Сторінка
9
Педагогічна практика сприяє цілісному становленню особистості вчителя, бо завдяки їй розширюються та поглиблюються, узагальнюються та систематизуються знання, набуті під час вивчення психолого-педагогічних дисциплін та окремих методик; виробляються вміння творчо застосовувати знання у власній педагогічній діяльності; формуються професійно - педагогічні якості, без яких неможливо успішно організувати різні ланки педагогічного процесу у початковій школі; виробляються необхідні вміння та навички; підвищується загальний рівень педагогічної майстерності.
Формування у студентів вміння забезпечувати особистісно-орієнтовану педагогічну взаємодію потребує вдосконалення педагогічної практики, її побудову на інноваційній основі. Для початку майбутнім вчителям початкової школи необхідно опанувати методи та прийоми виховання та навчання на репродуктивному рівні. Але за умов оновлення освітньо-виховного простору це є лише підґрунтям, початковим рівнем підготовки до організації особистісно-орієнтованої взаємодії. Її вищим рівнем є вироблення потреби та вміння творчо використовувати засвоєні виховні технології, методики загалом, вироблення власного стилю професійної діяльності.
Таким чином, важливими складовими системи підготовки майбутніх вчителів початкової школи до організації особистісно-орієнтованої взаємодії є:
Мета і завдання цього процесу
Підходи до побудови навчального процесу у вищій педагогічній школі, які забезпечують його спрямованість на підготовку майбутніх вчителів початкової школи до педагогічної взаємодії (системний, акмеологічний, компетентнісний, особистісно-орієнтований)
Структурні компоненти підготовки до організації особистісно-орієнтованої діяльності (мотиваційно-ціннісного, когнітивно-інтелектуального, операційно-діяльнісного) та їхні функціональні зв’язки
Зміст формування, підґрунтя якого становлять: гносеологічно-аксіологічна підготовка, професійно орієнтована творча діяльність, операційно-технологічна діяльність, оцінно-рефлексивна діяльність, розвиток професійно - смислового потенціалу майбутнього педагога
Технологій підготовки - особистісно-зорієнтована, підґрунтя якої становлять інноваційні методи і форми навчання, а саме: підготовка і захист проектів, ділова гра, дискусія, аналіз конкретної педагогічної ситуації, пошук інформації, імітаційні вправи, метод " мозкового штурму", презентації, усні журнали; лекції, практичні заняття, " публічні виступи", лабораторні заняття, робота в мікрогрупах, самостійна та індивідуальна робота, педагогічна практика
Педагогічні умови та етапи підготовки до педагогічної взаємодії (організаційно - інформаційний, професійно-педагогічне проектування та самовизначення, рефлексивний, ціннісно-коригувальний)
Критерії (сформованість мотивації до забезпечення особистісно-орієнтованої взаємодії; розвиненість гуманістичної спрямованості та професійно - педагогічної свідомості, мислення; сформованість педагогічної компетентності; розвиненість педагогічної креативності)
Результат: готовність до організації особистісно-орієнтованої взаємодії у навчально-виховному середовищі початкової школи (професійні та особистісні якості, знання, уміння, навички).
У магістерській роботі запропоноване теоретичне обґрунтування та практичне розв’язання наукової проблеми - підготовка майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями на основі виомкремлених педагогічних умов.
Результати науково - педагогічного пошуку свідчать про успішне виконання сформульованих завдань і досягнення мети дослідження, що дає підстави для переконливих та обґрунтованих висновків.
Аналіз наукових засад дослідження проблеми гіперактивності дав змогу констатувати багатогранність та багатоакспектність цього явища. Вивчення наукової та психолого-педагогічної літератури послугувало підґрунтям для уточнення сутності поняття " гіперактивність". Теоретико-методичною базою дослідження є наукові праці, зміст яких аргументує загальні психолого-педагогічні теорії гіперактивності.
Сформульовано загальну дефініцію поняття " підготовка майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями " як процес формування у студентів загально педагогічних та спеціальних знань, умінь та навичок під час навчально-практичної та науково-дослідницької роботи у ВНЗ., вироблення необхідних професійно важливих якостей, які сприяють організації ефективної роботи з гіперактивними учнями молодшого шкільного віку при використанні відповідних технологій навчання та виховання.
Визначено та обґрунтовано структуру підготовки майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями, що складається з ціннісно-мотиваційного, когнітивного (знаннєвого) та операційно-діяльнісного (практичного) компонентів. Зазначені структурні компоненти - цілісні системні утворення, які перебувають у ієрархічній взаємозалежності. Відповідно до кожного компонента виокремлено критерії підготовки майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями.
Доведено, що показниками підготовки студентів до організації навчально-виховної діяльності з гіперактивними учнями є оволодіння теоретичними, методичними, прикладними знаннями; орієнтованість на майбутню педагогічну діяльність; сформованість мотивації до досягнення успіху.; домінування особистісно орієнтованого підходу студентів в організації роботи з гіперактивними учнями молодшого шкільного віку; емпатійне ставлення до обраної професії; емоційна стабільність та врівноваженість студентів; здатність керувати своїм емоційним станом у роботі з гіперактивними учнями; розвиток власних вольових якостей; сформованість аналітико - діагностичних, конструктивно - організаційних, комунікативних та рефлексивних умінь.
На підставі окреслених показників визначено й охарактеризовано рівні підготовленості майбутніх педагогів початкової ланки освіти до організації роботи з гіперактивними дітьми: високий, достатній, середній та низький.
Виокремлено педагогічні умови, які сприяють ефективній підготовці майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями різними засобами, а саме: організація навчально-виховного процесу у загальноосвітньому навчальному закладі, побудованого на активній взаємодії його учасників; створення на навчальних заняттях морально-емоційної атмосфери та формування у студентів мотиваційно-вольових якостей, необхідних для роботи з гіперактивними учнями; впровадження у навчальний процес ВНЗ розробленої нами методики підготовки майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної діяльності з гіперактивними учнями; залучення студентів до профілактично-корекційної роботи з гіперактивними учнями молодшого шкільного віку у ході проходження різних видів практики.
Змодельовано педагогічну систему процесу підготовки майбутніх вчителів початкової школи до організації роботи з гіперактивними учнями що складається з окремих взаємопов’язаних елементів та забезпечує цілісність процесу підготовки студентів до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями в умовах ВНЗ. Її структурні компоненти - мета й завдання, принципи взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу, етапи, педагогічні умови, критерії та рівні підготовленості студентів до організації роботи з гіперактивними учнями, а також кінцевий результат. Системоутворювальним чинником слугує загальна мета, якій підпорядковані всі структурні компоненти цієї системи.