Сторінка
5

Особливості будови річкових долин південно-західної Канади

З того ж знімка видно ще одну деталь, про яку вже йшла мова і яка може виявитися досить істотним елементом у схемі формування улоговини Horseshoe Canyon, - це умови залягання осадових порід. Зі знімка видно, що геологічні верстви разом з поверхнею та дном яру піднімаються у бік верхів’я, яке займає найбільш підняті ділянки вододілу (див. карту на рис.17). Це є підставою для твердження, що ця частина вододілу не є препарованим ерозійним останцем, а відповідає на поверхні положенню антиклінальної складки. Про це свідчить і об’ємне моделювання (рис.21) та зображення з космічного знімку цієї ділянки (рис.22).

Ця обставина є суттєвою тому, що розподіл динамічних напружень в межах антиклінальних складом є причиною інтенсифікації утворення тріщин та ослаблених зон, які через вплив на гідродинаміку підземних вод призводять до локалізації в межах структури різних ландшафтно-геоморфологічних процесів та явищ. Власне, цей принцип закладено в основу структурно-геоморфологічних та ландшафтно-індикативних методів прогнозу похованих геологічних утворень. Консультації з геологами нафтопошукових компаній підтверджують припущення про наявність локального підняття (на жаль, графічну документацію з причини конфіденційності не вдалося отримати). Його подальшій розвідці перешкоджає віднесення ділянки до природоохоронних територій.

Висновок про те, що головним агентом денудації були не поверхневі, а підземні води, хоча й є більш реалістичним, все ж таки має одну, але досить істотну ваду. При такому підході улоговина Horseshoe Canyon повинна розглядатися як зона розвантаження підземних вод, а це автоматично ставить питання про розташування зони живлення. Аналіз гіпсометрії оточуючої території дає підстав припускати два варіанти. Найближчою територією, яка б могла розглядатися як зона живлення є поверхня дна (сьогодні це денна поверхня) палеоозера (Large Glacial Lake Drumhiller – рис.19), яка рясніє різними за розмірами озерами. Другий варіант живлення струмків у Horseshoe Canyon є Скелясті гори та їх передгір’я. Фактично Horseshoe Canyon розташований вже в межах передгір’я альтитуда поверхні тут становить 850-900м над рівнем моря.

Таке припущення узгоджується з поглядами гідрогеологів про формування локальних гідросистем систем у передгірських смугах, ширина яких визначається проникністю гірських порід, перепадам альтитуд та продуктивністю підземних резервуарів. Про гідродинамічний вплив гірських масивів на передгірські ландшафти у свій час писав і Мільков Ф.І. /16/ Не так давно, автором подібні дослідження були виконані і відносно Передкарпаття. Тоді було зроблено висновок, що гідродинамічна система Карпат впливає на відстані у кілька десятків кілометрів і призводить до формування зсувів та сприяє деформуванню верств пластичних, перезволожених гірських порід під дією геостатичного та гідродинамічного навантаження з боку гірських країн /21/. На відміну від розглянутої території, у Передкарпатті, де поверхня складена водотривкими породами, при досягненні підземними водами приповерхневої зони формуються зсуви та має місце оглеєння ґрунтів.

Знайомство з будовою ділянки Horseshoe Canyon дозволило доповнити раніше розроблені схеми функціонування геосистем саморозвитку /http://www.geo.univ.kiev.ua/?d_id=68/. Загальний принцип їх дії базується на співвідношенні геостатичного та гідростатичного тисків в осадовій товщі. Порушення початкової рівноваги між ними призводить або до підняття, або до опускання поверхні. У попередніх схемах в якості екзогенного збуджувача виникнення таких систем розглядалися поверхнева ерозія та локальна дефляція. Остання в аридних зонах призводила до утворення безстічних западини, на зразок Карагіє, Кара-Бугаз-Гол, Ельтон та їм подібних. Випадок з Horseshoe Canyon дозволяє поширити список комбінацій взаємодії екзогенних та ендогенних чинників при утворенні та функціонуванні геосистем.

Завершуючи розгляд території Horseshoe Canyon зауважимо, що його унікальність є тимчасовою. Збіг обставин привів до того, що ми сьогодні можемо спостерігати це природне явище у тому етапі, коли воно є видовищним. В недалекому минулому, і в недалекому майбутньому під дією природних сил воно зміниться і можливо втратить свою видовищність. Але його місце займуть нові природні об’єкти, які буз сумніву існують у цьому регіоні. Так на рис.23. наведене космічне зображення ще одного каньйону (назва на карті відсутня), що розташований за 20 км на південь від Horseshoe Canyon. В межах його верхів’я сьогодні можна спостерігати процеси, що кілька тисяч років тому почали формування Horseshoe Canyon. Тут можна спостерігати, по положенню початків рівчаків, виходи підземних вод, які рано чи пізно призведуть до утворення улоговини та чогось видовищного.

Після того, як ми розглянули більш-менш детально деякі особливості будови басейну річки Red Deer цікаво буде зробити деякі узагальнення за допомогою космічних знімків. На рис.24. показаний фрагмент космічного знімка на територію, що безпосередньо прилягає до західної околиці містечка Drumheller. На жаль, на безкоштовних сайтах знімків на територія міста не знайшлося, але даний фрагмент включає більшість елементів, що буди розглянуті вище. Так, цифрою 1 зазначена долина річки, яка на захід від міста різко змінює напрямок течії з субширотного на північний; цифрою 2 відмічена долина притоки Kneehills Creek; цифрою 3 – улоговина Horseshoe Canyon; цифра 4 стосується ділянки бедленду, що зображена на рис.9.

Відносно цієї частини території слід одразу зауважити, що масштаб явища, який справляє дуже сильне враження з близької відстані, при розгляді на регіональних знімках є мало помітним. Для підтвердження цього на рис.25 вміщено збільшений фрагмент знімку.