Сторінка
10
Другий підхід до дослідження умов зорієнтований на виділення напрямів оптимізації. Тут розглядаються матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, морально-психологічні, інформаційні та педагогічні умови.
Морально-психологічні умови продуктивної організації наукової роботи з дітьми передбачають створення умов для розвитку як особистості вчителя, так і особистості дитини, їх мотиваційної сфери, формування готовності до позитивної зміни, спрямованості на самовдосконалення, саморозвиток, реалізацію творчого потенціалу; системи морального й матеріального стимулювання вчителів та учнів до науково-дослідної роботи, встановлення певних пільг, облік участі учнів у наукових заходах, облік результативності наукової роботи, рейтингове оцінювання вчителів, надання права пільгового користування науковими бібліотеками тощо.
Педагогічні умови продуктивної організації даного напряму роботи пов’язані в першу чергу з веденням посади заступника директора з науково-методичної роботи, до функціональних обов’язків якого входить саме організація даного напряму діяльності школи як самостійного, з удосконаленням процесу науково-методичної роботи з вчителями, змісту підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації вчителів з питань організації наукової роботи з дітьми, вивчення перспективного педагогічного досвіду з означеної проблеми, особливостей обдарованих дітей, які навчаються в закладах нового типу тощо.
Інформаційні умови передбачають збір, обробку та подальше використання інформації щодо організації наукових досліджень школярів, можливість широкого знайомства вчителів та учнів з теми дослідження, які визначені кращими, складання інформаційного банку даних з проблеми організації науково-дослідницької роботи учнів.
Матеріально-технічні умови передбачають наступне: наявність предметних кабінетів, де вчителі й учні працюють над науковою проблематикою, використовуючи для цього засоби, які не можна використати в домашніх умовах – прилади, устаткування, роздатковий матеріал тощо; наявність відповідного бібліотечного фонду й матеріалів у методичному кабінеті з питань наукової роботи (методологія наукових досліджень, теми наукових робіт, оформлення тощо); наявність засобів комп’ютерної техніки, кабінету психологічного розвантаження, де на базі гарних матеріальних та естетичних умов можна проводити автогенні тренування, заняття з фахівцями і т.д.
Санітарно-гігієнічні умови передбачають організацію гарного, повноцінного шкільного харчування, в тому числі й у другій половині дня; організацію спортивно-оздоровчої роботи, групи здоров’я, загартовування; забезпечення нормального температурного, світлового, повітряного режимів.
Вище визначені різновиди умов щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями ефективні в комплексі. Тому дослідження в цьому напрямку необхідно систематизувати й розробити програму супроводу даного напряму роботи. Таким чином, створення перелічених умов дозволяє оптимізувати процес організації науково-дослідницької роботи з учнями в школах нового типу.
Адміністрація освітнього закладу повинна створити необхідні умови щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями та науково-методичної роботи з вчителями задля розвитку компетентностей та здібностей учнів, підвищення рівня їхньої самостійності, творчості, розвитку педагогічної майстерності вчителів, їхніх здібностей, підвищення їхньої методичної, рефлексивної культури. Пропонуємо цю роботу проводити на засадах системного та програмно-цільового підходу, що передбачає:
розуміння наявності взаємозв’язку системи освітньої установи із зовнішнім середовищем – загальноосвітніми навчальними закладами, вищими навчальними закладами, науковими товариствами та установами тощо;
поділ цілого на складові елементи; визначення компонентів системи науково-дослідницької роботи – мети, змісту, засобів, діяльності керівників, вчителів, учнів;
виділення суттєвих (системоутворюючих) зв’язків, які існують між елементами системи;
формування уявлення про структуру й організацію власне науково-дослідницької роботи з учнями, яке ґрунтується на дослідженні елементів системи та зв’язків між ними;
управлінську діяльність керівника з впорядкування, вдосконалення зв’язків між елементами системи.
З’ясуємо основні дії керівника навчального закладу щодо організації науково-дослідної роботи учнів:
визначення мети і конкретних завдань діяльності адміністрації закладу щодо організації науково-дослідної роботи учнів та науково-методичної роботи вчителів;
системне і систематичне управління даним напрямом діяльності на діагностичній основі;
управління на демократичних засадах із залученням учителів до всіх етапів роботи – планування, організації, контролю, коригування, аналізу і т.д.;
розвиток зовнішньої мотивації вчителів та учнів – створення такого насиченого освітнього середовища, яке збуджує вчителя до розкриття його дійсних професійних можливостей та учня до прояву самостійного, творчого початку; наявність у цьому середовищі подій, що зможуть підштовхнути до кульмінацій у професійному та особистому розвитку; соціально-психологічне забезпечення організації науково-дослідницької роботи, яке виявляється у створенні системи моральних та матеріальних заохочень, наявності системи підвищення кваліфікації та педмайстерності вчителів, спеціально організованих методичних заходів з проблем вдосконалення наукової праці в школі, врахуванні психологічних особливостей та можливостей учасників навчально-виховного процесу при складанні плану наукової діяльності, оптимізації діяльності шкільних психологічних служб;
розвиток внутрішньої мотивації педагогів і учнів - мотивації досягнення, підвищення пізнавальної активності учнів та професійної активності педагогів; професійне цілепокладання та побудова свого професійного зростання за висхідним вектором; прагнення людини досягти максимального рівня на всіх стадіях розвитку; мотивація самореалізації; здібність сконцентруватися на цілі, самовідновлюватися в умовах морального і психологічного виснаження, прагнення до збереження й примноження своїх досягнень;
виявлення умов, що заважають оптимальній організації наукової діяльності учнів; консультування педагогів про можливі психолого-педагогічні технології, які сприятимуть розвитку компетентностей учнів, професійному зростанню самих педагогів; організація роботи вчителів з обміну досвідом роботи та різноманітних конкурсів науково-дослідницьких робіт;
координація планів роботи всіх структурних підрозділів і ланок навчально-виховного процесу: педагогічної і методичної ради, науково-дослідного товариства учнів і методичних об’єднань та творчих груп учителів, психологічної й медичної служб, науково-практичних семінарів, консультаційних пунктів тощо;
визначення показників оцінювання результативності управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи учнів;
визначення шляхів доведення отриманих результатів діяльності до відома учнів і педагогів, стимулювання їх до самоаналізу та подальшого проектування власної діяльності в обраному напрямку;