Сторінка
1
Зміст:
1. Характеристика річкової мережі України
2. Басейн Вісли
3. Басейн Дунаю
4. Басейн Дністра
5. Басейн Південного Бугу
6. Басейн Дніпра
7. Список використаної літератури
Характеристика річкової мережі України
Навіть якщо побіжно глянути на географічну карту, то впадає в очі надзвичайно розгалужена мережа голубих ниток, яка пронизує, немов кровоносна система, територію нашої країни – від гігантських водних артерій (Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг) до найдрібніших їх ланок – малих річок. Серед численних водотоків є такі, які знає кожний. Але залишається ще дуже багато річок і струмків, відомих лише місцевим жителям. Річки – як люди: немає жодної, схожої на іншу. Вони великі і малі, спокійні на рівнинах та нестримні у горах – кожна зі своїм характером.
При будь-яких критеріях класифікації малі річки становлять переважну більшість. Так, довжину меншу ніж 100 км мають близько 99% загальної кількості річок України.
На території України за уточненими даними налічується 63029 малих річок і водотоків загальною довжиною 185,8 тис. км. Переважна більшість малих річок довжиною менше 10 км мають площу водозбору від 20,1 до 500 км2 (87%) загальної кількості і 72% усієї довжини річок, що протікають по території держави (табл. 1). Малих річок з площею водозбору від 50,1 до 100 км² налічується 890 (28% від загальної кількості), а 797 річок (25%) мають площу водозбору 20,1-50 км2. Такі річки переважають у басейнах Вісли, Дунаю, Дністра та Причорноморської низовини. А у басейнах Південного Бугу і Дніпра переважна більшість річок з середньою площею водозбору – 50,1-100 км2. У Приазов'ї площі водозбору переважної більшості малих річок – 100,1-200 км2. Середня площа водозбору малої річки становить в Україні близько 10 км2, середня її довжина – 3 км. Середня густота річкової мережі становить 0,31 км/км2, а для гірських районів Карпат – 1,49 км/км2.
Аналіз інвентаризації річок показав, що в середньому на території республіки на 1 км2 припадає 411 м довжини великої чи малої річки.
Розподіл річок та їх густота в Україні дуже нерівномірні. Це пояснюється неоднаковими в різних частинах країни кліматичними умовами, характером рельєфу, геологічною будовою окремих районів та іншими факторами. Взагалі кількість і водність річок зменшується у напрямку від більш вологого північного заходу до посушливого південного сходу. Між пониззям Дніпра та озером Сиваш зовсім немає річок – це своєрідний безстічний подовий район. Немає річок і на закарстованих яйлах Кримських гір.
Найгустіша мережа річок – у Карпатах (в басейні Тиси, у верхів'ях Прута і Дністра), де на 1 км2 території припадає 1,7 км річок. Відносно густа їх мережа на Поліссі, в Лісостепу та Гірському Криму – 0,33-0,4 км/км2. У Степу вона не перевищує 0,2 км/1 км2, а на півдні республіки є досить районів, де річкова мережа надзвичайно рідка і її густота наближається до нуля.
Найбільша кількість річок у басейні Дніпра – 27,7%, Дунаю – 26,3%, Дністра – 23,7% і Південного Бугу – 9,3%. Із 4011 річок завдовжки понад 10 км майже дві третини (73,3%) належать до групи з довжиною менше 25 км, 23,4% становлять річки довжиною від 26 до 100 км і тільки 3,3% річок мають довжину понад 100 км.
Переважна більшість річок України несе свої води на південь у Чорне й Азовське моря і лише невеличка їх кількість (близько 4%) належить до басейну р. Вісла, що впадає в Балтійське море.
ічкова мережа країни за основними водозборами розподіляється на вісім крупних басейнів: басейни річок Вісли, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Сіверського Донця, а також річок Приазовського та Північночорноморського басейнів.
Основні річкові басейни України
Басейн Вісли
Басейн Вісли охоплює 3112 малих річок північного заходу країни (2,1% площі України) загальною довжиною понад 7 тис. км. Середня густота річкової мережі – 0,58 км/км2. Цей річковий басейн в межах України займає північний захід Волино-Подільської височини і західну частину Поліської низовини. Вододіли чітко виражені. Вони проходять по пасмах горбів. Середня висота водозборів – 250-350 м, похили – переважно 20-90 м/км (табл. 3).
Таблиця Кількість річок та їх довжина в басейні р. Вісли
Найбільшими притоками Вісли в Україні є Сан (Сян) і Західний Буг. Сан має довжину 444 км, з них на території України – лише 56 км на кордоні з Польщею. Свій початок Сан бере на північних схилах Верховинського хребта, тече вузькою долиною і лише в межах Польщі виходить на Сандомирську низовину. На території України Сан приймає такі основні притоки – Вігор, Вишня і Шкло. Середні похили річок – 0,8-1,6 м/км, а у верхів'ях Сану – 5,98 м/км.
Західний Буг бере початок на північних схилах Подільської височини поблизу с. Верхобуж Золочівського району Львівської області. До м. Устилуг річка має передгірний характер. Середній похил на перших дев'яти кілометрах від витоку – 3,4 м/км, нижче – 1,5-2,7 м/км, на іншому протязі річки він зменшується до 0,3-1,1 м/км. Нижче від м. Устилуг Західний Буг є прикордонною річкою, тече по широкій долині й має типово рівнинний характер.
Басейн Дунаю
Басейн Дунаю займає південні та південно-східні схили Східних Карпат, Закарпаття і південно-західну окраїну Причорноморської низовини. Сюди належать річки басейнів Тиси, Серету, Прута, а також кілька річок, що впадають в Дунай або Придунайські озера нижче гирла Прута. Басейн, що охоплює 5,3% території України, налічує 17612 малих річок сумарною довжиною 35,2 тис. км. Середня густота річкової мережі – 1,12 км/км2 (у Карпатах – до 1,7 км/км2).
Завантажити реферат