Сторінка
4
Розглянемо деякі основні особливості проведення науково-експериментальних педагогічних досліджень.
У педагогічній практиці експеримент (від лат. experumentum - проба, дослід) розуміють як пошук, пошукову роботу, дослідницько-експериментальну роботу тощо.
Експериментом в освіті називають зміну складових освітнього процесу з метою здійснення запланованих позитивних досягнень у розвитку дитинні які в кожному випадку визначають конкретно. При цьому мають відбутися системні зміни складових освітнього процесу, які принципово впливають на мету, завдання освіти характер взаємин між об'єктами освітнього процесу, а також на зміст діяльності педагога та учня.
За кінцевим результатом експеримент поділяють на науково-дослідний і науково-практичний, кожен з яких за формою та умовами проведення поділяється на лабораторний і природний, а за способами досягнення мети - на прямий і модальний
Отже, під час проведення експерименту слід вказати його ознаки, наприклад: науково-практичний, лабораторний, модельний педагогічний експеримент.
Науково-дослідний експеримент має на меті здобути якісь нові наукові знання, підтвердження (заперечення) істинності якогось теоретичного положення чи ефективності методичного прийому, тобто перевіряє наукову гіпотезу.
Науково-практичний експеримент має на меті надати допомогу конкретному вчителю, групі вчителів на основі вже наявних наукових психолого-педагогічних знань, тобто мова йде не про здобуття нових знань, фактів, а про їх практичне використання. Це найбільш поширена форма експерименту.
Лабораторний експеримент здійснюють у штучних умовах у спеціально створених лабораторіях. У сучасних умовах цей вид експерименту відіграє допоміжну роль з метою попередньої перевірки розроблених методик, матеріалів, документацій, щоб уточнити дані, здобуті на основі природного експерименту. Загальновідомі класи-лабораторії, створені В. Шаталовим, С. Лисенковою тощо.
Природний експеримент здійснюється в ході реального навчально-виховного процесу: для учнів він нічим не відрізняється від звичайного уроку. Вся відмінність для вчителя полягає у контрольованості результатів уроку й порівнянні на цій підставі двох різних методів і прийомів роботи. Для проведення експерименту треба створити однакові умови в контрольних і в експериментальних класах. З цією метою експеримент проводять на одних і тих самих дітях або ідентично відібраних. Крім того, слід до початку експерименту чітко визначити незалежні й залежні змінні.
Експеримент матиме наукове і практичне значення, коли висновки, добуті в модульованому об'єкті, можна перенести на натуральний об'єкт, тобто реалізувати те, що цікавить дослідника.
За рівнем значущості для педагогічної науки педагогічний експеримент має два рівні:
перший рівень - експериментальна апробація нових підручників, нового покоління навчальних моделей, нетрадиційних технологій, навчальних програм. Ідеться про внесення істотних змін в існуючий зміст, форми і методи педагогічної діяльності;
другий рівень передбачає проведення експерименту, спрямованого на пошук оптимальних методик застосування існуючих методів навчання, способів організації діяльності учнів з відомим традиційним змістом навчальних предметів, тобто мова йде про вдосконалення окремих методик організації навчально-виховної діяльності.
Зупинимося на деяких особливостях саме педагогічного експерименту. Одна з них полягає в тому, що в процесі проведення такого експерименту ми маємо справу з людськими індивідуальностями, тому точне відтворення умов експерименту неможливе навіть у двох паралельних класах однієї школи.
Друга особливість. Під час здійснення педагогічного експерименту слід враховувати різні психологічні фактори, завдяки чому, поряд з незалежними змінними, які задає експериментатор, з'являються так звані проміжні змінні, які вплітаються в хід і зміст педагогічного експерименту, впливають на його кінцеві результати.
Для початку здійснення експерименту необхідно отримати на це дозвіл
Якщо мова йде про роботу вчителя, який намагається створити нову методику навчання, свою авторську технологію тощо, які перебувають у рамках вимог державних планів і програм, не змінюють змісту та режиму роботи школи загалом, то якогось особливого дозволу для проведення подібного експерименту не потрібно. Адже будь-якому вчителю з відповідною професійною освітою Закон України «Про загальну середню освіту» дає право на експеримент.
Назвемо пріоритетні напрями експериментально-дослідної роботи в школі:
створення та апробація нових навчальних програм з нових і традиційних навчальних курсів;
експериментальне випробовування нових концепцій освіти і виховання;
створення нових моделей педагогічної й навчальної діяльності, які сприятимуть ефективності оволодіння новим змістом освіти;
розробка варіативного компонента освіти і способів перевірки його результативності;
організація навчально-виховного процесу в гімназіях, ліцях, колегіумах, навчально-виховних комплексах, мало комплектних школах тощо;
викладання поглиблених навчальних курсів;
організація навчально-виховного процесу в умовах п'ятиденного робочого тижня;
розробка нових методів і засобів позакласна роботи, виховання й розвитку особистості;
розробка нових принципів управління освітою, створення нових схем управлінської діяльності тощо.
Всі перелічені й неназвані теми можна згрупувати за такими напрямками:
розробка нового змісту освіти;
розробка нових методів, прийомів, засобів, методик, технологій, систем навчання, виховання й розвитку дітей (рис. 1);
створення нових моделей навчальних закладів, навчально-виховних комплексів;
створення керівних структур, систем, механізмів управління.
Рис. 1 - Організаційна структура науково-дослідницької роботи з учнями в гімназії
Для впровадження основних засад експериментально-дослідної роботи в школі треба здійснити ряд організаційно-методичних заходів. Почати, на нашу думку, слід з навчання членів педагогічного колективу навичок аналізу своєї діяльності. Виконанню цієї роботи великого значення надавав В.Сухомлинський, який неодноразово підкреслював, що вчитель, який оволодів цими навичками, вже досяг принаймні половини успіху.
Наступний етап проведення в школі двічі-тричі на рік методичного фестивалю, мета якого залучити якомога більше педагогів до активного використання в навчально-виховному процесі елементів інноваційних технологій, інтерактивних методик, тобто залучати їх до творчої діяльності. В процесі проведення методичних фестивалів учителі, що розповідають і за можливості демонструють нові здобутки під час проведення уроків, виховних заходів, розповідають про використані нові, оригінальні методичні прийоми, тобто залучаються до творчої діяльності.
Значну увагу необхідно приділяти теоретичному навчанню вчителів, організувати роботу проблемних семінарів, творчих груп тощо, всіма можливими засобами стимулюючи творчу діяльність: