Сторінка
1
Мета: розвивати навички самостійної науково - пошукової роботи, сформувати уявлення про необхідність формування колективу, оцінити організацію результатів діяльності колективу, розглянути проблеми формування взаємовідносин у колективі.
Завдання:
поглиблення теоретичних знань з метою підвищення рівня професійної майстерності;
здобуття основних компетентностей з питань формування колективу;
вивчити психолого-педагогічну літературу по формуванню учнівського колективу;
розкрити сутність колективу;
обумовити вплив вихователя на колектив.
Предмет дослідження: особливості формування виховного колективу.
Об’єкт дослідження: колектив і його влив на формування особистості школяра.
Актуальність дослідження: у житті людини колектив відіграє суттєву роль, саме за його участі формується особистість людини. Для повноцінного, гармонійного розвитку особистості необхідно знати основні фактори формування колективу. Дана робота допоможе оцінити значення сформованості колективу у сучасній школі. Проблема колективу доволі актуальна і потребує обговорення.
Практичне значення роботи: полягає у можливості наукового використання матеріалів роботи. Використати дане дослідження можна в практичній роботі педагога.
Поняття колективу у історичній ретроспективі
Колектив – це соціальна спільність людей, об'єднана на основі суспільно-значущих цілей, спільних ціннісних орієнтацій, спільної діяльності та спілкування. Важливою категорією педагогіки є виховуючий колектив, який складається з двох взаємопов'язаних, відносно самостійних колективів – колективу вихованців (учнів) і колективу вихователів (педагогічний колектив).
В 20-ті роки ХХ століття в вітчизняній теорії виховуючий колектив розуміли як мету виховуючих зусиль педагогів (Є.А. Аркін, П.П. Блонський, Н.І. Іорданський, Н.К. Крупська). Ці ідеї втілились в практиці дитячих закладів С.Т. Шацького, С.М. Рівеса, Н.М. Шульмана і особливо А.С. Макаренка. Серед послідовників і прихильників А.С. Макаренка слід назвати Г.Є. Жураківського, І.О. Синицю, М.Д. Ярмаченка, В.В. Кумаріна, Л.Ю. Гордіна, В.М. Короткова та інших вчених. Варто зазначити, що, розвиваючи ідеї А.С. Макаренка, вони виступали палкими пропагандистами його досвіду. В.О. Сухомлинський розвивав вчення Макаренка, виступав проти прямого, авторитарного впливу на особистість через колектив. Вважав, що механізми дії на особистість. Він вчив, що колектив- це могутній інструмент і використовувати його потрібно обережно. Колектив лише тоді має значення для розвитку кожного вихованця, коли живе насиченим духовним життям і складається з яскравих особистостей.
В 80-ті роки сформувалась уява про виховуючий колектив як диференційовану єдність різнотипних колективів дітей та дорослих.
В 90-ті роки теорія колективу доповнилась поняттям „виховної системи”.
На сучасному етапі виховання особистості в колективі розглядається деякими вченими як підгін усіх дітей під один ранжир, придушення особистісно-індивідуальної природи дитини. В педагогічній науці з’являється тенденція заперечення колективу і обґрунтування його шкідливості для виховання дитини.
Сутність поняття про колектив, його структура і функції
Колектив - соціально значима група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування.
Дитячий колектив - об'єднання дітей, згуртованих спільною корисною діяльністю (навчанням, працею, спортом, громадською роботою).
Характерними рисами колективу є суспільно значуща мета, щоденна спільна діяльність, спрямована на її досягнення, наявність органів самоврядування, встановлення певних психологічних стосунків між його членами. Дитячий колектив відрізняється від інших колективів віковими межами, специфічною діяльністю (навчання), послідовною мінливістю складу, відсутністю життєвого досвіду, потребою в педагогічному керівництві.
У сучасній літературі поняття «колектив» вживається в двох значеннях: як будь-яка організована група людей (наприклад, колектив підприємства) і як високоорганізована група. У педагогіці колективом називають об'єднання вихованців, якому властивий цілий ряд важливих ознак.
Розглянемо їх.
Загальна соціально значима мета. Ціль колективу обов'язково повинна збігатися з суспільними цілями, не суперечити пануючій ідеології і конституції.
Спільна суспільно корисна діяльність, яка складає основний зміст його життя. Основним видом діяльності школярів є учіння, пов'язане з працею, іншими видами суспільно корисної діяльності. В організованому колективі діє тенденція постійного збагачення його життєдіяльності і розширюється діапазон суспільно корисних справ, поглиблюється зміст окремих видів діяльності. Саме у цьому найповніше реалізується зміст навчально-виховного процесу.
Організована структура. Єдиний шкільний колектив складається з колективу педагогів і колективу учнів. Організація, спілкування і відносини в колективі забезпечують формування особистості, розвиток її здібностей, гуманістичну спрямованість.
Учнівський колектив має органи управління: загальні збори, учнівський комітет і рада колективу, комісії, штаби.
Наявність у відносинах між членами колективу певної морально-психологічної єдності, яка терпима до плюралізму думок, але не суперечить домінантній системі ідей, ідеології колективу, яка виховує у своїх членів відданість обраним ідеалам. Колектив є соціальною системою, яка виконує такі функції: організаторську (полягає в об'єднанні особистостей для виконання певних завдань); виховну (спрямована на створення оптимальних умов для всебічного виховання, психічного й соціального розвитку особистості); стимулюючу (сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів діяльності особистості, регулює поведінку членів колективу, впливає на формування в особистості цілеспрямованості, волі, гуманності, працьовитості, совісності, чесності, гідності тощо).
Виховний колектив - педагогічно організована система відносин. Він має органи самоврядування й координації, що уповноважені представляти інтереси дітей і суспільства, традиції, громадську думку, об'єднує учнів спільною метою та організацією праці.
Фактори формування колективу за А.С. Макаренком
Формування класного та шкільного колективів відбувається в різних видах діяльності. Дитина не може нормально розвиватися, якщо не задовольняється її потреба в рухах, грі, знаннях, естетичних враженнях, у спілкуванні з іншими людьми. Тому педагог може очолити колектив тоді, коли він зможе розвити діяльність дітей до високого і найвищого рівнів взаємодії.
На думку А.С. Макаренка робота з формування колективу включає:
Педагогічну вимогу. Якщо вимоги не виконуються, педагог втрачає авторитет. Необхідно провести хороші загальні збори, де педагог повинен вербалізувати перспективний розвиток колективу. При цьому необхідно, щоб учні «відчули вашу волю, вашу культуру, вашу особистість» - підкреслював Макаренко. Не можна починати з умовлянь, це – помилка. Умотивовано необхідна категоричність вимоги, доброзичливе і терпляче переконування.