Сторінка
1
Порушення земної поверхні найчастіше відбувається у процесі геологорозвідувальних робіт і розробок корисних копалин. Враховуючи їх особливості, розглянемо кожен випадок окремо.
Порушення земної поверхні у процесі геологорозвідувальних робіт
Геологорозвідувальні роботи пов'язані із використанням автомобільно-транспортного парку (АТП) машин і буріння свердловин на відповідну глибину. У свою чергу для використання АТП виникає необхідність вилучення із фонду земель сільськогосподарського призначення або інших об'єктів під будівництво доріг. Так, підрахунки свідчать, що на спорудження навіть проектної дороги шириною 4 м розмір займаної нею площі становить орієнтовно 1 га на кожні 2,5 км траси.
Спорудження доріг геологорозвідувального призначення супроводжується такими основними змінами ділянок земної поверхні:
ü вирубування лісу на трасі;
ü знищення трав'янистого покриву і чагарників під проектованим полотном дороги;
ü порушення гумусового шару;
ü аналогічними порушеннями на сусідніх із дорожнім полотном земельних ділянках, з яких береться порода для будівництва дороги;
ü створення нового мікроландшафту на окремих ділянках траси у зв'язку з влаштуванням виїмок і насипів, створення дамб тощо.
Знищення трав'янистого покриву і чагарників у зв'язку з підготовчими роботами на полотні дороги та розробки сусідніх земельних ділянок може мати деякі (іноді значні) екологічні наслідки в районах з несприятливими географічними умовами (властивості грунту, клімат), де процеси відновлення рослинного покриву проходять повільно. Порушення гумусового шару, яке супроводиться зміною структури грунтів, забрудненням піском, гравієм, щебенем і в'язкими матеріалами, за своїми наслідками найбільш істотні для родючих земель.
Під час прокладання дорожніх трас у лісистій місцевості робляться просіки шириною 10-15 м, тобто у разі будівництва 1 км дороги вирубується ліс на площі 1,0-1,5 га. Значна кількість дерев вирубується для використання як будівельний матеріал у процесі прокладання доріг в болотній місцевості.
До серйозних екологічних наслідків призводить бездорожнє транспортування вантажів на автомобілях високої прохідності, а також на тракторах. Природний стан грунтово-рослинного покриву порушується і на земельних ділянках, на яких облаштовують виробничі майданчики геологорозвідувальних партій, що проводять буріння і гірничі роботи. Зокрема, порушення зводяться до знищення деревної та чагарникової рослинності, деградації або знищення трав'янистого покриву, ущільнення і забруднення грунту пально-мастильними матеріалами, промивними розчинами і буровим шламом.
Для орієнтації в табл.2.1. наведені норми площ земельних ділянок, які відводяться для робіт у разі розвідувального буріння на тверді корисні копалини.
Таблиця 2.1. Норми площ земельних ділянок для розвідувального буріння
Порушення природних ландшафтів місцевості, на якій проводяться геологорозвідувальні роботи, пов'язане з утворенням западин в результаті проведення відкритих гірничих виробок і підвищень внаслідок залишення на земній поверхні породної маси, яка виділяється із гірничих свердловин або виробок.
Для розкриття корінних порід і корисних копалин, що залягають на незначній глибині від поверхні, широко використовуються розвідувальні канави. Параметри цих канав різні: довжина їх встановлюється залежно від розмірів досліджуваних площ і вимог методики розвідки, ширина канав залежить від глибини, форми поперечного січення і властивостей порід.
Залежно від умов та обсягу робіт використовують такі основні способи прохідки відкритих розвідувальних виробок: - машинний (навантажувачами, екскаваторами, бульдозерами, колісними і канатними скреперами) з використанням енергії вибухових речовин та вручну. Ці способи по-різному характеризуються з екологічної точки зору. Наприклад, прохідка розвідувальних канав навантажувачами і вручну супроводжується найменшими порушеннями поверхні. Бульдозерна ж прохідка призводить у багатьох випадках до невиправданого збільшення ширини виробок і створення відвалів, ліквідація яких вимагає додаткових витрат. Нарешті, найбільшими негативними екологічними наслідками характеризується прохідка розвідувальних канав вибухом. При цьому ширина утворених вибухом канав перевищує у 2-4 рази їх глибину, розкидання породи на поверхні вимірюється десятками метрів у кожний бік виробки. Тому не випадково, що прохідна канава вибухом на викидання зараз дозволяється лише у виняткових випадках у важкодоступних (переважно гірських) районах при низькопродуктивних грунтах.
Дещо по-іншому проводяться розвідувально-експлуатаційні гірничі виробки, за допомогою яких здійснюються розвідка та одночасно часткова розробка родовищ кристалічної сировини. Ці виробки у вигляді окремих траншей або кар'єрів мають значні параметри.
Відвали гірських порід, що утворюються у разі проведення розвідувальних виробок, поділяють на тимчасові та постійні. До тимчасових відносять скупчення породної маси, вивернутої у процесі проведення розвідувальних канав і неглибоких шурфів, які згодом використовуються для засипки цих виробок після оформлення їх екологічної документації та випробування. Породи, що виділені з інших розвідувальних виробок, складуються на поверхні у постійні відвали.
Найбільші за своїми розмірами відвали виникають на промислових майданчиках геологорозвідувальних експедицій, які проводять розвідку родовищ радіоактивних руд і розвідувально-експлуатаційні роботи на родовищах кристалічної сировини.
Кар'єри за характером порушень та формою рельєфу бувають терасовані, котловане- і западиноподібні та ін. За глибиною розробки їх поділяють на глибокі, середньоглибокі та неглибокі. Глибокі та середньоглибокі найдоцільніше відводити під водоймища, а неглибокі - під будівництво або для розміщення відходів виробництва.
Завантажити реферат