Сторінка
11

Особливості будови річкових долин південно-західної Канади

У тому, що явище утворення долин дренажних потоків не є чимось унікальним, а закономірним на етапі післяльодовикового розвитку, можна переконатися повернувшись до рис. 20 - 30. На рис.51 наведений дуже яскравий приклад зображення дренажного потоку, що розтинає поверхню моренної рівнини. Знімок відноситься до сучасного басейну річки Current Swift. Чіткість елементів долини потоку свідчить про швидке та одноактове формування долини. Звертає увагу на себе плямистість зображення у південній частині знімка. З протилежного берега озера розташована індіанська резервація (White Bear). На фрагменті топокарти (рис.45) вона обведена темним квадратом у східній частині ділянки.

Така структура зображення обумовлена, по-перше, горбистим рельєфом моренних рівнин, що не були зачеплені озерною переробкою поверхні, по-друге, відсутністю лісових масивів, по-третє, відсутністю озер. Це є зображення типової прерії в межах моренних рівнин. Досить часто, через складність топографічних умов такі ділянки залишаються незайманими. З поверхні вони виглядають як різного розміру екзотичні кучугури, характер будови яких змінюється на досить коротких відрізках (рис.52).

.4. Ділянка річки Elbowв районі міста Калгарі.

Elbow River безпосередньо протікає через місто Калгарі. Сьогодні її верхів’я знаходиться у східному передгір’ї Скелястих гір. Як і річки Red Deer та Souris, Elbow River початково була сформована як дренажна долина. Сучасний вигляд долини можна побачити на рис.53. Знімок зроблено навесні, коли ще річка була вкрита кригою. Причому, кригою вкрито не тільки русло річки, але й уся заплава. Це видно з того, що на відрізку вже в межах заселеної частини, ширина русла складає кілька десятків метрів, а далі на північний-захід ширина льодового покрову значно більша і русло з під льоду не проглядає.

На північно-західному відрізку долини окрім заплави виділяється ще дві надзаплавні тераси, які трасуються уступами та ерозійними формами різної довжини. Для невисокого уступу між першою та другою терасами характерні короткі прості ерозійні форми, а для уступу між другою терасою та моренною рівниною – більш видовжені та звивисті форми. Особливістю цих ерозійних форм є те, що тільки деякі з них розтинають усі три рівні, більша ж частина з них закінчується при виході на нижчий рівень. Як і на двох розглянутих вище ділянках, потужність сучасного потоку є значно меншою від тієї, що його сформувала. В межах північно-східного схилу ерозійні форми мають дещо іншу структуру, там базисом денудації є дно палеоозера. Розвиток цих форм був відносно стабільним і не зазнав імпульсних впливів під час перебудови річки. Моренний останець (рис.53) з південного-заходу на північний-схід розтинається палеопротокою, що можливо утворилася на одному з етапів дренування озера, коли моренний останець розділяв дві самостійні водойми. З огляду та те, що останець без уступу приєднується до другої тераси, можна припустити, що їх формування є синхронним у часі.

Фотознімок вміщений на рис.54 дає уяву про характер моренних останців у цьому районі та їх співвідношення з іншими рівнями. Знімок зроблений дещо західніше території, що охоплює фрагмент космічного знімка на рис.53, але на рис.55 вміщено фрагмент космознімка на дану ділянку. На передньому плані фотознімку схил між другою та першою надзаплавними терасами, точка фотографування розташована на рівні підніжжя моренної рівнини. На особливу увагу на даному фотознімку заслуговує аналіз ерозійних форм в межах схилу моренної рівнини. На збільшеному фрагменту видно, що тільки частина форм продовжила свій розвиток після утворення уступу від озерної рівнини до другої тераси, а більшість з них стабілізувалася.