Сторінка
14
Рис. 2 - Узагальнена експертна оцінка критеріїв за кваліметричною моделлю
Розрахунки за кваліметричною моделлю представлено в таблиці 4.
Таблиця 4 - Результати розрахунків за кваліметричною моделлю
|
№ з/п |
Коефіцієнт відповідності критерію Ki |
Вага критерію Vi |
Оцінка критерію ViKi |
критеріїв Фi |
Вага фактору mi |
Оцінка фактору Фi |
|
1. |
К1=0,75 К2=0,5 К3=0,75 |
0,3 0,2 0,5 |
0,225 0,1 0,375 |
0,7 |
0,12 |
Ф1=0,084 |
|
2. |
К4=0,5 К5=0,5 К6=0,25 К7=0,5 К8=0,25 |
0,3 0,23 0,11 0,2 0,16 |
0,15 0,115 0,0275 0,1 0,04 |
0,43 |
0,15 |
Ф2=0,064 |
|
3. |
К9=1 К10=0,75 К11=0,5 К12=0,5 К13=0,5 К14=0,5 |
0,08 0,16 0,21 0,2 0,12 0,23 |
0,08 0,12 0,105 0,1 0,06 0,115 |
0,58 |
0,14 |
Ф3=0,081 |
|
4. |
К15=0,75 К16=0,75 К17=0,5 |
0,24 0,29 0,47 |
0,18 0,22 0,235 |
0,635 |
0,15 |
Ф4=0,095 |
|
5. |
К18=0,25 К19=0,75 К20=0,5 К21=0,5 |
0,23 0,19 0,12 0,46 |
0,0575 0,1425 0,06 0,23 |
0,49 |
0,13 |
Ф5=0,064 |
|
6. |
К22=0,25 К23=0,25 К24=0,75 К25=0,5 |
0,26 0,17 0,3 0,27 |
0,065 0,0425 0,225 0,135 |
0,47 |
0,14 |
Ф6=0,066 |
|
7. |
К26=0,5 К27=0,25 К28=0,5 К29=0,5 |
0,42 0,15 0,24 0,19 |
0,21 0,0375 0,12 0,095 |
0,46 |
0,17 |
Ф7=0,078 |
|
Загальна оцінка якості управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями |
О заг. = Ф1 + Ф2 + Ф3 + Ф4 +Ф5 + Ф6 + Ф7 = 0,53 | |||||
|
Рівень управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями в НЗ |
недостатній | |||||
За шкалою визначаємо рівень управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями. Отже, коефіцієнт відповідності дорівнює 0,53. Можемо зробити висновок, що якість організації означеного напряму роботи в Харківській гімназії № 43 відповідає недостатньому рівню; організація науково-дослідницької роботи з учнями потребує вдосконалення, особливо такі її складники, як системність організації науково-дослідної роботи, організація науково-методичної роботи з вчителями з питань науково-дослідної діяльності учнів, психологічний супровід даного напряму роботи (рис. 3).
Рис. 3 - Внесок кожного фактору з урахуванням ваги
Дослідження № 2. Саморозвиток в професійно-педагогічній діяльності.
Мета: діагностика рівнів прагнення до саморозвитку в професійно-педагогічній діяльності.
За основу оцінювання було взято діагностику рівня саморозвитку Л.Н. Бережнова, яка передбачає 7 рівнів прагення педагогів до саморозвитку – від найнижчого до найвищого (додаток А). Викладачам було запропоновано відповісти на 18 питань, вибираючи тільки один варіант відповідей. Спираючись на отримані результати, які занесені до таблиці 5 та зображені на рис. 4, можна стверджувати, що в педагогічному колективі немає вчителів з дуже низьким та низьким рівнем саморозвитку, більшість педагогів (близько 63%) мають вище за середній, високий та дуже високий рівень прагнення до саморозвитку, тому цей потенціал треба оптимально використовувати в організації науково-дослідницької роботи з учнями. А з 37% вчителів, що виявили середній та нижче за середній рівні, слід організувати індивідуальну роботу, стимулюючи та заохочуючи їх до саморозвитку в професійній діяльності.
Таблиця 5 - Рівні прагнення до саморозвитку
|
Рівень прагнення до саморозвитку |
Кількість відповідей | |
|
Чол. |
% | |
|
Дуже низький |
- |
- |
|
Низький |
- |
- |
|
Нижчий за середній |
2 |
3% |
|
Середній |
20 |
34% |
|
Вищий за середній |
24 |
41% |
|
Високий |
11 |
18% |
|
Дуже високий |
3 |
4% |