометрів і зменшенням перерізу капіляра. В метеорологічних термометрах забезпечується точність відліку температури від 0,1º. Чуттєвість 2-го порядку (інерція) для метеорологічних рідинних термометрів складає 3-7 хв. В зв’язку з цим відліки по термометрам повинні з’являтися швидко. Рекомендується спочатку відраховувати дев’яті долі, а потім цілі градуси, так як своєю присутністю людина змінює температуру.

Для термометрів, відліки по яким проводиться в іншому середовищі, наприклад в витяжних термометрах і термометрах-щупах, чуттєвість 2-го порядку зменшується. Для збільшення інерції таких термометрів резервуари їх поміщають в будь-яку оболонку, яка має велику теплоємкість (мідна стружка).

3.5. Методика спостережень за ростом та розвитком сільськогосподарських культур

Фенологічні спостереження – спостереження, які проводяться над рослинами від посіву до дозрівання. Ціль їх – встановити час настання фаз розвитку рослин. При фенологічних спостереженнях зазвичай відмічають початок фази, коли вона спостерігається у 50-75% рослин.

У зернових культур (пшениця, ячмінь, овес,) рекомендується відмічати наступні фази: час посіву, поява сходів, третього листка, вихід в трубку, колосся або виметування, молочна, воскова і повна спілість, час збирання. Результати фенологічних спостережень записуються в таблицю.

Дані фенологічних спостережень використовуються для визначення періодів між фазами і визначення загальної довжини вегетаційного періоду.

Врожай обумовлюється в основному площею листової поверхні рослин, тривалістю їх активної діяльності і продуктивністю фотосинтезу рослин. Так як лист відіграє важливу роль в появі органічної речовини і через нього проходить основна маса води в процесі транспірації, важливо знати розміри листової поверхні даної культури на 1 га, а також потреба і витрата води листям. Періодичне визначення площі листя рослин дає можливість пояснити різниці у врожаї по варіантам польового досліду.

Листову поверхню можна визначити методом висічок. З дослідної ділянки беруть не менше 10 рослин і обривають листя. Потім з цього листя за допомогою загостреної трубки роблять 20-50 висічок загальною площею не менше 10-20 см² і зважують. Одночасно визначають загальну масу всього листя проби. Розраховують площу листя по формулі: