Сторінка
2

Організація науково-дослідницької роботи учнів у школах нового типу

Структура роботи зумовлена логікою дослідження, відповідає поставленим меті та завданням; складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури із 100 назв, 2 додатків.

Основний зміст роботи викладено на 94 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 8 таблиць, 2 схеми, 7 рисунків. Додатки складають 6 сторінок.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, проведено аналіз літературних джерел і ступінь розробленості теми, визначено науково-логічний апарат дослідження: об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання роботи; описано методи дослідження та базу дослідження, з’ясовано практичне значення дипломної роботи.

У I розділі розглянуто сутність та значення окремого напряму діяльності в школах нового типу – урочної та позаурочної науково-дослідної роботи учнів; надано модель комплексної педагогічної підтримки творчої самореалізації школярів у науково-дослідницькій робот, визначено роль керівника навчального закладу в створенні умов щодо організації даного виду роботи в школах нового типу.

У II розділі здійснено аналіз якості управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи учнів, за результатами аналізу складено комплексно-цільову програму щодо вдосконалення організації означеного напряму діяльності, проведено її експертизу, надано методичні рекомендації щодо впровадження програми в практику роботи навчального закладу.

Основним висновком дослідження є підтвердження гіпотези про те, що якість управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи учнів ймовірно підвищиться, якщо впровадити комплексно-цільову програму, яка розроблена за результатами діагностичних вимірювань і отримала позитивну експертну оцінку, та створити оптимальні умови для її впровадження в практику роботи навчального закладу.

Науково-дослідницька робота учнів як чинник самореалізації особистості в школах нового типу

Терміни «наука», «наукова робота» вже протягом багатьох років супроводжують педагогічну діяльність у системі загальної середньої освіти. Але на різних етапах розвитку сучасної школи змістовне наповнення цих термінів щоразу змінювалося. За часів радянської школи за допомогою слова «наука», з одного боку підкреслювали ідею про неперервність освіти, з іншого, - визначали тенденцію підвищення методичного рівня викладання, маючи на увазі, перш за все, педагогічну науку як теоретичне підґрунтя навчального процесу. Разом з цим, завдяки існуванню програм поглибленого вивчення окремих шкільних предметів, спеціалізованих класів і шкіл, підготовки учнів до участі в олімпіадах, наукова та дослідницька робота учнів у її сучасному розумінні існувала та розвивалася як одна зі складових навчального процесу. З появою у 80-90-ті роки мережі шкіл для обдарованих дітей (ліцеїв, гімназій, навчально-виховних комплексів) склався і викарбувався сучасний погляд на організацію такої роботи. У багатьох школах з'явилася штатна одиниця «заступник директора з науково-методичної роботи», до обов'язків якого входить координація як науково-методичної роботи вчителів, так і науково-дослідницької роботи учнів, що, безумовно, далеко не одне й те же саме.

Але, якщо на разі сучасна школа прийняла на себе раніше не притаманні їй функції допомогти учневі не тільки у здобутті базових знань для подальшого навчання, але й у його становленні як майбутнього науковця і дослідника, наукова робота учнів має розглядатися як. окремий напрямок навчальної та позанавчальної діяльності.

Почнемо з обговорення самого визначення поняття «науково-дослідницька робота учнів». Протягом останніх років у пресі, на конференціях і семінарах лунало чимало дорікань, що, мовляв, вживання слова «наука» стосовно школи дискредитує саме поняття про науку, адже школа за своєю суттю до наукової роботи не причетна. Але, якщо звернутися хоча б до тлумачного словника, стає очевидним, що поняття «наука» та «фундаментальна наука», яка дійсно за змістом та функціями відрізняється від загальної середньої освіти, ні в якому разі не слід ототожнювати. Взагалі, наука як система знань про закономірності розвитку природи, суспільства або мислення й є саме те, що дає учневі школа, адже шкільні предмети - цей є науки, які вивчає школяр. Можливо, більш містким та доречним терміном у нашому випадку був би термін «навчально-дослідницька робота», який можна зустріти в деяких з нечисленних джерел, присвячених нашій темі. Але, оскільки словосполучення «науково-дослідницька робота учнів» вже затвердилося в масовій практиці, надалі ми будемо дотримуватися саме цього терміна, скорочуючи його до «наукової роботи» (Н Р).

Таким чином, зупинимося на такому, певною мірою умовному, означенні: наукова робота учнів - це системна навчальна та позанавчальна діяльність учнів теоретичного та прикладного напрямків у галузі науки, яка за формою та змістом відповідає творчому рінню навчальних досягнень.

Зрозуміло, що таке означення (як, мабуть, і будь-яке інше) не дозволяє встановити чіткої межі для шкільного адміністратора між педагогічною підтримкою НР учнів та навчально-виховною роботою, і це цілком природно внаслідок щільного взаємозв'язку цих форм роботи. Взагалі, чимало спеціалістів-теоретиків, вважають навчально-дослідницьку діяльність лише однією з перспективних педагогічних технологій.

Виходячи з цього, виділимо дві основні форми НР і методи їх реалізації (схема 1). Зрозуміло, що комплексна реалізація цих форм і методів передбачає створення системи організаційно-педагогічного забезпечення та підтримки НР учнів (ОПЗП НР), яка може мати наступну структуру (схема 2).

Схему створено за принципом “організаційний блок - напрями діяльності”. Розподіл напрямів за блоками є певною мірою умовним (так, наприклад, напрямок «Виїзні наукові школи» можна віднести як до блоку «Додаткова освіта учнів», так і до блоку «Науково-практична робота», а напрям «Методологічне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення» взагалі придатний до всіх оргблоків), але в основу такого розподілу напрямів за блоками покладено суто практичні спостереження автора, з якими фахівці можуть сперечатися, а при розкритті змісту діяльності за такими «суперечливими» напрямками подаються відповідні посилання.

Зазначимо також, що, на відміну від схеми 1, яка визначає напрямки діяльності учнів, схема 2 презентує діяльність педагогів.

Схема 1 - Форми і методи наукової роботи учнів.

Схема 2 - Система організаційно-педагогічного забезпечення та підтримки науково-дослідницької роботи

Так, К. Абульханова-Славська, розвиваючи у своїх дослідженнях концепції життєвого шляху С.А. Рубінштейна, розробила питання творчого самовираження особистості, безпосередньо пов'язані з проблематикою особистісної самореалізації. Вона висунула і обґрунтувала положення про те, що самореалізація є найважливішою складовою стратегії життєвого шляху людини. Самореалізація формується як життєва мета особистості, виражаючи [важливішу потребу людини у самовираженні, самоствердженні. Самореалізація одночасно і засіб досягнення змісту життєвої мети.