Сторінка
1

Використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства в початкових класах

Останнім часом зростає роль природничих наук. Сьогодні перед початковою школою стоїть завдання не лише домогтися, щоб діти засвоїли природничі знання, а й могли вільно оперувати ними, застосовувати ці знання для вирішення навчальних та життєвих проблем, для розширення та поглиблення свого пізнавального досвіду. Тому формування нових підходів до викладання природознавства має величезне значення.

На сьогоднішній день вивчення природознавства у початкових класах не обмежується формування у дітей уявлень про природу та її компонентів. Зміст цього предмета складає система взаємопов’язаних понять, засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки вчителя. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини завдяки безпосереднього спілкування з навколишнім світом.

Удосконалення учбово-матеріальної бази загальноосвітньої школи – одна з головних умов підвищення рівня навчально-виховного процесу. Засоби навчання стали невід'ємною частиною уроку, і робота з ним для учнів – це джерело нових знань, і засіб для засвоєння, узагальнення, повторення вивченого матеріалу. Щоб підвищити рівень засвоєння матеріалу на уроках природознавства необхідно використовувати різноманітні засоби наочності. Вони, як показала практика, істотно підвищують ефективність навчання.

У процесі навчання натуральні і образотворчі засоби дуже важливі, тому що під час використання вони забезпечують спільну діяльність різних аналізаторів. Інформація в мозок надходить по різних каналах, тому ефективність навчання істотно підвищується.

Звідси виходить, що засоби навчання: натуральні або образотворчі необхідні у навчанні, тому що вони допомагають краще підготувати дітей до подальшого навчання в школі. З цієї причини набуває неабиякої актуальності дослідження теми застосування цих засобів навчання під час викладання курсу природознавства.

Таким чином, актуальність дослідження і недостатність вивчення проблеми використання натуральних і образотворчих засобів навчання на уроках природознавства та об’єктивна необхідність підвищення якості природничих знань учнів початкових класів зумовили вибір теми курсової роботи: «Методика використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства».

Ця проблема широко розглядається в науковій літературі. Роль натуральних і образотворчих засобів у навчанні надзвичайно велика, її підкреслює педагог В. П. Вахтеров. У своїй праці « Обрані педагогічні твори» він розкриває багато позицій предметного методу навчання, у якому підкреслює важливість предметних уроків, екскурсій й уроків на повітрі з використання натуральних засобів навчання, які допомагають дитині засвоїти, закріпити навчальний матеріал, а також учні мають можливість детальніше розглянути, порівняти, проаналізувати, виявити характерні особливості певних об’єктів природи. Він засуджує ті школи, у яких можна почути тільки голос учителя, де діти не діють самостійно. Його погляди розділяють й інші педагоги, а саме К. Д. Ушинський, П. І. Підкасистий і М. Л. Портнов .

У своїй книзі «Мистецтво викладання» вони говорять про те, що у використанні наочності потрібно мати почуття міри й не перевантажувати ними урок, тому що це відволікає дитину від процесу навчання й не дає належного ефекту. Ці та інші питання розкривають на сторінках своєї роботи «Методика викладання природознавства» В. П. Горощенко та І. Л. Степанов, які стверджують, що вчитель повинен володіти всіма видами, методами й формами викладання, при цьому вміти їх застосовувати.

Об'єкт дослідження: процес навчання школярів початкових класів на уроках природознавства.

Предмет дослідження: особливості використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства у початковій школі.

Мета дослідження: розкрити суть, основні особливості засобів навчання та виявити шляхи використання натуральних та образотворчих засобів у навчанні молодших школярів природознавству.

Навчайте дитину яким – не будь п’яти невідомим

їй словам, і він буде довго і марно мучатися над

ними; але пов’яжіть з картинками 20 таких слів – і

дитина засвоїть їх зльоту».

К. Д. Ушинський

Нині все більшу і більшу увагу на початковому етапі навчання приділяється використання наочності. Це пов’язано з тим, що методи використання наочності мають можливість показати розвиток явищ, їх динаміку, повідомляти навчальну інформацію певними дозами і управляти індивідуальним процесом засвоєння знань. Засоби навчання стимулюють пізнавальні інтереси учнів, створюють за певних умов підвищене емоційне ставлення учнів до навчання, забезпечують різнобічну формування образів, сприяють міцному засвоєнню знань, розумінню зв’язку наукових знань з життям.

Успішність процесу навчання, ефективність використання в ньому різних методів і форм навчання значною мірою залежить від вдалого вибору засобів навчання.

За необхідності забезпечення наочності ще наголошував відомий чеський педагог Я. А. Коменський, який сформулював так зване «золоте правило дидактики», визначив принципи наочності. Учений писав, що все, що тільки можна представити для сприйняття органами чуття, а саме: видиме - для сприйняття зором, те що чується, - слухом, запахи – нюхом, що можна вкусити - смаком, доступне дотикові - шляхом дотикання.

Принцип наочності є одним з важливих для організації ефективного процесу навчання молодших школярів. Адже без чуттєвої основи засвоєні знання будуть формальними. Вони, у кращому випадку, запам’ятовуються учнями, але не будуть для них зрозумілими, тобто усвідомленими і осмисленими. «Слово, - зазначав визначний фізіолог І. П. Павлов, - яке загубило зв'язок із реальними предметами і явищами, що ними позначаються, перестає бути сигналом для суб’єкта, втрачає для нього своє пізнавальне значення».

Реалізовувати принцип наочності у процесі навчання природознавства означає створювати нові, доповнювати, збагачувати й розширювати існуючі у свідомості дітей чуттєві образи й уявлення об'єктів навколишнього світу шляхом цілеспрямованого безпосереднього і опосередкованого чуттєвого пізнання.

Реалізація цього принципу пов'язана із засобами наочності. Вони об'єктивно визначаються чуттєвістю ознак і властивостей об'єктів природи, часовим і просторовим розміщенням їх у навколишньому світі, часовою зміною стану предметів і явищ (зміна пір року і т. ін.) та змістом процесу навчання природознавства у початкових класах.

Традиційно наочність розглядається у взаємозв'язку з чутливістю, з можливостями спостерігати за предметами і явищами або їх зображеннями, тобто з тим, що сприймається органами чуття дитини.

Насамперед слід чітко розрізняти чуттєвість ознак і властивостей та їх наочність. Чуттєвість ознак і властивостей об'єкта - це можливість пізнання їх суб'єктом безпосереднього сприймання органами чуття.

У процесі навчання безпосереднє чуттєве пізнання дітей здійснюється як шляхом спостережень, так і в процесі дослідів, практичних робіт, як передумови цілеспрямованого сприймання.