Сторінка
7

Використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства в початкових класах

Отже ефективне використання засобів навчання:

- сприяє швидкому "входженню" учнів у предмет, який вивчається на уроці;

- має кращі можливості для використання наочності, особливо, натуральних та образотворчих засобів навчання;

- створює умови для цікавої організації позаурочної роботи з предмета і позакласної виховної роботи з учнями.

Аналіз дослідження показав що, у навчально-виховному процесі уроку природознавства потрібно приділяти велике значення, адже вони збагачують свідомість дітей чуттєвими сприйманнями, дають конкретне уявлення про об’єкти і явища природи.

Методика використання натуральних та образотворчих засобів навчання на різних етапах уроків природознавства

Для вивчення багатьох об'єктів і явищ, недоступних для безпосереднього сприймання їх у натурі, вчитель використовує натуральні та образотворчі засоби навчання: колекції, гербарії, муляжі, картини, таблиці, схеми, кольорові листівки, роздавальні картки тощо.

Потреба в демонструванні цих засобів навчання зумовлена тим, що уявлення, які дістають діти тільки з розповіді вчителя або читання статті і які не закріплені зоровими образами, можуть бути неправильні. Отже, демонстрування навчальних таблиць і картин, гербарних зразків, колекцій супроводжувані поясненнями, допомагають створити в учнів образні уявлення про предмети і явища навколишнього середовища і використовуються на різних етапах уроку.

Роботу із стінними картинами або таблицями можна проводити на різних етапах уроку. Слід пам'ятати, що пасивне поверхневе розглядання картини або таблиці учнями не дасть позитивних наслідків ні в навчанні, ні у вихованні. Щоб підвищити активність роботи з таблицями, викликати емоції та інтерес, недоцільно відкривати їх заздалегідь. Під час бесіди або розповіді тільки в певний момент учитель відкриває картину й аналізує її. . Учитель повинен навчити дітей працювати з картиною: описувати об'єкти, які на ній зображені, відповідно до поставлених цілей; порівнювати їх між собою та з власними спостереженнями; встановлювати зв'язки між об'єктами, складати тематичну розповідь за картиною.

Картина дає змогу створити просторове уявлення про об'єкти та їхнє місце у природі, побачити зовнішні взаємозв'язки між елементами природи. Наприклад, розглядаючи тварин природного угруповання, діти описують зовнішній вигляд тварин, вказують на величину, окрасу і приходять до висновку, що більшість із них невеликі, мають жовто-коричневий колір. Вони порівнюють їх із тваринами лісу. Виникає запитання: «Чому у луках більшість тварин невеликі за розмірами і мають жовто-коричневий колір?» Учитель керує встановленням залежності між умовами існування і зовнішнім виглядом тварин. Він пропонує ще раз роздивитися рослини, які ростуть у степу, звернути увагу на колір, висоту і поміркувати, чи змогли б сховатися серед таких рослин великі тварини? Чи змогли б вони знайти собі достатню кількість корму, збудувати житло?

Таблиці використовують і для закріплення знань. Для цього ставлять узагальнюючі запитання, які допомагають синтезувати набуті знання.

Під час перевірки домашнього завдання треба обов'язково використовувати і стінні таблиці. Це змушує працювати не тільки механічну пам'ять, а й інші її види, що допомагає розвивати логічне мислення, мову, закріплювати в пам'яті виучуване. Процеси запам'ятовування знань тільки тоді цінні й важливі, коли учні добре уявляють і розуміють навчальний матеріал.

Методика використань таблиць має наступні основні моменти: розглядання таблиці, вивчення й виділення окремих об'єктів, встановлення зв'язків між ними, порівняння об'єкта з іншими й визначення його місця в природі. Шляхом питань учитель з'ясовує, що учні знають про показаний об'єкт, направляє їхню увагу на найбільш характерні ознаки. Із цією метою можна додатково використати натуральні об'єкти: гербарії, опудала, моделі.

Таблиці, картини, малюнки в підручниках, створюючи загальне враження про природне явище або об'єкт, не завжди можуть показати їхні деталі, наочно пояснити причини даного явища. У таких випадках на допомогу приходять картинки, деталізуючи схеми, креслення й малюнки на дошці.

Методика роботи зі схемами надзвичайно різноманітна. Це конструювання схем, з'єднання окремих блоків схеми сполучними стрілками з поясненням зв'язків, складання розповідей за схемою, ілюстрація схеми, за своїми спостереженнями й т. п. ). Основне призначення схем – допомогти зосередити увагу дітей на головному, глибше зрозуміти логічну сутність понять. Для більше повного засвоєння матеріалу й подальшого його запам'ятовування можна використати відповідні схеми: Об'єкти живої й неживої природи , кругообіг води, рельєф земної поверхні. Дерева, кущі трав’янисті рослини, рослинництво рідного краю і т.п.

На етапі вивчення нового матеріалу, під час пояснення вчителя для формування реального уявлення про величину, зовнішній вигляд виучуваного об'єкта або його окремих частин допомагає демонстрування поряд з таблицями натуральних об'єктів – чучел, колекцій, гербаріїв, живих рослин або їх частин та ін.

У початкових класах на уроках природознавства вчителі широко застосовують натуральні зразки ґрунтів, колекції корисних копалин з роздавальним матеріалом, гербарії культурних і дикоростучих рослин, живі рослини, принесені з екскурсії, колекції корисних і шкідливих комах, опудала тварин і т.п. Ці засоби, які показують предмети природи в натуральному виді, важливі й необхідні на уроках природознавства, робота з ними захоплює школярів і допомагає в набутті знань.

Методика використання гербарних зразків різноманітна. Як правило, на всіх етапах уроку гербарій використовується як роздавальний матеріал. Гербарний аркуш має невеликий розмір, тому під час демонстрації вже із-за другої парти школярі погано розрізняють деталі рослини. Якщо виникає необхідність продемонструвати єдиний екземпляр, то учитель повинен пронести поміж рядами або передати на парти, щоб діти роздивилися його зблизька .

Він може бути використаний для виконання практичних забезпечують завдань у процесі застосування засвоєних знань та формування умінь. До таких завдань належать:

· Серед гербарних зразків виберіть трав'янисті рослини лісу. Розкажіть, які пристосування мають ці рослини до умов життя в лісі.

· Серед гербарних зразків виберіть ранньоквітучі рослини. Назвіть їх. Розкажіть, за якими ознаками їх можна розпізнати.

· Розгляньте гербарій. Розділіть рослини на групи. Назвіть їх. Доведіть.

· За гербарними зразками порівняйте між собою такі рослини . Визначте їх подібні ознаки.

· Опишіть зовнішній вигляд рослини (берізки, калини, кульбаби). Пригадайте, у якій послідовності описується рослина.

Трав’янисті рослини у таких гербаріях повинні засушуватися з усіма органами. Бажано, щоб на рослині або біля неї знаходились квітка чи суцвіття, плоди і насіння, яке може бути прикріплене у поліетиленовому пакетику.

Для створення наочного сприйняття об’єктів використовують колекції «Корисні копалини» з метою ознайомлення з найбільш поширеними мінералами і гірськими породами . За допомогою яких вчитель учить дітей розпізнавати їх за зовнішнім виглядом, визначати характерні ознаки і властивості за допомогою проведення дослідів.