Сторінка
8

Особливості будови річкових долин південно-західної Канади

Алювій тимчасових потоків складається з глинисто-піщаної маси перемитих корінних порід та валунно-галечникового матеріалу (рис.1.2.37). Колір та склад алювію тимчасових потоків часто змінюється і залежить від складу та віку розмитих корінних порід. На тому ж знімку можна спостерігати плями бурого кольору, що утворилися в наслідок осідання продуктів руйнування горючих сланців.

3. Ділянка Souris River та Moose Creek

Наступні приклади будови долин річок післяльодовикових територій Канади взяті з різних її частин, і характеризують одноманітність та типовість описаних вище явищ. Принцип підбору ділянок був випадковим, за винятком ділянки Horseshoe Canyon та Red Deer, коли причиною вибору стали туристичні путівники та геологічні карти. Вибір наступної ділянки Souris River та Moose Creek пов’язаний з тестовими електрометричними та структурно-геоморфологічними дослідженнями в межах нафтогазоносних структур. Одна з таких структур розташована в межах західної частини луки Souri River, що протікає у південно-східній частині провінції Саскачеван у її крайньому південно-східному куту, біля кордону з провінцією Монітоба на сході, та зі Сполученими Штатами – на півдні (рис.38).

Обстежена територія, так само як і ділянка біля річки Red Deer, являє собою дно осушеного післяльодовикового озера. В її межах протікає велика, за місцевим мірками, річка Souris та її ліва притока Moose Creek. Наведений на рисунку фрагмент топографічної карти масштабу 1:200000 (4 видання, 1986 р). На час виходу карти ми вказуємо тому, що за час що минув після її випуску у топографії місцевості відбулися певні зміни, які зафіксовані на космічних знімках та наземних фотографіях. Зміни ці антропогенного походження, зокрема це створення водосховища на лівій притоці Moose Creek. Будівництво греблі було закінчено на початку 90-х років м.с., тому, природно, водосховище не знайшло свого відображення на карті. Крім топографічної карти використовувалися досить детальні космічні знімки, фрагмент одного з яких представлено на рис.39. Знімок є дуже цікавим, оскільки на ньому знайшли своє відображення більшість геоморфологічних елементів, які впевнено можуть бути розпізнані навіть без стереоскопічного перегляду. Нажаль, площа знімку не охоплює досить цікавий елемент долини - північну части луки (на Web - http://www.spaceimaging.com/gazette/ знімки відсутні).

Знайомство з будовою долини розпочнемо від наймолодшого рівня – сучасної заплави. З космічного зображення добре видно, що сучасна заплава є досить вузькою і розміщується по обидві сторони від русла смугами шириною у кілька десятків метрів[2]. Ширина русла не значна, у північній частині луки не перевищує 10 м.

Будова схилів вирізняється максимальною виразністю, тераси широкі і відокремлені одна від одної 10-ти метровим уступами. З північного борту долини був зроблений фотознімок, на якому чітко видні дві тераси та уступи, що їх розділяють. Загальний вигляд долини показаний на верхньому знімку рисунку 40, (точка фотографування показана на рис.38). Автомобіль, куряву від якого видно в момент фотографування знаходився у нижній частині уступу від першої до другої тераси. Детально обриси уступу показані на середньому знімку рисунку 40.

На зображені видно сліди антропогенної діяльності, тут розташовані кілька дрібних кар’єрів. Нижній знімок того ж рисунка дає уяву про літологічний склад другої тераси, яка представлена піщано-глинистим матеріалам з валунами та галькою. Перша тераса має аналогічну будову. За механічним складом сучасна заплава відрізняється тим, що на поверхні валунно-галечниковий матеріал відсутній, хоча це не означає, що його не має у розрізі.

На відміну від інших долин цього району в межах долини Souris River можна спостерігати звиклі для нас ерозійні форми. На рис.41. показаний невеликий відрізок долини річки, що розташований трохи нижче за течією від селища Oxbow (див. фрагмент карти). Тут ми можемо спостерігати сформовані елементи яружно-балкових форм, які розтинають правий борт долини маскуючи при цьому тераси та уступи. За виразністю будови долини цей фрагмент міг би бути ідеальним природним навчальним взірцем. Для порівняння вкажемо, а це видно з виданих геоморфологічних та геологічних карт /2, 3, 4 , 5, 8, 10, 11/, що в межах басейну Дніпра ділянки, де б не виникало сумнівів ні відносно кількості терасових рівнів, ні відносно їх походження, є великою рідкістю.