Сторінка
1

Виникнення та розвиток ідей теорії "вільного виховання" в педагогіці

Стан громадського здоров’я в Україні свідчить про актуальну потребу підвищення ефективності збереження та зміцнення здоров’я українського народу, формування здорового способу життя і, таким чином, забезпечення сталого національного розвитку.

Згідно з даними ВООЗ, на стан здоров’я населення впливають: рівень та стан медичної допомоги – 10 відсотків, спадковість – 15, довкілля – 20, спосіб та умови життя – 50-55 відсотків.

Основними чинниками, які негативно впливають на здоров’я, є тютюнопаління, незбалансоване харчування, малорухомий спосіб життя, надмірне споживання алкоголю, травматизм тощо.

Основними причинами смертності серед населення України є серцево-судинні захворювання, злоякісні пухлини та зовнішні чинники. В структурі смертності істотно (в 3-4 рази) збільшилася смертність людей молодого та середнього віку, особливо серед чоловіків. За такої ситуації із 10 юнаків до 60 років доживуть тільки шестеро, а серед 20-річних – менше половини.

Україна посідає перше місце в Європі з тютюнопаління серед чоловіків (66,8 відсотка) та перше місце серед жінок (19,9 відсотка) у країнах СНД. 80 відсотків курців починають палити в підлітковому та юнацькому віці. Сьома викурена цигарка підлітком спричиняє нікотинову залежність.

Однією з найгостріших проблем сьогодення є поширення тютюнопаління серед підлітків. Це соціальне явище має свою динаміку та закономірності розвитку. Серед споживачів тютюну 6-8 % – діти молодшого шкільного віку. Курить кожен п’ятий п’ятикласник, майже половина восьмикласників і майже 60 % випускників шкіл. Така статистика свідчить про відсутність мотивованої направленості підлітків на формування та збереження свого здоров’я. Водночас це також наслідок відсутності в суспільстві пріоритету здорового способу життя.

Сучасний підхід до розв’язання проблеми тютюнопаління передбачає пріоритет профілактичної роботи, основним об’єктом якого є школярі підліткового віку. Особлива увага науковців і педагогів зосереджена на профілактичній роботі в умовах загальноосвітнього навчального закладу, котрий володіє цілим рядом унікальних можливостей для забезпечення її ефективності. Зокрема, він має можливість впливати на формування та розвиток особистості підлітка, взаємодіяти з сім’єю школяра з метою створення сприятливої ситуації для його соціального розвитку. В загальноосвітньому навчальному закладі працюють кваліфіковані спеціалісти (вчителі, класні керівники, психологи, соціальні педагоги), здатні забезпечити ефективну профілактичну роботу в цьому напрямі.

Мета дослідження – визначити ефективні шляхи профілактики тютюнопаління серед підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі.

Завдання дослідження:

Визначити фактори поширення та наслідки негативного впливу тютюнопаління на підлітків.

Обґрунтувати мету, завдання, зміст соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків.

Визначити ефективні форми, методи, засоби профілактики тютюнопаління серед підлітків.

Методи дослідження: вивчення соціально-педагогічної літератури, шкільної документації, аналіз, порівняння, узагальнення, спостереження, бесіди, анкетування, тестування.

Теоретичне значення дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні соціально-педагогічних основ профілактики тютюнопаління серед підлітків.

Практичне значення дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій для проведення ефективної соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків.

Тютюнопаління серед підлітків як соціально-педагогічна проблема

Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII –XVIII столітті.

При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюнових листків в незалежності від того, використовуються вони в натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що являє собою неоднорідну (гетерогенну) суміш, що складається в середньому з 60% різних газів і 40% мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі).В газовій фракції диму міститься, крім азоту (59%), кисню (13,4%), ще й оксид вуглецю (IV) (13,6%), оксид вуглецю (II) (4%), водяна пара (1,2%), ціаністий водень (0,1%), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольна фракція диму включає воду (1,4%), гліцерин та спирти (0,1%), альдегіди і кетони (0,1%), вуглеводні (0,1%), феноли (0,003%), нікотин (0,002%) та ін.

Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі, і, що впливають на організм, об’єднані в 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні алкалоїди.

Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.), неорганічні сполуки миш’яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут – 210.

Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід – пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (II).

Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.

Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.).

Нікотин являється одним із самих сильних з відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25%. Вміст нікотину в диму головної струї сигарети від 0,4 до 3мг – лише 20% від спільної кількості нікотину в сигареті. В недокурку залишається біля 5%, а інші 50% потрапляють в повітря в приміщенні, де курять.

Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.

Головною причиною виникнення і розвитку “тютюнового” кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв’язаний з виділенням мокроти при кашлі.

Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження сердечно-судинних захворювань. Доведено, що у курців на відміну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у некурящих, при чому скорочення протяжності життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.

Доведено, що більше 50% всіх захворювань, що являються причиною смерті курців, приходиться на долю сердечно-судинних захворювань.

Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців. Доведено, що куріння негативно впливає і на процес лікування виразки.