Сторінка
12

Використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства в початкових класах

Купили - ?

Спожили — 9 б.

Залишилось — у 3 рази більше, ніж спожили.

- Що є невідомим у задачі?

- Чи можемо ми одразу відповісти на запитання задачі? Чому?

- Чи відомо, скільки банок залишилось? Чи можемо дізнатись, скільки залишилось консервів? Як це записати? (9 • 3 = 27).

- Що сказано про те, скільки банок спожили?

Тепер можемо дати відповідь на запитання задачі? (Так). Що для цього треба зробити? (9 + 27 = = 36 (б.)).

Запишіть розв'язання задачі в зошити.

IV. Підсумок урок

Закінчується наша подорож потягом № 2012. Я хочу підготувати повідомлення в газету про ваші враження від уроку і взяти у вас інтерв'ю.

· Що найбільше сподобалось на уроці?

· На які групи поділяються рослини? За якими ознаками?

· Які бувають ліси? Які дерева в них ростуть?

· Які трав'янисті рослини називають однорічними, дворічними і багаторічними?

· Які числа належать до першого розряду? До другого розряду?

· Які числа третього розряду ви знаєте?

Ви всі добре попрацювали на уроці, але найкращі навчальні досягнення продемонстрували . (аргументація оцінок).

V. Домашнє завдання

Дома прочитаєте детальніше про вивчені нами рослини в статтях "Дерева, кущі, трав'янисті рослини" та "Якими бувають дерева, кущі, трав'янисті рослини" на сторінках 111—114 підручника "Я і Україна". З математики виконаєте завдання № 478 на с. 71. Розгляньте це завдання. Чи зрозуміло, як його виконувати?

У початкових класах застосування різноманітних засобів навчання має на меті збагачення й розширення безпосереднього чуттєвого досвіду учнів, розвиток спостережливості, пізнання конкретних властивостей предметів під час практичної діяльності, створення умов для переходу до абстрактного мислення, опори для самостійного навчання й систематизації навчального матеріалу.

Щоб підвищити рівень засвоєння матеріалу на уроках природознавства необхідно використовувати різноманітні засоби наочності. Вони, як показала практика, істотно підвищують ефективність навчання та виступають як:

- джерело інформації;

- засіб ілюстрації;

- опора пізнання;

- постановки навчальних проблем і розв’язування проблемних ситуацій.

У початкових класах застосовується природна, малюнкова, об'ємна, звукова і символічно-графічна наочність. Зрозуміло, що кожна з них має свої позитивні і негативні моменти, і це слід враховувати, визначаючи їх роль на уроці.

Як показує аналіз дослідження теми курсової роботи особливість використання натуральних та образотворчих засобів навчання з іншими засобами виконують роль:

- у поєднанні і з словом вчителя полегшує розуміння висловлюваної теми;

- розвитку властивості пам’яті учнів;

- сприяє розвитку уявлень необхідних для успішного засвоєння предмету;

- розвиває уміння аналізувати;

- полегшує перехід від сприйняття конкретних властивостей до абстрактного образу.

Отже, важливо не тільки правильно дібрати наочність до уроку, а й продумати, як поставити запитання, щоб створюваний в учнів зоровий образ активно працював на досягнення мети уроку.

Ефективність процесу сприймання підвищується, коли перед учнями ставляться спеціальні завдання, проводяться спостереження, які спонукають їх придивлятися чи прислухатися до нових об'єктів, виділяти їхні характерні ознаки, об'єднувати в єдине ціле, позначати певними словами.

Але нажаль, багато вчителів не обтяжують себе у використанні натуральних та образотворчих засобів. І основна причина – їх відсутність, а, особливо – фізична карта України, колекція гірських порід, навчальні таблиці, що негативно впливає на засвоєння матеріалу, учні втрачають інтерес до предмета, і в них не розвиваються багато властивостей особистості або розвиваються, але на недостатньому рівні для наступного навчання в середній школі.

Але існує й інша проблема, коли вчителя занадто захоплюються у використанні наочності. При цьому у дітей загальмовується розвиток абстрактного мислення. Також переобтяження засобами навчання відволікає дітей від пізнання головного в темі, розсіює їхню увагу. Велику кількість засобів можна використати лише тоді, коли явище потрібно розкрити з різних сторін, тому тут виправдане використання безлічі засобів наочності.

Ми також з’ясували, що вибір натуральних та образотворчих засобів для конкретного уроку зумовлюється не тільки його навчальною метою, а й іншими чинниками. Зокрема, специфікою мікросередовища школи та попереднім рівнем готовності дітей, їхнім емоційним станом, віком, резервом навчального часу. Особливо важливим джерелом чуттєвого досвіду майже на всіх уроках є актуалізація емоційних спостережень дітей. Це положення глибоко розвинув у своїх працях В. О. Сухомлинський. «Природа мозку дитини, - писав він, - потребує, щоб її розум виховувався біля джерела думки - серед наочних образів, і насамперед – серед природи, щоб думка переключалася з наочного образу на «обробку» інформації про цей образ. Якщо ж ізолювати дітей від природи, якщо з перших днів навчання дитина сприймає тільки слово, то клітини мозку швидко стомлюються і не справляються з роботою, яку пропонує вчитель. А цим клітинам треба розвиватися, міцніти, набиратися сил. Ось де причина того явища, з яким часто зустрічаються вчителі в початкових класах: дитина тихо сидить, дивиться тобі в очі, немовби уважно слухає, але не розуміє жодного слова, з того що педагог розповідає і розповідає, тому що треба думати над правилами, розв'язувати задачі, приклади – все це абстракції, узагальнення, немає живих образів, мозок стомлюється…».

Вчасно використані засоби навчання на уроках природознавства у початкових класах – це змістове й емоційне підживлення процесів сприймання, мислення, пам'яті учнів початкової ланки. Також їх використання у навчальному процесі сприяє швидкому "входженню" учнів у предмет, який вивчається на уроці; відкриває кращі можливості для використання натуральних і образотворчих засобів навчання і створює умови для цікавої організації позаурочної роботи з предмета і позакласної виховної роботи з учнями.