Сторінка
4
Умовно розрізняють три компоненти, котрі визначають поведінку підлітка: когнітивний (думки, міркування, уявлення, погляди, переконання, стереотипи мислення); афективний (емоції, переживання, почуття, спонукання, бажання тощо); поведінковий (стереотипи поведінки, звички, вміння, навички). Саме ці компоненти формують установку підлітка, котра визначає його поведінку в конкретній ситуації. Тому, в процесі профілактичної інтервенції в підлітка повинні сформуватися стійкі установки щодо негативного впливу тютюнопаління, необхідні вміння та навички для його попередження та подолання.
Основні методи профілактичної інтервенції:
Бесіда – обговорення з підлітками проблеми тютюнопаління з метою виявлення, формування або корекції їхньої позиції з цього питання.
Диспут – спеціально організоване обговорення даної проблеми, котре передбачає зіткнення різних точок зору.
Створення ситуацій морального вибору – відтворення в лабораторних умовах проблемних ситуацій.
Вправляння – виконання певних дій, спрямованих на розвиток умінь та формування навичок соціально значимої поведінки.
Формами соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків у загальноосвітньому закладі є наступні: уроки валеології та охорони життя і здоров’я; факультативні заняття з даної проблеми; відеолекторії; усні журнали; тематичні виховні години; соціально-психологічні тренінги; зустрічі з медичними працівниками, представниками правоохоронних органів; доброчинні акції; зустрічі з підлітками, котрі позбавилися шкідливих звичок; тематичні вечори; вечори запитань і відповідей; конференції; КВК; спортивні свята; круглі столи; тематичні години інформації; профілактичні консультації; випуск шкільних засобів інформації; перегляд й обговорення документальних фільмів; ігрові години; вечори відпочинку; тематичні виставки; тематичні конкурси.
Подаємо методику застосування форм, методів, засобів профілактики тютюнопаління серед підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі.
Робота в малих групах дозволяє учням набути навичок, які необхідні для спілкування та співробітництва. Ідеї, котрі виробляються в групі, допомагають учасникам бути корисними один одному. Висловлення думок допомагає їм відчути їхні власні можливості та зміцнити їх.
Педагог об’єднує учнів в малі групи (4-6 осіб), розподіляє завдання між групами. Вони повинні за короткий час (як правило, 3-10 хв.) виконати це завдання та представити результати роботи своєї групи. Більшість завдань опрацьовується саме в малих групах або парах. Коли ви починаєте роботу з малими групами дотримуйтесь наступних рекомендацій:
Швидко об’єднайте учнів в малі групи (4-6 осіб).
Ознайомте їх з ролями, які вони можуть виконувати. Керівник групи: зачитує завдання групи; організовує порядок виконання; пропонує учасникам групи висловлюватись по черзі; заохочує групу до роботи; підводить підсумки роботи; визначає доповідача. Секретар: веде записи результатів роботи групи; як член групи, повинен бути готовим висловити думку групи при проведенні підсумків або допомогти доповідачеві. Посередник: слідкує за часом; заохочує групу до роботи. Доповідач: чітко висловлює думку групи; доповідає про результати роботи групи.
3. Дайте кожній групі конкретне завдання та інструкцію щодо організації групової роботи. Вони можуть бути такими: а) можна починати висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі; б) необхідно дотримуватися одного з правил активного слухання, коли хтось говорить, всі слухають і не перебивають; в) намагатися обговорювати ідеї, а не особистість учнів, які висловили цю ідею; г) утримуватися від оцінок та образ учасників групи; д) намагатися в групі прийти до спільної думки; е) поважати й обов’язково фіксувати творчі думки.
4. Дайте час і потрібну допомогу для виконання групової роботи.
5. Запропонуйте групам представити результати роботи.
6. Прокоментуйте роботу груп.
Орієнтовно таким чином ви можете організовувати роботу в групах до того часу, коли вона стане звичною для учнів.
Робота в парах. Однією з форм роботи в малих групах є робота в парах. Пропонуємо порядок проведення:
Задайте учням питання для дискусії або ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених в ситуації, дайте декілька хвилин, щоб продумати можливі відповіді або рішення самостійно.
Об’єднайте учнів у пари, визначте, хто з пари буде висловлюватись першим і попросіть обговорити свої ідеї одне з одним. Краще відразу визначити час на висловлення кожного в парі й спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткої організації роботи в парах. Вони мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.
Кожна пара обмінюється своїми ідеями й аргументами з усім класом, що допомагає провести дискусію.
“Мозковий штурм” – це ефективний та добре відомий інтерактивний метод колективного обговорення. Він спонукає учнів проявляти свою уяву та творчість, відкрито висловлювати думки, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проблеми. Порядок проведення:
Запропонуйте учням сісти так, щоб вони почували себе зручно та невимушено.
Визначте основні правила.
Повідомте їм проблему, яку необхідно вирішити.
Запропонуйте учасникам висловити свої ідеї.
Записуйте їх по черзі надходження. Не вносьте в ідеї ніяких коректив.
Спонукайте учасників до висування нових ідей, додаючи при цьому свої власні.
Намагайтеся не допустити глузування, коментарів або висміювання яких-небудь ідей.
Продовжуйте обговорення доти, доки будуть надходити нові ідеї.
На закінчення обговоріть й оцініть запропоновані ідеї.
Правила проведення “мозкового штурму”, які можна запропонувати учням:
Під час “висування ідей” не пропускайте жодної. Якщо ви будете оцінювати їх під час висловлювання, учасники зосередять більше уваги на захисті своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.
Необхідно заохочувати всіх до висловлення якомога більшої кількості ідей. Варто заохочувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час “мозкового штурму” не вдасться отримати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники піддають свої ідеї самокритиці – двічі подумають перед тим, як висловити).
Потрібно якомога більше ідей. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кількості ідей учасники мають можливість дати простір своїй уяві.
Спонукайте всіх учасників розвивати або змінювати ідеї інших. Об’єднання або зміна раніше висунутих ідей часто веде до висунення нових, що перевершують попередні.
У класі можна розмістити такий плакат: а) кажіть усе, що прийде вам у голову; б) не обговорюйте і не критикуйте висловлювань інших; в) можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим; г) розширюйте запропоновані ідеї.
Розв’язання проблем. Більшість суперечливих питань можна розв’язувати, застосовуючи метод розв’язання проблем, що складається з кількох етапів:
Аналіз проблеми: Що трапилося? Чому? Хто учасники ситуацій, пов’язаних з проблемою? Хто може бути зацікавлений в її розв’язанні? Якої інформації мені не вистачає, і де її можна отримати?