Сторінка
11

Методика закладання і проведення польового досліду з оптимізації параметрів дренажу в Ратнівському районі, Волинської області

2. Замість індивідуальних помилок середніх кожного варіанту досліду вираховують одну усереднену помилку загальної середньої, яку використовують для оцінки відмінності між варіантами.

3. Середню помилку досліду знаходять шляхом розкладення загальної дисперсії (варіювання) всіх даних досліду на складові частини, характеризуючи варіювання, пов’язане з вивчаючими в досліді факторами, і варіювання випадкове, обумовлене багатообразним випадковим впливом зовнішніх, часто невідомих досліднику умов на змінність вивчаючих ознак і властивостей.

Визначення випадкового варіювання часто є основною задачею дисперсійного аналізу. Воно дає можливість визначити помилку досліду і найменшу суттєву відмінність (НСВ), тобто ту мінімальну різницю між середніми, яка в даному експерименті є суттєвою:

НСВ = t ∙ Sd,

де t – критерій Стьюдента для прийнятого рівня значимості і числа степенів вільності остаточної дисперсії (береться по спеціальним таблицям);

Sd – помилка відмінності середніх, яка, в свою чергу, обчислюється по формулі:

Sd = √=1,41 Sx,

де n – число повторностей в порівняльних варіантах;

Sz² – остаточний середній квадрат (дисперсія помилки);

Sx – загальновідома помилка середньої.

Вибір рівня значимості, тобто вірогідності ризику зробити на основі експериментальних даних помилкове заключення, визначається практичними думками, відповідальністю висновків і можливостями. В практиці меліоративних дослідів рахується в висновках спиратися на 5%-й рівень значимості, коли ризик зробити помилкове заключення складає 5%, або 5 випадків з 100. Для найбільш відповідальних дослідів приймають 1%-й рівень значимості:

НСВ= t∙ Sd ;

HCB= t∙ Sd .

Першочерговим документом по кожному досліді служить щоденник польових робіт і спостережень. Щоденник – невелика книга-зошит, удобна для носіння в кишені або польовій сумці. В ній день за днем в хронологічному порядку, по відповідним формам ведуть всі першочергові записи безпосередньо в полі, в лабораторії під час виконання або одразу ж після закінчення робіт і спостережень. Допоміжними першочерговими документами рахуються робочі зошити, де ведуться всі необхідні перерахунки масових спостережень, аналізів, звітів.

Зведеним документом, який включає основні відомості про програму, схемі досліду, методиці дослідження супутних умов проведення досліду, записи всіх агротехнічних робіт, оброблені результати спостережень, дані про врожаях і інші відомості, необхідні для подальших узагальнень, висновків і практичних пропозицій, є журнал польового досліду. В журналі з допомогою таблиць, графіків і рівнянь зосереджений весь основний матеріал по польовому досліді.

Завершальний етап експериментальної роботи – оформлення її результатів в вигляді звіту, статті, дипломної або дисертаційної роботи і передача наукового матеріалу для використовування в виробництві. До звіту по польовому досліду пред’являють наступні основні вимоги: наявність ведучої ідеї (гіпотези), фактична достовірність отримання даних, логічна послідовність, ясність, чіткість і переконливість викладення. В звіті необхідно вказати: 1) ціль і значення дослідження; 2) коротку історію питання; 3) схему, умови і методику дослідів і спостережень; 4) основні результати роботи; 5) висновки і пропозиції; 6) список використаної літератури.

Побудова залежності середньомісячних РГВ від суми атмосферних опадів

х+1,6877 R²=0.4388

r == = 0,4388

Визначення коефіцієнта кореляції:

r = = 0,44 ∙100% = 44%

Помилка коефіцієнта кореляції буде мати вигляд:

Sr =

n – кількість точок, n = 38.

Визначення коефіцієнта Стьюдента:

tr =

Число степенів вільності визначається по формулі:

ν = n – 2 = 38 – 2 = 36

При числі степенів вільності ν = 36, значення t0.5 = 2,03

Тоді довір очний інтервал буде:

0,44 ± 2,03 ∙ 0,15 = 0,44 ± 0,31.

Побудова зв’язку врожаю багаторічних трав зі значенням Агрв/Нср

х²+92,243х – 7,6887 ² =0,5392

r == = 0,4388

Визначення коефіцієнта кореляції:

r = = 0,53 ∙100% = 53%

Помилка коефіцієнта кореляції буде мати вигляд:

Sr =

n – кількість точок, n = 27.

Визначення коефіцієнта Стьюдента:

tη =

Число степенів вільності визначається по формулі:

ν = n – 2 = 27 – 2 = 25

При числі степенів вільності ν = 25, значення t0.5 = 2,06

Тоді довір очний інтервал буде:

0,53 ± 2,06 ∙ 0,17 = 0,53 ± 0,35.

3.8. Агрохімічні дослідження

Агрохімічні дослідження планується проводити на варіантах без дренажу, на варіанті з глибоким закладанням дрен максимум, мінімум (0,9 та 1,3 м) з відстані між дренами найбільшою і найменшою. Глибина відбору 0-30 см і 30-50 см. Відбір зразків здійснюється на режимній ділянці способом конверту, частота відбору початок вегетації, завершення вегетації і щомісячна протягом вегетації. Дата відбору зразків на агрохімічний аналіз повинні співпадати з терміном відбору на вологість ґрунту. При аналізах визначається NO(нітратний азот), NH(амоній азот), PO, KO.