Сторінка
11

Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально–виховної роботи з гіперактивними учнями

К. Дурай-Новакова визначила, що " готовність є складним структурним утворенням, ядро якого складає позитивне ставлення студентів до вчительської професії, достатньо стійкі мотиви педагогічної діяльності, наявність професійно значимих якостей особистості".

А. Литвиненко, поділяючи думку К. Дурай-Новакової, вважає основними показниками готовності позитивне ставлення майбутніх педагогів до діяльності, навички й уміння практичного втілення набутих теоретичних знань. Готовність до педагогічної діяльності вона розглядає як "особливу якість особистості, яка характеризує вибіркову (характеризується мотивами й потребами особистості), прогнозовану пізнавальну активність (оптимізує результати підготовки) особистості на стадії її підготовки і включення до діяльності"

Проблема готовності вчителя до професійної діяльності також була об'єктом досліджень у галузі психології (М. Дьяченко, Л. Кандибович, Л.В. Кондрашова, Н. Кузьміна, В. Сластьонін, та інші). Про доцільність запровадження морально - психологічної підготовки фахівців освітньої сфери наголошується в дослідженні Л. Кондрашової, яка поняття морально - психологічної готовності розглядає як " складне особистісне утворення, що включає в себе професійно - моральні переконання, професійну спрямованість психічних процесів, самовладання, педагогічний оптимізм, налаштованість на педагогічну працю, здатність до подолання труднощів, самооцінку її результатів, потребу в професійному самовихованні, що забезпечує високі результати педагогічної роботи".

Проаналізувавши різноманітність підходів до означеної проблеми, ми переконались у багатогранності її аспектів. Слід відмітити, що відмінність у розумінні сутності готовності людини до діяльності пояснюється тим, на якому рівні автори розглядають проблему - функціональному (стан) чи особистісному (якість). Однак вважаємо за доцільне звернути увагу на дослідження, які стосуються підготовки майбутніх вчителів початкової школи до окремих аспектів діяльності. Так, І. Вужина, вивчаючи готовність майбутніх учителів до формування гуманістичних стосунків молодших школярів, визначає це поняття як цілісне, стійке утворення, яке забезпечується позитивною мотивацією, оволодінням сучасною технологією формування гуманістичних стосунків, наявністю гуманістичних якостей майбутніх учителів, їхньою потребою до педагогічної рефлекси.

С. Литвиненко, досліджуючи підготовку майбутніх учителів початкової школи до соціально - педагогічної діяльності, акцент робить на особистісно орієнтовану модель, що включає в себе знання змістової і процесуальної сутності діяльності та сформованості загальнопедагогічних умінь, високий рівень творчого потенціалу.

Першим етапом експериментального дослідження являється констатувальний експеримент, завданням якого є проведення запропонованого анкетного опитування серед студентів з метою встановлення рівнів усвідомлення цілей та завдань організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями початкової школи.

З отриманих результатів спостереження ми дізналися, що 79.2 % опитаних відповіли ствердно на питання " Чи має сучасний вчитель початкової школи бути підготовленим до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями?". Але за результатами самооцінки власної підготовки до зазначеної діяльності переважна кількість респондентів, що становить 65%, знаходиться на низькому рівні. Також виявлена і інша негативна тенденція - у 34 % опитаних виявилось вузьке та у 38 % опитаних хибне розуміння мети і завдань організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями. Проведений аналіз заповнених студентами анкет виявив, що більша частина студентів не розуміє необхідності організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями початкової школи.

У відповіді на запитання " З якими труднощами у роботі вчитель може зустрітись, здійснюючи організацію навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями?" студенти вказали, що в ході проходження педагогічної практики відчувалася нестача підтримки з боку вчителя - класовода, обмеженість проведення виховних заходів та вибору виховних ситуацій, недостатнє емоційне благополуччя учнів, відсутність методичних розробок відносно організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями протягом усього процесу їх навчання та виховання. Основна кількість студентів, що складає 63 % у запитанні " В чому саме є для вас привабливою навчально-виховна робота?" вибрали відповіді " дозволяє вчителю проявити себе з гуманної сторони " та " з’являється бажання розташувати до себе дітей". А у 29 % опитаних переважав варіант відповіді " розвиває інтерес учнів до навчання". Варіант " дає можливість розвивати індивідуальні якості дітей " обрала менша кількість опитаних. На думку 66 % старшокурсників учень початкової школи ще не має вподобань до свого дорослого життя, не визначений і його пошук починається лише у середній школі.

На основі проведеного опитування виявилося, що 72 % респондентів не розуміє необхідність організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями початкової школи.

Отримані дані було занесено до таблиці

Таблиця 1. Визначення усвідомлення цілей та завдань організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями початкової школи.