Сторінка
1

Методичний аналіз теми "Функції" шкільного курсу алгебри 7 класу за різними підручниками

Тема "Функції" є однією з найважливіших тем у курсі алгебри 7-го класу, так як вона буде супроводжувати учнів у їх подальшому навчанні. Розв’язування багатьох завдань є неможливим без знання та розуміння даної теми. Важливе завдання полягає в залученні учнів до використання рівнянь і функцій як засобів математичного моделювання реальних процесів і явищ, розв’язування на цій основі прикладних та інших задач.

У процесі вивчення цього розділу учні систематизують, поглиблюють, узагальнюють знання про степені і корені та їх властивості, засвоюють поняття лінійної функції, прямої пропорційності, функціональної відповідності, розв’язувати рівняння.

Об’єкт дослідження: процес навчання математики учнів старшої школи.

Предмет дослідження: методика підготовки учнів з математики за темою "Функції".

Мета курсової роботи: розробити порівняльний аналіз викладу теми за підручниками різних авторів.

Завдання курсової роботи:

Визначити вимоги державного стандарту щодо вивчення змістової лінії до якої відноситься дана тема.

Проаналізувати програму з математики щодо розвитку даної змістової лінії.

Ознайомитися з програмними вимогами до вивчення даної теми.

Розробити два варіанти методичного аналізу теми "Функції" за підручниками авторського колективу під керівництвом О.С. Істер та Г.П. Бевз.

Розв’язати та систематизувати вправи шкільних підручників щодо заданої теми.

функція методичний підручник шкільний

Порівняти методику викладання даної теми у різних підручниках (виділити однакове і різне).

Методи дослідження: теоретичні - системний і порівняльний аналіз навчально-методичної літератури з проблеми дослідження; емпіричні спостереження за процесом навчання учнів, бесіди з вчителями та учнями, аналіз й узагальнення передового досвіду вчителів та методистів.

Дана курсова робота складається з п’яти параграфів.

У першому параграфі даного дослідження розглянуті теоретичні основи змістової лінії "Функції" за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти. Другий параграф містить аналіз програмних вимог теми "Функції" за Держаною програмою. Третій та четвертий параграфи присвячені методичному аналізу теми "Функції" за підручниками О.С. Істерта Г.П. Бевз з алгебри 7 класу. У п’ятому параграфі представлений порівняльний аналіз обраної теми у навчальному процесі за різними підручникам.

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (далі - Державний стандарт) спрямований на виконання завдань загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступеня (далі - загальноосвітні заклади) і визначає вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи.

Цей Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти.

При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів.

Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей.

До ключових компетентностей належить уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності, а до предметних (галузевих) - комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна компетентності.

Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

У цьому Державному стандарті враховано можливості навчального середовища, сприятливого для задоволення фізичних, соціокультурних і пізнавальних потреб учнів.

Цей Державний стандарт складається із:

загальної характеристики складових змісту освіти;

Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів II-III ступеня згідно з додатком 1 (далі - Базовий навчальний план);

державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.

Цей Державний стандарт розроблений на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 33, мал.1378), із спрямуванням освітніх галузей на розвиток сформованих і формування нових предметних (галузевих) компетентностей.

Предметні (галузеві) компетентності стосуються змісту конкретної освітньої галузі чи предмета, і для їх опису використовуються такі ключові поняття: "знає і розуміє”, "уміє і застосовує”, "виявляє ставлення і оцінює” тощо.

Цей Державний стандарт включає такі освітні галузі, як "Мови і літератури”, "Суспільствознавство”, "Мистецтво”, "Математика”, "Природознавство”, "Технології”, "Здоров’я і фізична культура”, зміст яких послідовно взаємозв’язаний із змістом відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти.

Зміст освітніх галузей, їх складові, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів відповідають завданням основної і старшої школи у їх послідовному взаємозв’язку. Зміст кожної освітньої галузі структурується та реалізується за навчальними предметами і курсами, програми яких затверджує МОНмолодьспорт.

Визначальним для системи вітчизняної загальної середньої освіти є українознавче спрямування всіх освітніх галузей.

Протягом навчання в основній школі учні здобувають базову загальну середню освіту, що разом із початковою є основою загальноосвітньої підготовки, формує в них готовність до вибору професії і реалізації шляхів подальшої освіти. Зміст освіти в основній школі для всіх учнів єдиний.

Варіативність методик організації навчання, а також наявність в учнів можливості обирати курси за вибором залежно від власних пізнавальних здібностей дають змогу застосовувати особистісно зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи.

У старшій школі, де навчання є профільним, обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення окремих предметів, курсів за вибором загальноосвітніх закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі, або шляхом застосування модульної технології.

Інваріантна складова Базового навчального плану формується на державному рівні і є обов’язковою для реалізації в усіх навчальних закладах, що дають повну загальну середню освіту.

Освітня потреба старшокласників у профільному навчанні задовольняється шляхом створення мережі загальноосвітніх закладів різного типу, яка складається з однопрофільних і багатопрофільних ліцеїв, гімназій, загальноосвітніх шкіл, що мають змогу повністю реалізувати _ального_сть навчання, а також професійно-технічних навчальних закладів, коледжів. Крім того, освітня потреба учнів старшої школи у профільному навчанні може задовольнятися в межах освітніх округів.