Сторінка
1
Сьогодні ми підбиваємо підсумки нашого проекту ”Всім найкращим у собі я завдячую книгам”. Створений він був з метою розкрити місце, значення і роль книги у житті кожної людини.
Ми працювали в групах, кожна з яких виконувала цікаве завдання.
Група істориків вивчала цікаві відомості про рукописні книги, про книгодрукування, про перші книги в Україні, про перших книгодрукарів, видавців, подвижників та меценатів книговидавничої справи. Та найцікавіше те, що історики зуміли прослідкувати еволюцію книги від рукописної до електронної.
Мистецтвознавці прагнули довести , що книга може бути ще й витвором мистецтва, дорогоцінною річчю, оформлення та оздоблення якої може приносити естетичну насолоду.
Бібліофіли вирішили розповісти про тих людей, для яких книги є надзвичайно великою духовною цінністю; про колекціонування стародруків та рідкісних видань, про роль бібліофілів у виникненні бібліотек.
Група мовознавців досліджувала лексику, яку вживають активні читачі, відвідувачі бібліотек, колекціонери книжок, справжні бібліофіли. Відшукували матеріали для демонстрації предметів, понять, термінів, пов’язаних з книгою. Зібрали надзвичайно цікаві афоризми про книгу.
III. Опрацювання теми заходу.
Слово вчителя.
Спочатку було слово…І слово було у Бога…І слово було Бог…А до кожного з нас слово прийшло через мамину колискову, а потім – через першу книжку. Для мене книга – це і притулок для втомленої душі, це і безцінна насолода для розуму в вечірньому затишші за письмовим столом, і ніжне доторкання до серця – мелодикою слова, новою емоцією, свіжою думкою. Недарма давні єгиптяни називали книги “аптеками для душі”, тому що книги роблять людську душу благородною, а розум сильним.
А тепер запрошуємо прозвітувати про виконану роботу учнів-істориків.
1 учень – історик. (На столі – старовинні фоліанти)
Дивне почуття охоплює коли торкаєшся цих пересушених часом сторінок, цих витертих обкладинок, роздивляєшся ці майстерно виконані гравюри…Ці томи несуть нам вісточку з тих часів, коли до книги ставилися зовсім інакше, ніж у наш час. Тоді кожна книга була цілим витвором мистецтва, вона відбивала в собі цілі роки напруженої і творчої праці, і навіть досі кожна з них сповнена духом багатьох, хто вклав у її створення кропіткі зусилля.
2 учень – історик.
Дивовижно, правда? Наскільки вони величні, наскільки сповнені мовчазної гідності…І забуваєш про їхню пошарпаність і ветхість, і починаєш мимоволі розуміти, скільки цінності, не втраченої століттями, вони несуть.
3 учень – історик.
Найдавніші рукописні книги з’явились в Україні у період Київської Русі із запровадженням християнства. У першій половині XI століття князь Ярослав Мудрий заснував при Софіївському соборі скрипторій (майстерню для переписування книг). Сааме звідси вийшли найдавніші рукописні пам'ятки Остромирове Євангеліє, Ізборники Святослава. Книжна справа в цей час булла добре налагоджена в Києво-Печерській Лаврі.
1 учень – історик.
Найдавніші книги переписувалися на пергаменті (спеціально обробленій і пристосованій для письма шкірі молодих тварин – ягнят, телят, козенят). Давні книги переписувались уставом – високим, урочистим письмом, що передбачало пропорційність кожного знака.
2 учень – історик.
Новий етап у розвитку рукописної книги пов'язаний з появою у XVстолітті паперу, який був набагато дешевшим, що сприяло поширенню книжно-рукописного мистецтва в Україні. Зокрема, в XVстолітті набула розвитку книжкова справа в Закарпатті (Королівське Євангеліє, 1401 рік) в селі Королеве, Мукачівський псалтир (поч. XVст.)
1 учень - мистецтвознавець.
(На екрані зображення Пересопницького Євангелія)
Рис. 1
Кращі зразки рукописних книг Були довершеними з естетичного погляду .
У художньому оформленні книг переважала плетінчаста орнаментика, з другої половини XVI ст.особливого розвитку набув рослинний орнамент , що переріс з кострубатих гілок у розкішні ренесансні й барокові композиції. Ці напрями в оформленні української рукописної книги згодом збагатилися елементами народного вжиткового мистецтва і народного малювання (слайди Пересопницького Євангелія)
3 учень – історик.
Пересопницьке Євангеліє – визначна рукописна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст.Один з перших українських перекладів канонічного тексту четвероєвангеліє. Один із символів української нації.
2 учень - мистецтвознавець.
Рукопис багато орнаментований: різнокольорові з золотом високохудожні мініатюри, заставки , ініціали, кінцівки з українськими мотивами. Народжена в середині XVI ст., ця книга не має рівних серед тогочасних пам'яток за красою витонченністю і довершенністю , орнаменту письма та художнього оздоблення.
1 учень – історик.
Починаючи з 1991 року, стало традицією під час присяги президента на вірність народові України поряд з Конституцією України та Актом проголошення незалежності України класти Пересопницьке Євангеліє як найдорощу духовну святиню.
2 учень – історик. (На екрані слайд із зображенням “Апостола”)
Рис. 2
Перша друкована книга в Україні – “Апостол” , видана у лютому 1574 року Іваном Федоровим у Львові. Першодрукар Іван Федоров наблизив текст цього видання до того правописного варіанта, який був загальноприйнятим в Україні. Відкинувши гонитву за багатством, першодрукар свідомо обрав інший шлях – терпіти злигодні та нестатки, аби тільки мати змогу сіяти ”духовні зерна”. Львівський ”Апостол ” являє собою велику наукову й історичну цінність як первенець книгодрукування в Україні.
3 учень – історик. (На екрані з'являється Острозька біблія)
Рис. 3
А першим повним зібранням книг Старого та Нового Заповітів старослов'янською мовою є Острозька біблія, з часу видання якої пройшло 425 років, а князів Острозьких можемо вважати предтечами цієї видатної пам'ятки української культури.
1 учень – бібліофіл. (На екрані зображення книжкових полиць та книжкового хробака)
Надвзичайно велику роль в піднесенні значення книги відіграли бібліофіли – збирачі рідкісних і коштовних видань. Сприяючи утворенню видатних колекцій творів друку, стародруків та окремих екземплярів кних ілюстрацій палітурок, книг, що мають автографи або записи їх колишніх власників, бібліофілія виконує чималу суспільну роль. Багато колекцій бібліофілів лягли в основу відомих публічних бібліотек.
Рис. 4
Серед давньогрецьких письменників і вчених бібліофілами були Евріпід, Евклід і Арістотель. Приватна бібліотека Арістотеля стала взірцем для майбутньої Александрійської бібліотеки . Велику приватну бібліотеку зібрав Ціцерон.
2 учень – бібліофіл.
А латиноамериканський письменник Хорхе Луїс Борхес сказав, що уявляє собі рай у вигляді велетенської бібліотеки.
Одним з перших київських бібліофілів, відомих з історії, був князь Ярослав Мудрий; захоплювались бібліофільством і деякі українські гетьмани, насамперед Іван Мазепа, Пилип Орлик, Кирило Розумовський.
1 2