Сторінка
12

Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально–виховної роботи з гіперактивними учнями

З метою з’ясування рівнів підготовки студентів до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями виокремимо компоненти готовності до досліджуваної діяльності.

Структуру готовності до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями розглядають як сукупність когнітивного, мотиваційно-ціннісного, операційно-змістового, рефлексивно-оцінного компонентів, які взаємопов’язані між собою.

Когнітивний компонент готовності до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями об’єднує сукупність знань педагога про суть та специфіку навчально-виховних технологій, їх види та ознаки, комплекс умінь та навичок із застосування навчально-виховних технологій у структурі власної професійної педагогічної діяльності. Цей компонент характеризують обсяг знань - глибина, ширина, системність, стиль мислення, сформованість умінь та навичок педагога.

Для успішної організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями, майбутній педагог повинен знати: методологічні основи проблеми організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями, цілі та завдання гуманістичного виховання дитини, засоби саморозвитку, закономірності розвитку молодших школярів, індивідуально - психологічні особливості молодших школярів, засади та засоби організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями.

Показниками когнітивного компоненту є:

сформована система теоретичних знань щодо загальнолюдських, національних постулатів, сутності гуманістичних ідей, засад особистісно-орієнтованої моделі навчання та виховання гіперактивних учнів, усвідомлення психолого-педагогічних механізмів розвитку особистості, відомостей з вікової та педагогічної психології, педагогіки, методики організації виховної роботи;

набуті вміння та навички проявляти знання у ході здійснення практичної діяльності, визначати напрями особистісного розвитку вихованців, передбачати розвиток різних соціальних ситуацій, обирати ефективні форми діалогового міжособистісного спілкування.

Мотиваційно-ціннісний компонент є центральним у виявленні рівня готовності, який виступає передумовою ефективності його діяльності та характеризує мету, спрямованість, ціннісні орієнтації, стиль. Виражає усвідомлене ставлення педагога до навчально-виховних технологій та їх ролі у розв’язанні актуальних проблем педагогічної освіти. Від того, чим мотивує педагог свою готовність до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями залежать характер його участі у виховних процесах, досягнуті результати. Мотивація особистості педагога обумовлена його професійними інтересами, ціннісними орієнтаціями, ідеалами.

Позитивну мотивацію педагога до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями засвідчує задоволення таких його особистісних та професійних потреб, як можливість розвитку його вихованців, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів.

Показниками мотиваційно-ціннісного компоненту було визнано пізнавальну активність щодо усвідомлення цінностей організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями, гуманістичну спрямованість, інтерес до виховних можливостей педагога, оформлений ідеал особистості вихованця та власної особистості з позицій гуманізму, суб’єкти виховної взаємодії є центром педагогічної системи.

Операційно - змістовий компонент характеризують такі показники:

система професійних умінь - гностичних, проектувальних, конструктивних, організаційних, комунікативних

вміння творчо організовувати навчально-виховну роботу з гіперактивними учнями завдяки критичності, гнучкості мислення, розвиненій творчій уяві,

навички запроваджувати методи, прийоми, технологій навчально-виховної роботи.

Позитивними показниками розцінювалися уміння ініціювати активність суб’єктів взаємодії, спрямовану на перетворення самих себе та оточуючих, визначати мету діяльності, складати план дій, обирати доцільні методи та форми виховного впливу, свідомо приймати рішення, реалізовувати їх на практиці, передбачати результат.

Рефлексивно-оцінний компонент характеризується можливістю здійснювати діагностику розвитку вихованців, враховувати особливості їх емоційного стану та рівня ефективності праці педагога; реалізувати рефлексію професійної діяльності на основі самооцінки та самоаналізу. За цим критерієм визначаються професійні вміння педагога з’ясовувати результативність виховного впливу, забезпечувати регулювання, контроль та оцінку його діяльності. Він реалізується через такі рефлексивні процеси, як саморозуміння та розуміння іншого, самооцінювання та оцінювання іншого.

На основі аналізу визначених критеріїв було встановлено рівні готовності майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями. Дані рівні готовності охарактеризовано у попередньому розділі.

Результати проведеного тестування показали, що більш ніжу половини студентів, а це 54 %, переважає частково - продуктивний рівень готовності до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями. Тобто у переважної більшості майбутніх вчителів початкової школи стосунки з учнями носять суб’єкт - об’єктивний характер. В свою чергу у 26 % респондентів низький рівень і у 20 % - високий рівень. Дані результати переконують у необхідності вдосконалення процесу формування у майбутніх вчителів початкової школи цінностей організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями.

Отримані дані було зображено у наступній діаграмі.

Діаграма 1. Рівні готовності майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями початкової школи

Для більш детального аналізу було розглянуто кожний компонент окремо. Так прослідковується тенденція, що найбільша кількість опитаних студентів показала низький мотиваційний рівень, а найвищий - когнітивний рівень, тобто знаннєвий.

Таблиця 2. Результати готовності майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями.