Сторінка
17

Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально–виховної роботи з гіперактивними учнями

Розв’язання педагогічних задач активізувало пізнавальну діяльність у контексті майбутньої професії, стимулювало як інтерес до предмета, що вивчається, так і професійно-пізнавальний інтерес до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями.

Студенти висловили побажання щодо вдосконалення методики проведення занять: розширення практики виступів студентів перед широкою аудиторією, що, на їхню думку, сприяло подоланню ніяковості, страху перед публічними виступами. З метою поліпшення теоретичної підготовки студентів було ініційовано конкурентні почуття шляхом залучення студентів до участі у педагогічних брейн-рингах, педагогічних КВК, вікторинах.

У системі контекстних методів навчання було використано низку педагогічних ігор: рольових, імітаційних, ділових (" Батьківські збори", "Моделювання уроку", "Педагогічна рада" тощо).

Важливим моментом була організація умов, у яких студент має мислити та діяти як вчитель, що стало можливим лише завдяки включенню у навчально-виховний процес різноманітних педагогічних ігор.

Атмосфера практичної колективної діяльності, яку створює гра, вимагала педагогічної творчості. Студенти, які систематично брали активну участь у ділових іграх, виявили бажання застосувати під час практики педагогічні рішення, знайдені в процесі гри.

Також було проведено конкурси методичних розроблень, конспектів уроку, наочності, педагогічні КВК. Зокрема, 63 % студентів вказали в підсумкових аналітичних звітах з педагогічної практики, що попередня робота над засвоєнням педагогічних знань на рівні творчого використання допомогла їм подолати труднощі, які виникали у процесі роботи з учнівським колективом.

ІІІ етап - рефлексивний (IV курс)

Студенти IV курсу вивчили курс педагогіки та продовжують вивчати методики та основи педагогічної майстерності. У майбутніх вчителів початкової школи вже є певний обсяг теоретичних знань та практичних умінь щодо специфіки здійснення педагогічної діяльності, а також деякий досвід власної вчительської діяльності під час проходження педагогічної практики. Це час осмислення та аналізу набутого на попередніх етапах професійної підготовки пізнавального та практичного досвіду, про що вони знають не з навчальних посібників.

На цьому етапі формування професійно-пізнавального інтересу до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями слід було забезпечити студентам можливості для самоаналізу рівня педагогічних знань та умінь, а також задоволеності вибором власної професії. Студенти схвально сприйняли запропоновані творчі завдання, педагогічні олімпіади, вікторини, конкурси. 70 % студентів виявили бажання регулярно брати участь у таких заходах і надалі, а 37 % запропонували свою допомогу у їх проведенні зі студентами молодших курсів. Особливий інтерес викликало залучення студентів до науково - дослідних лабораторій, спостереження роботи майстер - класів та педагогічних панорам педагогів-новаторів, написання творчих робіт, конкурси педагогічної майстерності.

Здійснення даного виду роботи має носити не епізодичний, а системний характер та має орієнтуватися на інтереси студентів, спрямовувати їх на розв’язання актуальних проблем педагогічної теорії та практики. Як засвідчив аналіз результатів, необхідною умовою розвитку професійно-пізнавального інтересу до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями на рефлексивному етапі є залучення студентів до навчально-професійного діалогу, для якого характерними є проблемність, наявність ситуації творчого пошуку, взаєморозуміння між учасниками, повага до думок іншого, що вимагає певної децентрації. Навчально-професійний діалог стимулював самостійність мислення, створював простір для спілкування, активізував застосування відповідної системи знань. Використання проблемно-рефлексивного полілоги активізувало творче мислення майбутніх вчителів початкової школи, ініціювало самостійне розв’язання складних педагогічних задач, спонукало до педагогічної рефлексії. Інший прийом - пропозиція подумати та відповісти на запитання за деякий час на семінарському занятті. Наприклад, студентам було запропоновано обміркувати та висловити свою думку з приводу такого висловлювання " Вчитель у педагогічному процесі - це театр одного актора". Дискусія з цього приводу переконала у тому, що студенти не лише на теоретичному рівні, а й практично опанували ідею суб’єкт-суб’єктних відносин у ході здійснення навчально-виховного процесу.

Як і на попередньому етапі, так і зі студентами IV курсу для формування професійно - пізнавального інтересу до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями дієвими виявилися контекстні методи роботи у малих групах, моделювання ситуацій, що стимулюють рефлексивну активність, "мозковий штурм", що передбачає виявлення ідей для обговорення в ході проведення дискусії. Ролі у дискусійній групі були розподілені заздалегідь: "ведучий " організовував роботу, обговорення проблеми; " аналітик " ставив запитання, піддавав сумніву ідеї; " протоколіст " фіксував перебіг дискусії, інформував про підсумки роботи; " спостерігач " оцінював участь кожного в обговоренні проблеми. У ситуаційній грі, що має ключовим елементом ситуацію (конкретний епізод, реальні події, модель професійної діяльності), яка подається в різноманітних варіантах: скороченому, розгорнутому, у відеозаписі, як випадок з практики тощо.

Не менш значимий ефект мали рольові ігри, що передбачали наявність різноманітних ролей та багатьох шляхів визначення педагогічних завдань, самостійності в ігровій поведінці, створення певного ігрового простору. Актуалізації рефлексивних здібностей студентів сприяла невимушена організація партнерських відносин, емоційно - привабливі рольові позиції, розроблення варіантів розвитку подій, обговорення результатів. Зміна ігрової та неігрової поведінки закріплювала у студентів здатність до рефлексії.

IV етап - ціннісно-коригувальний (V курс)

Завершальний етап навчання у ВНЗ пов’язаний із розвитком професійно-пізнавального інтересу як сталого ціннісного ставлення до здійснення педагогічної діяльності. доцільним виявився метод оцінювання студентами наукових доробків викладачів та однокурсників, участь у роботі науково - дослідних лабораторій, поглиблення практики виступів перед аудиторією. Для формування професійно - пізнавального інтересу майбутніх вчителів початкової школи до організації роботи з гіперактивними учнями використовувалися дискусії, участь у роботі " Педагогічної вітальні " для вчителів - практиків, учнів та їх батьків.

З метою подальшого розвитку комунікативних умінь студентів широко застосовувалися дискусії. Цей метод сприяє активізації пізнавальної активності, навчає партнерській взаємодії як з одногрупниками. Так і з викладачами. Застосування дискусій стимулювало ініціативу та продуктивний обмін ідеями, сприяло розвитку рефлексії та педагогічного мислення. Як зазначали студенти, участь у таких заходах спонукала їх до пошуку ефективної аргументації та різних способів вираження власних думок, сприяла толерантному ставленню до різних точок зору, вчила, як поглиблено працювати над змістом проблеми. Було застосовано різноманітні види дискусій, серед яких найцікавішими та найефективнішими для студентів виявилися: засідання експертної групи, симпозіум, круглий стіл, дебати.