Сторінка
8

Організація науково-дослідницької роботи учнів у школах нового типу

Таким чином, на першому етапі вирішувались конкретні завдання мотивації учасників дослідницьких груп і гуртків до творчого пошуку, забезпечувались іонізаційні заходи, уточнювався план діяльності, її науково-методичне забезпечення. На цьому етапі розв'язуються складні суперечності між завданнями інноваційної школи нового типу вести науково-експериментальне дослідження нарівні з освітнім процесом і сталими, досі ще сильними традиціями школи обмежуватись виключно навчально-виховною роботою за готовими, наданими ззовні зразками.

Етап 2. Побудова проекту дослідницького експерименту з конкретизацією обґрунтуванням його теми, проблеми, предмета, мети, завдань, з накресленням календарних строків виконання окремих констатуючих і перетворюючих станів експериментальною роботи. Ще раз підкреслимо, що ми розглядаємо згідно з темою тільки таку дослідницьку роботу учнів шкіл нової інформації, яка підпорядкована загальній науковій проблемі цих закладів і виконується в її рамках. Тому це перш за все - вибір і виконання певної експериментальної роботи як частини загального експерименту. У зв'язку з таким розкладом сил і завдань ми стикаємося з об'єктивною суперечністю між )необхідністю для учнів і їх наукових наставників виконувати певне суспільне замовлення (у даному випадку замовлення школи чи через неї іншої установи органів освіти, МАН, вищого навчального закладу), з одного боку, і правом вільного вибору теми такої роботи, способів діяльності, з іншого. Розв'язання сої суперечності вимагає високої професійної культури педагогів, активного діалогу з учнями, знаходження розумних компромісів. Практика реального експерименту показала, що вказана суперечність при компетентному її розв'язанні не тільки не перешкоджає процесу індивідуальної самореалізації старшокласників, але й, навпаки, сприяє активному пошуку, вибору найбільш національних способів і особистісного, і соціального розвитку людини. Відомо ж, справжня самореалізація, за дослідженнями А. Маслоу і К. Роджерса, та й за іншими інших авторів, відбувається як потужне зростання соціально значущих якостей індивіда під час постійних занять творчістю. А технологічною сутністю творчості і є постійне розв'язання виникаючих суперечностей між вимогами суспільства і особистості. Не випадково, що видатні люди-творці відзначаються своєю спрямованістю на інтереси іншої людини, на покращення життя всього суспільства.

Далі на конкретних прикладах ми покажемо варіанти діяльності на цьому її, тепер же лише зауважимо, що процедури формулювання окремої теми ;експерименту і її завдань починаються з усвідомлення загальної наукової )проблеми школи і того вкладу, який можуть внести до її розв'язання члени даного невеликого дослідницького гурту. Поступово у керівників таких осередків складалося переконання, що навчити учнів за порівняно короткий час всім деталям дослідництва немає змоги. Та й потреби такої об'єктивно не виникає. Учні виконують не масштабні, а досить обмежені за обсягом досліди, часто - тільки їх фрагменти, спираються на точно визначений педагогом список уривків з першоджерел, на запитання до них. Тільки поступово окремі з юних дослідників оволодівають більш складною і досконалою технікою наукового експериментування. Переконались ми і в тому, що на початковій стадії виправданим є застосування готових і перевірених методик діагностичних процедур. Введення власних діагностичних методів і систем відбувається поступово і дуже обережно.

Етап 3 - це безпосереднє виконання плану дослідницької роботи як процесу творчої взаємодії наукового керівника з учасниками наукового пошуку і останніх - між собою. Цей етап - основний у всій структурі, і йому присвячено окремий підрозділ. Тут же лише зазначимо , що ефективність цього етапу : залежить і від якості попередніх, а, головне, від основних педагогічних умов науково-професійної компетентності керівника, його комунікативної культури, якості того дослідницького кругозору, що надала школа своїм вихованцям (спеціально виділений час, діалектичне поєднання свободи вибору теми і конкретного замовлення школи, поєднання інтересів дослідження з інтересами майбутньої професії, гласність результатів і заохочення учасників та інші позиції, викладені вище).

Етап 4 - підсумковий - завершує певний і достатньо тривалий період підготовки і виконання дослідницької роботи гуртківців. Підсумки діяльності підводяться, як правило, у кінці навчального року на засіданні гуртка, а потім на засіданні науково-методичної ради школи. Завершальною ланкою є звіти заступників директорів з науково-дослідницької роботи на науково-методичній раді міського відділу освіти, порівняльний аналіз досягнень окремих шкіл нового типу і постанова ради щодо оцінки такої роботи та заходів її подальшого удосконалення.

Таким чином, створена модель (табл. 1) педагогічної підтримки самореалізації творчих сил здібних та обдарованих учнів шкіл, що обрали інноваційний аспект свого розвитку, поступово була перетворена у комплексну систему дій завершеного характеру. У структурі цієї системи можна виділити такі головні компоненти, як мотиваційний блок, соціально-педагогічні та психологічні умови, операційний та контрольний блоки. Кожний з названих елементів системи супроводжували певні організаційно-педагогічні механізми реалізації.

Успіх операційного (виконавського) етапу наукової роботи, як показало дослідження, в основному залежить від загальної і професійної культури педагога-дослІдника, що включає його наукову, методичну і комунікативну компетентність, розвинуті творчі здібності і гуманістичну спрямованість.

Контрольний блок є природним і необхідним завершенням всього циклу науково-дослідницької діяльності взагалі та учнівської зокрема. Ефективність контролю, як з'ясовано в даній роботі, залежить не тільки від його своєчасності, об'єктивності, комплексного характеру, а, головне, від наявності стрункої системи оперативного управління, на чолі якої стоїть керівник науково-дослідної служби у школі нового типу - заступник директора. Введення такої посади у всіх без виключення школах нового типу міста – гімназіях - було складною, але, як показав час, конче необхідною справою. Саме заступник директора з науково-дослідної роботи, якщо він досяг достатнього рівня науково-педагогічної культури, став ключовою постаттю у ствердженні справжнього дослідництва педагога і учня-старшокласника як важливого і незамінного компонента всієї освітньої системи.

Таблиця 1 - Модель педагогічної підтримки самореалізації творчого потенціалу учнів у науково-дослідницькій роботі школи нового типу