Сторінка
13
За допомогою діаграми виникає можливість прослідкувати дану тенденцію.
Діаграма 2. Результати готовності майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями.
Як показало проведене дослідження, для студентів характерний недостатній рівень готовності до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями початкової школи. Причиною цього являється наявність в їх роботі ряду труднощів, котрі носять суб’єктивний та об’єктивний характер. Серед них наявний неоднозначний підхід вчених до проблеми організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями, відсутність необхідної матеріальної бази, недосконалість підручників та навчальних посібників.
Проведений нами констатувальний експеримент показав низький рівень готовності майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями.
Спричинити такий стан, на нашу думку, могло недостатнє розуміння важливості організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями, відсутність усвідомлення студентами мети та завдань навчання та виховання гіперактивних учнів, недостатній рівень розвитку практичного досвіду майбутніх вчителів початкової школи, наявність студентських стереотипів про організацію навчання та виховання молодих школярів.
Тому розроблена модель підготовки майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями спрямована на формування практичних умінь розв’язання ситуацій, котрі можуть виникнути під час навчально-виховного процесу, проведення виховних заходів, проведення уроків, створення навчальних та виховних ситуацій під час процесу навчання.
Організація та методика проведення експериментальної роботи
Апробація запропонованої системи професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи до педагогічної взаємодії у навчально-виховному середовищі початкової школи спрямовувалася на забезпечення комплексу організаційно - педагогічних умов успішного формування готовності майбутніх вчителів початкової школи до педагогічної взаємодії, основними з яких визначено особистісну зорієнтованість навчально-виховної взаємодії та цілісно - смислову спрямованість студентів на педагогічну взаємодію, забезпечення досвіду їхньої професійно-педагогічної самоосвіти, самовиховання та само актуалізації, гармонізацію впливів із внутрішньою активністю студентів, специфічність та поетапність формувальних впливів на розвиток різних компонентів готовності до педагогічної взаємодії.
Завданням експериментального дослідження було:
Провести аналіз результатів експериментального дослідження
Розробити та апробувати навчально-методичні комплекси організації навчально-пізнавальної, самостійної науково-дослідної роботи, навчально-виховних, педагогічних практик, що ґрунтуються на пізнавальних, індивідуальних, дослідницьких завданнях
Здійснити коригування теоретичних та методичних рекомендацій щодо формування готовності майбутніх вчителів початкової школи до організації педагогічної діяльності з гіперактивними учнями та внести зміни і доповнення до змісту навчання майбутніх педагогів початкової школи
Проведення експериментального дослідження можна умовно розділити на кілька взаємопов’язаних етапів, що відображають загальну логіку пошуку.
І) На першому етапі здійснювався теоретичний аналіз проблеми: досліджувалася філософська, психолого-педагогічна література, наукові роботи, дисертації. Узагальнювався досвід навчання майбутніх вчителів початкової школи у вищих навчальних закладах, обґрунтовувалася методика дослідження, проводилася діагностика стану досліджуваної проблеми в практиці роботи вищої та загальноосвітньої школи. На засадах особистісно та компетентнісно орієнтованих підходів вдосконалювалися курси "Загальні основи педагогіки", "Історія педагогіки", "Дидактика", "Вступ до спеціальності", " Теорія та методика виховання", методики початкового навчання, програми практик, проведення студентської науково - дослідної роботи, розроблялися інтегровані спецкурси. Узагальнені результати послугували підґрунтям для розроблення методики пошукового дослідження.
ІІ) На другому етапі був проведений пошуковий, констатувальний та розпочато формувальний експеримент. На підставі проаналізованих психолого-педагогічних та філософських джерел щодо системи професійної підготовки до організації педагогічної взаємодії, із урахуванням ретроспективного аналізу позитивного національного досвіду, сучасних зарубіжних технологій, безпосередньої експериментальної роботи розроблялася концепція дослідження, визначалися підходи до її реалізації у процесі науково-дослідної, навчально-пізнавальної діяльності та педагогічної практики.
Було сформульовано припущення, що зміст підготовки до організації педагогічної взаємодії потребує змін у напрямі посилення спеціальної підготовки майбутніх вчителів початкової школи до педагогічної взаємодії, а система професійної підготовки має бути цілісною та відкритою, спрямованою на особистісно та компетентнісно зорієнтоване навчання та виховання.
Результати пошуку слугували підґрунтям для вдосконалення змісту, форм, методів і складових підготовки майбутніх педагогів до організації педагогічної взаємодії з гіперактивними учнями та реалізувалися у викладанні курсів та спецкурсів, а також у виданні навчальних посібників для студентів.
ІІІ) Третій етап передбачав апробацію навчально-методичної системи, практичну перевірку основних положень концепції, формування готовності педагогів до організації педагогічної взаємодії, коригування експериментальних методик
Під час дослідно-експериментальної роботи проводилася апробація навчально-методичних комплексів організації навчально-пізнавальної, самостійної науково - дослідної роботи, навчально-виховних, педагогічних практик: курсів, спецкурсів, навчальних посібників. У навчально-виховному процесі апробовувалися як традиційні лекційні, семінарські, практичні, лабораторні заняття, так й інноваційні форми: лекції - діалоги, лекції - дискусії, лекції - полілоги; у структурі семінарських та практичних занять дістали відображення дидактичні, рольові ігри, дискусії - спів міркування тощо. Самостійна робота визначалася навчальною програмою дисципліни та супроводжувалася навчальними посібниками, практикумами, конспектами лекцій викладача, списком наукової та фахової, монографічної та періодичної літератури. Індивідуальні навчальні заняття проводилися з метою підвищення рівня підготовки студентів до організації педагогічної взаємодії та розкриття їхніх індивідуальних творчих здібностей. У процесі виконання контрольних, творчих, проблемних завдань студенти опанували методику проведення наукових досліджень. Проміжні й кінцеві результати дослідної роботи аналізувалися, узагальнювалися, проводилася кількісна та якісна обробка даних результатів.
Також експериментальна робота передбачала апробацію та експертне оцінювання навчальних посібників. Визначення якості навчальних посібників, роль у формуванні готовності майбутніх вчителів до організації педагогічної взаємодії у навчально-виховному середовищі початкової школи, здійснити подальшу ґрунтовну корекцію їх змісту, перевидати для більшого загалу користувачів.