Сторінка
19
Рис. 6 - Експертні оцінки критеріїв комплексно-цільової програми
Якість комплексно-цільової програми та її загальна експертна оцінка представлена в таблиці 8 та для наочності подана на рис. 7.
Таблиця 8 - Якість комплексно-цільової програми
Критерії експертизи |
Е 1 |
Е 2 |
Е 3 |
Е 4 |
Е 5 |
Кі |
К 1 |
0,93 |
0,8 |
1 |
0,93 |
0,87 |
0,906 |
К 2 |
1 |
1 |
0,87 |
1 |
0,87 |
0,948 |
К 3 |
0,8 |
1 |
1 |
0,87 |
0,93 |
0,92 |
К 4 |
0,8 |
0,9 |
0,9 |
0,95 |
0,95 |
0,9 |
К 5 |
0,93 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0,986 |
К 6 |
0,93 |
0,93 |
0,93 |
0,93 |
0,93 |
0,93 |
К 7 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
К 8 |
0,93 |
0,93 |
0,87 |
0,93 |
0,93 |
0,918 |
К 9 |
0,87 |
0,93 |
1 |
1 |
0,93 |
0,946 |
Загальна експертна оцінка |
0,91 |
0,943 |
0,952 |
0,956 |
0,934 |
0,939 |
Рис. 7 - Загальна оцінка критеріїв та загальна оцінка комплексно-цільової програми
Як видно із таблиці 8 та на рис. 7, експерти визначили: якість комплексно-цільової програми дорівнює 0,939, що відповідає достатньому рівню. Проте при впровадженні програми необхідними умовами для ефективного управління її реалізацією є наступні:
чітка постановка цілей і завдань; своєчасний збір і обробка інформації про практичне виконання запланованих заходів;
корекція планів, доведення їх до виконавців;
контроль виконання запланованих заходів;
наслідки контролю: усунення відхилень, стимулювання педагогічних працівників, учнів до рефлексії особистої діяльності; аналіз виконаних дій, збір, обробка та наступне використання отриманої в ході аналізу інформації.
Серед головних задач розглянутої проблеми ми вважаємо доцільним відзначити такі:
розвиток у навчальному процесі школи й ВНЗ тієї роботи, що максимально буде сприяти розвитку мислення, не тільки сприйняттю поданої інформації, але й умінню нею скористатися, осмислювати й аналізувати її;
потрібна розробка тематики, що могла б бути предметом наукових досліджень у школі й ВНЗ, була б зрозумілою й приваблюючою;
продовження вдосконалення структури тих підрозділів у системі організації науково-дослідницької роботи в школі, які організовують підготовку й проведення інтелектуальних конкурсів, захистів, олімпіад;
налагодження цілеспрямованого навчання вчителів, які організовують наукову працю в школі шляхом проведення семінарів, конференцій, консультацій, самоосвітньої діяльності;
розробка концепції подальшої роботи з творчо мислячими учнями, залучення їх до подальшої наукової діяльності;
сприяння залученню до наукової роботи в школі працівників науки, ВНЗ, громадських організацій.
На підставі вище зазначеного, можна стверджувати наступне:
розвиток сучасної освіти і науки поставили перед загальноосвітнім закладом нову задачу – організувати проведення наукових досліджень учнів, виокремити науково-дослідницьку діяльність в школах нового типу як самостійний напрямок діяльності педагогічного колективу, утверджувати наукове мислення школярів.
Науково-дослідницька робота – це розширення поля навчальної та позанавчальної діяльності учнів. Вона є чинником самореалізації особистості, засобом реалізації інтересів та нахилів дитини, прищеплення інтересу до наукової думки. Особливого значення організація наукової роботи набуває в школах нового типу – гімназіях, ліцеях, спеціалізованих школах, НВК, оскільки саме ці заклади посідають провідне місце у формуванні інтелектуального потенціалу України. Провідний напрямок їх діяльності – пошук, навчання й виховання здібних і обдарованих дітей, здатних діяти самостійно і приймати рішення у динамічних, нестандартних ситуаціях. Все це вимагає глибокого наукового осмислення філософії змісту шкіл нового типу, специфіки навчально-виховного процесу, постійного підвищення професійної майстерності педагогічних кадрів.
Для підвищення якості роботи школи за означеним напрямом можна використовувати модель комплексної педагогічної підтримки творчої самореалізації школярів у науково-дослідницькій діяльності, яка передбачає:
підготовку учнів до наукового дослідження, починаючи з молодших класів та продовжуючи протягом всього навчання;
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Методика навчання учнів 6-7 класів механізації обробітку ґрунту та внесення добрив
Диференціація навчання в освіті
Досвід роботи з ансамблем ложкарів
Вітчизняна історія в системі підготовки спеціалістів вищої кваліфікації
Формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу "Я і Україна"