Сторінка
14
Експертне оцінювання навчальних посібників стосувалося їхнього змісту: визначалася їх науковість, доступність, логіка викладу, чіткість визначень, обсяг змісту; побудови (з’ясовувався розподіл тексту на модулі і теми, наявність чіткої рубрикації, додатків, словника термінів); методичного апарату (оцінювалися тестові, контрольні завдання, творчі завдання та завдання, спрямовані на самостійний пошук, логічне мислення).
Шляхи та умови оптимізації професійної підготовки вчителів початкової школи для організації роботи з гіперактивними учнями
Мета формувального експерименту полягала в тому, щоб реалізувати таку систему організації навчально-виховного процесу, яка б стимулювала розвиток у майбутніх вчителів початкової школи ознак вияву кожного із компонентів готовності до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями. Цього передбачалося досягти шляхом формування у майбутніх педагогів глибини і системності знань складових готовності до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями, дієвості практичних умінь, сталого інтересу до обраної професії, майбутньої педагогічної діяльності. Комплексна організація підготовки передбачала взаємозв’язок науково-дослідної, навчально-пізнавальної, виховної підсистем та підсистеми практик з урахуванням динаміки розвитку готовності до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями.
Організовуючи дослідження, бралося до уваги те, що для успішного формування готовності майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями у навчальному середовищі школи першого ступеня необхідна дія зовнішніх чинників, особливих умов, які можливо створити у процесі навчання і які викликають у суб’єкта позитивні емоційні переживання. Наслідком дії таких чинників є прийняття суб’єктом рішення щодо вибору означеної діяльності як майбутньої професії чи відмови від неї.
Успішне формування готовності майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями є наслідком цілеспрямованої взаємодії викладача та студента. Доцільним, зважаючи на характер цього процесу як педагогічного явища, є розподіл його на етапи, для кожного з яких притаманні певні впливи з боку викладача та реакції студентів. На основі описаних у дослідженнях чотирьох рівнів сформованості професійно - пізнавального інтересу до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями: високий (педагогічне покликання), достатній (стала захопленість), елементарний (ситуативне позитивне ставлення) і низький (байдуже ставлення), було виокремлено чотири етапи його формування:
Організаційно - інформаційний
Професійно - педагогічного проектування
Рефлексивний
Ціннісно-коригувальний
Усвідомлюючи, що успішність формування готовності майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями залежить від змісту, форм та методів навчання, а також від якості взаємин викладачів та студентів, було побудовано експериментальну роботу за принципами гуманізації, інтеграції та професійної спрямованості. Співпраця викладача та студентів, стимулювання самостійності, врахування ролі самооцінки та мотивації особистості розглядалися як підґрунтя формування професійно - пізнавального інтересу до організації навчально-виховної роботи з учнями, що мають синдрому дефіциту уваги із гіперактивністю.
Системотвірним чинником змісту педагогічної підготовки майбутніх вчителів початкової школи виступив блок педагогічних дисциплін, спрямованих на опанування ними методології та технологій педагогічної діяльності (" Вступ до спеціальності", " Педагогіка", " Основи педагогічної майстерності "). Концептуальним положенням дослідження стала необхідність інтеграції змісту означених дисциплін та викладання їх впродовж всього навчання у ВНЗ.
Особливу увагу було приділено курсу "Вступ до спеціальності", який було розглянуто як своєрідний орієнтувальний модуль блоку педагогічних дисциплін. Його вивчення було спрямоване на формування ціннісних уявлень про організацію навчально-виховної роботи, її соціальну значущість, гуманістичний і творчий характер; формування засад професійної культури студентів; поглиблення орієнтації на педагогічну професію, розвиток особистісного ставлення до педагогічної діяльності.
Вступна тема " Роль педагогічної професії у сучасному суспільстві " мала на меті висвітлення ідей прогресивних педагогів минулого про значення та місце вчительської професії у соціумі, а також ролі традицій та інновацій у розвитку освітніх процесів. Студенти ознайомлювалися з особливими функціями педагогічної діяльності та її компонентами. Проблемні питання " Чому в усіх видах діяльності існує суб’єкт та об’єкт, а в педагогічній діяльності є не об’єкт, а суб’єкт?", " Чому за сучасних умов переходу на нові інформаційні технології та розширення можливостей отримання інформації роль педагога не лише не знижується, а навіть зростає?" сприяють усвідомленню студентами першого курсу соціальної значущості педагогічної професії. Студенти під керівництвом викладача доходять висновку, що специфіка педагогічної діяльності полягає у глибокому проникненні її в особистість самого педагога. Особливий інтерес для них становить відкриття, що за умов створення нових освітніх систем, впровадження інформаційних технологій у різні сфери життя суспільства зростає значення особистісних якостей педагога.
Другий змістовий модуль курсу "Вчитель як суб’єкт педагогічної діяльності "розкриває гуманістичну сутність особистості майбутнього вчителя початкової школи, зміст його професійної та загальної культури, професійно значущі якості особистості та структуру професійної компетентності вчителя.
Третій змістовий модуль "Педагогічна діяльність вчителя" спрямовується на розкриття мети, сутності та змісту педагогічної діяльності як особливого виду соціальної діяльності, спрямованої на передання молодшим поколінням від старших накопиченої людством культури, створення умов для особистісного розвитку та підготовку майбутнього вчителя початкової школи до виконання певних соціальних ролей у суспільстві. До нього належить тема "Мотивація педагогічної діяльності", що висвітлює сукупність внутрішніх та зовнішніх мотивів діяльності педагога, серед яких домінантним є турбота про щастя дітей, які роблять перші кроки у складному суперечливому світі. У цьому ракурсі розглядаються функції педагогічної діяльності, педагогічні вміння вчителя та стилі педагогічної діяльності. Детальніше проаналізовано зміст, складові та показники педагогічної майстерності вчителя. Студентам пропонуються тести для самоперевірки здатності до педагогічної діяльності, розвитку задатків до неї, рівня емпатійності, рефлективності тощо.
Завдання такого типу мають супроводжувати вивчення усіх педагогічних дисциплін, адже саме вони покликані поєднати у свідомості майбутніх педагогів вчительський ідеал та конкретні знання, вміння та якості, якими має володіти вчитель. Це вможливлює подолання поширеного у практиці ВНЗ розриву між декларативним утвердженням високої моральної місії педагога та реальним рівнем вимог до представників педагогічної професії.