Сторінка
6

Організація науково-дослідницької роботи учнів у школах нового типу

Обираючи конкретні методи та методики, експериментатори готують необхідні експериментальні матеріали (індивідуальні завдання, авторські програми, тексти (тести) навчальних та перевірочних робіт тощо). Складають план реалізації експерименту, який визначає:

етапи реалізації програми експерименту, його проміжні та остаточні результати;

необхідні для здійснення експерименту кадрові, матеріально-технічні, інформацій ні тощо ресурси;

терміни проведення кожного з етапів експерименту;

формування бази експерименту, тобто визначення виконавців та учасників експерименту (вся школа, паралель класів, окремі класи, групи учнів тощо); розподіл обов'язків виконавця;

розробку програми підготовки виконавців експерименту;

терміни І форма звітності;

відповідального за всю програму експерименту та відповідальних за кожен її етап;

затвердження на методичній раді школи проекту й кошторису експерименту.

Досить важливий момент - прогнозування процесу і результатів експерименту, який включає:

можливі (очікувані) позитивні результати;

можливі втрати, негативні наслідки; ;

можливість компенсації втрат і негативних наслідків.

До початку здійснення експерименту потрібно отримати експертизу програми, тобто рецензію пропонованої науково-дослідної роботи.

Рецензія має відобразити:

повноту змісту програми експерименту;

її цілісність, логічність;

помилки, недоліки, упущення;

пропозиції, нові ідеї, доповнення до програми;

експертний висновок про можливість використання програми на практиці.

У разі затвердження програми експертом розпочинається її реалізація.

Під час проведення експерименту необхідно оперативно здійснювати контроль за ходом експерименту, звертаючи увагу на:

визначення рівня розуміння основних завдань, результатів і способів їх досягнення виконавцями експерименту;

визначення відповідності рівня підготовки педагогічного складу завданням експерименту;

визначення відповідності процесу викладання методичному задумові авторів експерименту;

оцінку ефективності педагогічних засобів, використовуваних у процесі експерименту;

аналіз діяльності учнів, учасників експерименту, визначення можливості досягнення ними бажаних результатів, зіставлення цих вимог з можливостями кожної дитини;

організацію періодичного контролю за перебігом експерименту з боку практичного психолога, соціального педагога, керівників методичних об'єднань школи.

З метою організації й забезпечення проміжних підсумкових результатів експерименту наказом по школі створюють комісію для обробки отриманих результатів експерименту, готують підсумковий документ за результатами експерименту для обговорення на засіданні педагогічної ради школи.

Результати експерименту узагальнюють у різних формах:

опублікуванням серії статей у журналах, інших періодичних виданнях;

випуском брошури, в якій викладено перебіг і результати експерименту;

підготовкою тексту доповіді;

складанням відповідних методик;

виступом на науково-практичній конференції, педагогічних читаннях тощо.

Останній етап. Експериментатори визначають практичне значення дослідження, на підставі результатів його реалізації пропонують гнучку систему занять і виховних заходів, зміст і форма організації яких сприятимуть впровадженню результатів дослідно-експериментальної роботи в педагогічну практику.

Модель комплексної педагогічної підтримки творчої самореалізації школярів у науково-дослідницькій діяльності

У випадку педагогічної організації і підтримки самореалізації творчого потенціалу учнів у їх дослідницькій роботі ми повинні були створити докладну модель діяльності, що включала б: а) загальну мету, б) методи і засоби педагогічної організації і підтримки цієї роботи з боку вчителів і керівників навчального закладу, в) педагогічні умови, г) прогнозовані результати, д) діагностичні методики виміру та оцінки заданих параметрів запланованої мети. Іншими словами, щоб досягти коректних і об'єктивних результатів дослідження, перш за все перевірки висунутої гіпотези, була необхідна на першому етапі досить чітка і докладна педагогічна модель, що представляла б у схематичному вигляді весь комплекс завершеної педагогічної діяльності - від поставленої мети до конкретних технологій діяльності і прогнозування різнобічних її результатів.

Таким чином, модель являла певну ідеальну динамічну схему організації, взаємодії різних системо-утворюючих факторів і оцінки одержаних результатів у конкретному полі освітнього процесу шкіл нового типу, а саме в організації на інноваційній основі дослідницької діяльності старшокласників як невід'ємної складової всього навчально-виховного процесу.

Психологічною основою моделі стали розробки теорії творчих здібностей, творчих мотивів особистості, гуманістичного спілкування, концепції Профільної обдарованості учнів, що навчаються у ліцейних та гімназичних класах.

У розгорнутому вигляді експериментальну модель організації та педагогічної підтримки дослідницької діяльності старшокласників шкіл нового типу можна представити таким чином:

Мета експериментальної моделі - створити сприятливий соціально-педагогічний простір інноваційного ґатунку для оптимальної самореалізації творчого потенціалу здібної учнівської молоді у цілісній системі науково-дослідницької роботи шкіл нового типу, запровадивши для цього певні соціально-педагогічні умови, засоби і методи, а також забезпечивши означений комплекс конкретними механізмами виконання, а не тільки педагогічними концепціями та методичними настановами.

Базовий компонент моделі , її центральну, провідну частину складають інноваційні соціально педагогічні умови, що включають:

а) висококваліфікований склад наукових керівників дослідницьких об'єднань з числа педагогів-дослідників

б) формування наукових об'єднань (гуртків) школярів на основі їх орієнтації на певну групу майбутніх професій, де основним видом діяльності є творчо дослідницька робота;

в) виконання науково-дослідницьких проектів на замовлення школи (вузу), органів місцевого самоуправління, Малої академії наук тощо;

г) неперервний перехід учнівської молоді від школи до вузу через наукові дослідження у лабораторіях вищих навчальних та наукових закладів, а також через єдиний екзамен;

д) впровадження індивідуальних навчальних програм і графіків здачі заліків екзаменів, індивідуальних занять для учасників довготривалих дослідницьких проектів;

Методичне забезпечення моделі включає:

а) описаний вже комплекс безперервної підготовки педагога-дослідника на рівні теоретичної, методичної, експериментальної діяльності;

б)розроблені наукову концепцію і детальну щорічну програму загального дослідницького експерименту школи нового типу, органічною частиною якого стають плани і програми наукових гуртків старшокласників;

в)постійно діючі науково-методичні семінари для педагогів-дослідників і учнів-дослідників, наукові конференції за результатами виконаних дослідницьких проектів;

Наведені суттєві компоненти моделі педагогічної підтримки обдарованої і здібної молоді у її творчій самореалізації уточнювались не тільки на робочих засіданнях науково-методичних рад відділу освіти та шкіл нового типу, вони і стали предметом "круглих столів" і "мозкових штурмів" педагогів-дослідників. Саме педагоги і науковці виявили найбільше вад в організації цієї роботи з кращими учнями школи. Звернуто увагу не тільки на кволу педагогічну і методичну базу для учнівського дослідження, на дефіцит талановитих керівників наукового пошуку, відсутність єдності між загальноосвітньою і науковою підготовкою старших школярів, перевантаженість здібної молоді обов'язковими заняттями і суспільними дорученнями, що у підсумку суттєво гальмує їх творчий розвиток.