Сторінка
1
У сучасних умовах розвитку педагогічної науки у число найбільш пріоритетних виходить проблема освіти і виховання вчителів нової формації, що зумовлено загальноосвітніми тенденціями до зміни основної парадигми освіти, створення особистісно-орієнтованої педагогіки. В навчальний процес вводяться новітні технології навчання та виховання, які є більш ефективними, ніж ті, що наявні на сьогодні, а також розробляються нові підручники та навчальні програми. Гуманізація освіти, реалізація особистісно-орієнтованого навчання, що спрямовуються на розвиток потенціалу учня, дали поштовх до реформування шкільного навчання. Зокрема, сучасна школа має вийти на новий технологічний етап. Це, в свою чергу, визначає існування великої кількості засобів та методів навчально-виховної роботи. Сучасний вчитель має володіти ними у повному обсязі та вміти застосовувати їх у процесі своєї діяльності.
Актуальність досліджуваного питання зумовлена ще й тим, що в наш час, коли освітні установи відчувають слабку підтримку зі сторони держави, а частина батьків займаються виключно матеріальним забезпеченням сім’ї, тому досить гостро постає питання наявності великої кількості дітей, що мають різні психічні та моральні відхилення, зокрема, дітей, що страждають на синдром дефіциту уваги з гіперактивністю. З поняттям " гіперактивність " батьки та педагоги найчастіше зіштовхуються, коли діти стають підлітками, коли їх вчинки є проявом їх характеру, входять у структуру поведінки, тобто розцінюються як звичні та устояні.
Джерела виникнення синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю можуть критися як у сімейному, так і в суспільному вихованні. Гіперактивний розлад і дефіцит уваги - це стан, який служить причиною постійної неуважності, гіперактивності, імпульсивності.
гіперактивний учень вчитель школа
У даній роботі я планую більш детально дослідити питання організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями, адже організувати роботу з гіперактивними учнями педагоги намагаються за допомогою різноманітних технологій. Проте насамперед, для організації даної роботи необхідно усунути емоційне роздратування дитини, позбавити її почуття тривоги у ситуаціях взаємодії з батьками та педагогами, чим власне і займається навчально-виховний процес у школі.
Разом із цим, внаслідок соціально - економічних та політичних змін, що відбуваються у сучасному суспільстві, особливо гостро постає проблема наявності синдрому дефіциту уваги із гіперактивністю у молодших школярів. Зокрема, значну увагу у вирішенні та обґрунтуванні даної проблеми приділяли такі вчені - педагоги та психологи як Ю. Бабанський, М. Данилов, Л. Славіна, В. Цетлін, Ю. Гільбух, Н. Менчинська, С. Лисенкова, С. Логачевська, В. Сухомлинський, С. Костроміна тощо. Аналіз психолого-педагогічної літератури з питань гіперактивності школярів молодшого шкільного віку дає можливість сформулювати актуальність даної проблеми для сьогодення: першочерговим завданням освіти є всебічний розвиток особистості гіперактивного учня, створення умов для більш повної реалізації інтелектуального та духовного потенціалу школяра, своєчасне виявлення учнів, яким потрібна допомога та підтримка у навчанні.
Значення проблеми гіперактивності серед учнів початкової школи для науки полягає у тому, щоб з’ясувати основні риси синдрому дефіциту уваги із гіперактивністю, його причини, фактори, що його спричинюють та проаналізувати різні ефективні шляхи подолання цього синдрому через призму сьогодення з врахуванням практичного досвіду педагогів та психологів у даній галузі.
Для того, щоб явище гіперактивності не набувало масового характеру, а кількість учнів, що страждають від даного синдрому зменшувалась, слід будувати навчально-виховний процес з врахуванням різноманітних факторів, які відображатимуть сутність раціональних форм, методів і технологій, засобів роботи з означеною категорією учнів із орієнтацією на особистість, її запити та роль у процесі навчання й виховання її як частини суспільства.
Власне, центральною та головною структурною частинкою у процесі навчання і виховання є особистість кожного учня. Вирішення проблеми гіперактивності для школярів, що відчувають труднощі у навчанні сприятиме не лише покращенню їх успіхів у навчанні, але й допоможе у формуванні позитивного ставлення до оточуючої дійсності та почуття власної значущості, впевненості в можливості досягнення очікуваних результатів.
Незважаючи на інтенсивні дослідження різноманітних аспектів вдосконалення змісту професійної підготовки майбутніх педагогів, вивчення фахових дисциплін, маловивченою залишається проблема обґрунтування теоретичних засад формування змісту загально педагогічної підготовки майбутніх фахівців до організації корекційної роботи саме із цією категорією дітей. Разом з тим саме загально педагогічна підготовка виконує визначну координуючу функцію у загальній системі підготовки майбутнього вчителя, визначає його особистісну позицію та спрямованість на педагогічну професію, містить потужний когнітивний потенціал, забезпечує посилення креативних компонентів педагогічної освіти.
Гіперактивність характеризується певними психолого-педагогічними причинами, вивчення яких сприятиме правильній організації навчально-виховної роботи з учнями.
Знання та розуміння педагогом конкретних причин, які викликають гіперактивність, вимагає від вчителя вміння розпізнавати ці причини та надавати конкретну дидактико - методичну допомогу.
Проблема підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з гіперактивними учнями вимагає нових підходів і технологій. Однією з таких може бути розробка спеціальної методики психолого-педагогічної підготовки вчителів початкової школи до організації навчально-виховної діяльності з гіперактивними учнями засобами інтерактивних технологій.
Актуальність проблеми, необхідність підвищення ефективності загально педагогічної підготовки майбутнього вчителя до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями та недостатня розробленість теоретичних основ формування сучасного змісту загально педагогічної підготовки вчителя у вищих педагогічних навчальних закладах України зумовили вибір теми магістерської роботи: " Особливості підготовки майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями. "
Об’єкт дослідження - зміст, форми та методи підготовки майбутніх вчителів початкової школи до особистісно-орієнтованої та навчально-виховної діяльності з учнями молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження - зміст, форми та методи підготовки майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями.
Мета дослідження полягає у визначенні змісту, форм та методів підготовки майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями.
Виходячи з об’єкта, предмета, мети та гіпотези дослідження було поставлено такі завдання:
Розкрити сутність синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю та особливості його подолання в учнів молодшого шкільного віку.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Аналіз поєднання традицій та новацій середньої музичної освіти
Розвиток креативних здібностей через систему креативних вправ
Навчання і побут студентів вищого навчального закладу
Розвиток інтересу до навчання фізики в учнів у позакласній роботі на прикладі 11 класу загальноосвітньої школи
Формування іміджу дошкільного навчального закладу