Сторінка
16
Викладачі урізноманітнювали читання лекцій, застосовуючи їх композиційну побудову (чи їх фрагментів) у вигляді педагогічних задач, що вимагали розв’язання. Наприклад, у перебігу лекцій залучали студентів до висловлення власних міркувань з приводу проблемних ситуацій, які розглядалися, у контексті навчального матеріалу.
Для формування аналітичних умінь студентам був наданий алгоритм розв’язання педагогічних ситуацій. Засвоєння алгоритму важливе з огляду на створення умов ефективного педагогічного спілкування та запобігання зниженню інтересу студентів до вирішення педагогічних ситуацій. Майбутні вчителі початкової школи мають чітко засвоїти, що педагогічна ситуація є одиницею педагогічної діяльності і що у практичній роботі вчителя вони постають багаторазово і, як правило, одночасно. Студентам був запропонований алгоритм, що включає п’ять етапів.
Перший етап забезпечує адекватне оцінювання вчителем ситуації та усвідомлення свого ставлення до неї з метою застереження від прийняття імпульсивного рішення, яке може ускладнити взаємини з учнем. Студенти мають розуміти, що швидко приймати рішення варто лише тоді, коли ситуація вийшла з - під контролю та може стати причиною завдання шкоди здоров’ю або життю вихованця (критичні ситуації). У звичайній ситуації педагог має приймати рішення виважено, скористатися паузою, проаналізувати власні емоції.
Другий етап - з’ясування причин виникнення ситуації. Педагог аналізує мотиви вчинку учня. Це необхідно зробити з огляду на можливість його адекватного оцінювання, на противагу необґрунтованим діям педагога, спрямованих на оцінку не вчинка, а особистості дитини загалом. Важливість з’ясування причини полягає у залежності засобу педагогічного впливу саме від причини вчинка та необхідності здійснення індивідуального підходу.
Третій етап - усвідомлення очікуваного результату педагогічного впливу та вибір оптимального способу його застосування. З метою запобігання помилкам або негативізму поведінки учнів вчитель має передбачити результати свого педагогічного впливу.
Четвертий етап - власне педагогічні дії. Успіх цього етапу та розв’язання педагогічної ситуації загалом залежить від того, наскільки правильно педагог діяв на попередніх етапах (визначав мотиви вчинку, виховну мету свого впливу та власне засоби впливу). Студенти мають усвідомити, що педагог відповідальний за віддаленість наслідків свого впливу, розуміти, що він працює на те, якою дитина буде завтра.
П’ятий етап - аналіз результатів педагогічної діяльності та оцінювання її ефективності. Вона вимагає рефлексії задля запобігання можливим педагогічним помилкам у майбутньому.
Закріплення набутих у процесі розв’язання педагогічної ситуації знань забезпечується шляхом відповіді студентів на запитання " Як вчинити, якщо результати не виправдали очікувань?" та за допомогою самостійного вирішення студентами педагогічних ситуацій на основі алгоритму.
З метою ініціювання усвідомлення студентами власного професійного ідеалу їм було запропоновано написати міні - твори на тему " Яким я буду вчителем". у результаті було виокремлено три вихідні положення, за якими студенти проектували свій майбутній образ педагога:
Наслідування улюбленого вчителя
Прагнення бути схожим на викладача ВНЗ
Небажання повторювати помилки свої шкільних педагогів
Важливим моментом у ході виконання цієї роботи було налагодження взаємоповаги у поєднанні з вимогливістю до студентів, недопущення панібратства та зневажливого ставлення. Однією з претензій студентів до навчально-виховного процесу і викладачів була саме неповага, відверте нехтування індивідуальністю, минулим досвідом.
Здатність адекватно оцінити свої знання та вміння та із врахуванням цього працювати над розвитком свого професійного потенціалу - одна з головних рис майбутнього вчителя початкової школи. Прийом самооцінки свого домашнього завдання використовували ще у школі, тому застосування його не спричинило непорозумінь. Це навпаки сприяло створенню атмосфери взаємодовіри.
Як один із найдієвішим прийомів активізації мислительної діяльності студентів та стимуляції професійно - пізнавального інтересу до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями було використано полілоги зі студентами, заохочуючи їх до обміну думками, звертаючись до їхнього учнівського досвіду. Студентів попросили підняти руки як стверджувальну відповідь на запитання типу " А Ваш вчитель застосовував такий метод?", " А під час Вашої практики у школі траплялися такі труднощі?". Студенти позитивно оцінили такий спосіб залучення їх до спілкування у процесі навчання.
Ефективними з точки зору навчальної діяльності були семінарські заняття у формі колективної творчої співпраці. Студентам було запропоновано написати есе на тему " Поради молодшій сестрі", намалювати колективний портрет " Мій улюблений вчитель". Апелювання до минулого досвіду студентів першого курсу підвищувало їхній інтерес, сприяло становленню партнерських відносин, створювало атмосферу довіри та співпраці.
Позитивні емоції, які переважали у студентів, підсилювали мотивацію до навчання та ініціювали очікування застосування набутих знань у власній практичній діяльності.
ІІ етап - професійно-педагогічного проектування та самовизначення (ІІ - ІІІ курси)
На цьому етапі основним завданням було збагачення педагогічних знань та вмінь студентів задля формування свідомого ставлення до своїх можливостей щодо організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями. Важливим показником професійно - педагогічного інтересу у цей період є позитивні емоції від перших спроб організації навчально-виховної роботи та очікування успіху.
Формування позитивного ставлення студентів до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями на цьому етапі здійснювалося у процесі навчально-пізнавальної (лекційні, семінарські, практичні заняття) та навчально-практичної діяльності (педагогічна практика). Важливу роль при цьому відігравало розв’язання педагогічних задач, що запобігало виникненню ускладнень та втрати через це інтересу до педагогічної діяльності під час практики у школі та дитячому оздоровчому таборі.
Формування педагогічних умінь та навичок у процесі навчальної діяльності, яка є провідною для студентів, вимагає застосування комплексних методів, що дають змогу формувати навички професійної діяльності у рамках їх навчання у ВНЗ.
Вивчаючи курси педагогіки та психології, студенти опановують теорію і технології виховання та навчання. З метою поліпшення підготовки майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями під час педагогічної практики було використано вправи для розвитку навичок міжособистісного спілкування.
Щоб запобігти труднощам у спілкуванні з членами педагогічного колективу, було запропоновано обговорити педагогічні ситуації, які тісно пов’язані з майбутньою практикою в оздоровчому таборі (" Вихованці старшого загону відмовились від їжі через надмірно суворе ставлення до них з боку вихователя - практиканта", " Дитина втекла з табору додому " тощо).