Сторінка
4

Використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства в початкових класах

За змістом і дидактичною метою вони поділяються на: порівняльні, інструктивні, запитальні, контрольні, довідкові. Зміст таблиць показує їхнє головне призначення у процесі навчання. Одні з них використовуються для здобуття нових знань, інші – як джерело додаткової інформації для уточнення, розширення засвоєних знань, як основа встановлення зв'язків і залежностей, як матеріал для організації практичних робіт, виконання вправ. Серед таблиць виділяються ті, які використовуються постійно і епізодично, за необхідністю. До першої групи належать інструктивні та довідкові таблиці. Наприклад, «Ознаки зернових рослин», «Властивості горючих корисних копалин», «План опису рослини (птаха, звіра)», а також таблиці з алгоритмами загально навчальних дій, інструкціями до виконання практичних робіт, дослідів, спостережень і т. ін. Іншу – складають художні або комбіновані таблиці до окремих тем навчального змісту. Зокрема, «Зимуючі птахи», «Перелітні птахи», «Листяні дерева», «Органи травлення людини», «Скелет людини» і т. ін.

При підготовці і проведенні уроку з використанням образотворчих засобів навчання необхідно:

– детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу;

– визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення;

– відібрати і проаналізувати засоби, встановити їх відповідність змісту і цілі уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так комплексу в цілому;

– встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді буде проходити вивчення кожного питання теми;

– визначити методи і прийоми для забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, досягнення ними міцного засвоєння знань, умінь і навичок.

– продумати запитання для учнів, на які діти повинні відповісти після пояснення вчителя або під час закріплення матеріалу.

У процесі використання образотворчих засобів навчання на уроці природознавства вчитель повинен дотримуватися таких вимог:

– стінні картини і таблиці повинні мати такі розміри, що зображене на них видно з останньої парти;

– перед демонструванням їх у класі вчитель повинен докладно ознайомитися з «Методичними вказівками», що додаються до комплекту таблиць або картин;

– визначити час і місце уроку демонстрування їх;

– продумати, які різноманітні методи і прийоми треба використати в роботі з кожною таблицею або картиною, на які деталі звернути увагу учнів демонстраційні таблиці повинні мати відповідні розміри;

– об’єкти зображені на таблицях, повинні бути достатньої величини;

– таблиці повинні представляти монографічні зображення, тобто бажано, щоб на них був зображений один об’єкт або однорідні об’єкти, які пов’язані між собою певними зв’язками;

– малюнки, тексти, цифровий матеріал слід розмішувати в певній системі дидактичної послідовності, щоб учні могли легко його "прочитати”;

– навчальні таблиці не заміняють натуральних об’єктів, а доповнюють їх і використовуються як основа актуалізації уявлень, сформованих під час спостережень за природою.

Навчальні таблиці використовуються на всіх етапах уроку. Крім статичних є динамічні таблиці. Крім демонстраційних, виготовляються невеликі за розміром таблиці, які є роздавальним матеріалом і учні з ним працюють індивідуально.

Екскурсії, як важливий засіб навчання природознавства

Перед педагогами постало питання, якими ж засобами школа може і повинна розкривати і закріпляти почуття любові дітей до природи і як спрямовувати його до діяльно-розумового життя. Цій меті, може служити лише один засіб – екскурсія в природу під керівництвом учителя; інакше кажучи – уроки, які треба організовувати серед тієї обстановки, що була первісною і природною школою для дітей. Саме урок-екскурсія виступає як одним засобом наочності живої природи, де учні мають можливість безпосередньо спостерігати за об’єктами та явищами природи, аналізувати їх, порівнювати, знаходити спільні ознаки, відчувати звуки тварин, аромат рослин і навіть відчути їх на дотик.

Великого навчального значення екскурсіям у природу надавав О. Герд. ще у 1866 році він писав, що екскурсії повинні служити доповненням до уроку.

О. Герд вважав, що будь яка екскурсія повинна сприяти формуванню правильного погляду на природу, мати визначену навчально-виховну мету, проходити за чітким продуманим планом. Вона повинна передбачати самостійну роботу учнів і в кінцевому результаті поглиблювати та розширювати знання, отриманні учнями на класних уроках. «Екскурсії повинні служити доповненням до уроків, писав О. Герд, – увага дітей повинна бути направлена головним чином на те, що не може спостерігатися у школі. Екскурсії повинні показати дітям взаємні відносини царства природи та пов’язати набуті дітьми відомості по природничим наукам у єдине ціле».

За думкою О.Герда, без екскурсій у природу неможливо у повній мірі розкрити взаємозв'язок, який існує у природі, неможливо довести перевтілення організмів під впливом зовнішнього середовища та з’ясувати їх індивідуальний розвиток. У методиці "Перші уроки мінералогії" О. Герд дав конкретні зразки правильно проведених екскурсій.

Відомий послідовник методики А. Любена К. Сент Ілер наполягав на необхідності проведення екскурсій, у яких, за його думкою, потрібно навчати дітей спостерігати за умовами життя організмів, за поведінкою комах, птахів та інших істот тваринного світу, а також збирати за вказівкою вчителя рослини, тварини, мінерали для гербарію та колекцій. Нескладна робота, яка проводиться у процесі екскурсій, повинна розвивати у дітей спостережливість, пам’ять та увагу. У той же час ця робота є першою самостійною працею дітей, яка дає їм визначене задоволення. Діти «починають осмислювати, що в роботі та в навчанні можна знаходити задоволення».

Окрім того, екскурсії в природу виховують у дітей естетичні почуття, діти не лише пізнають красоту лісів, полів, але непомітно відвикають "від усього сентиментального та видуманого".

З багатьма об'єктами та явищами природи можна ознайомити учнів в класі на предметних уроках за гербарних зразків, колекцій, з демонстрацією дослідів і наочного приладдя, але в тих випадках, коли предмети і явища мають бути розглянуті в природних умовах, потрібні екскурсії. Такі екскурсії передбачені новою програмою освітньої галузі «Природознавство» для кожного класу.

Завдання уроку-екскурсії – збагатити свідомість дітей чуттєвими сприйманнями і на основі їх дати конкретне уявлення про об'єкти і явища природи та на основі їх розкривати найпростіші, доступні розумінню дітей зв'язки між окремими явищами природи, показувати, як людина опановує сили і багатства природи. У початковій школі діти повинні насамперед здобути уявлення про звичайні предмети й явища навколишньої природи. Уявлення про предмети і явища природи необхідні і для успішного вивчення мови: вони дають багатий, живий зміст слову і матеріал для різних вправ дітей для висловлювання своїх думок Знання, отримані на екскурсіях, виявлялися міцними і надовго запам’ятовувалися дітьми.