Сторінка
6
Науковий консультант 1
- Пошуками корисних копалин займаються геологи. Місце, в якому вони знаходять велику кількість корисних копалин, називають родовищем. Територія України багата на корисні копалини, що трапляються на планеті Земля. Всього розвідано понад 80 різних корисних копалин. Відкрито більше семи тисяч родовищ. Вони бувають відкритого типу (кар’єри) та закритого типу (шахти). Зараз в Україні відрито нові запаси вугілля, залізної руди, торфу, нафти й газу, а також золота, алмазів, руд кольорових металів.
Науковий консультант 2
- «Гео» - з грецької мови означає земля. А «логос» - наука. Геологія – це наука про землю. Геологи це люди, які вивчають, з чого складається наша планета. Геологів ще називають розвідниками земних глибин.
Науковий консультант 3
- Родовища корисних копалин залягають у надрах на різній глибині. Щоб добути ті, які залягають неглибоко під землею, риють великі (кар’єри). У кар’єрах корисні копалини добувають відкритим способом. Та працюють потужні машини – бульдозери, екскаватори, якими викопують корисні копалини. Для того, щоб добути корисні копалини, що сховані глибоко під землею, будують шахти або бурять свердловини. Сучасні шахти схожі на підземні води.
- Як ви думаєте, чи потрібно охороняти родовища? Для чого?
Науковий консультант 4
- Корисні копалини – це багатство нашої Батьківщини. З часом вони вичерпуються. Тому їх необхідно використовувати дуже економно, щоб вистачило не тільки нам, а й наступним поколінням.
- Що може статися, якщо ми не будемо оберігати родовища?
Науковий консультант 5
- Це може призвести до закриття багатьох родовищ.
- Чи можете ви зробити свій внесок у справу бережливого ставлення до корисних копалин?
Науковий консультант 6
- Бережливе ставлення до корисних копалин – це бережливе ставлення до речей, які з них виготовлені, збудовані, змайстровані.
- Отже, який необхідно зробити висновок стосовно використання корисних копалин людиною?
Ефективному навчанню молодших школярів сприяють навчальні таблиці, картини.
Розглянемо фрагмент уроку в 4 класі
Тема: Сонячна система
VІІ. Закріплення та систематизація знань умінь і навичок
1. Робота з таблицею
- Пригадайте, як називається шлях по якому рухаються планети?
- Знайдіть на малюнках орбіти кожної планети.
- Яка з планет має найдовшу орбіту?
- Яка – найкоротшу? Чому?
- Які планети знаходяться ближче до Сонця порівняно із Землею?
- На якому місці від Сонця знаходиться Земля?
- Між яким планетами обертається наша Земля?
- Які знаходяться далі?
2. Рубрика «Це цікаво знати»
Людство завжди цікавило чи є життя на інших планетах. Але до цього часу нікому це не вдалося. Вивчаючи інші планети вчені дізнаються багато цікавого, а саме:
1 учень
Чи є життя на Марсі?
Поки що цього ніхто не знає. Космічні апарати «Вікінг», що були запущені в 70-х роках, не знайшли на Марсі слідів життя. Але у 1996 році у зразках породи з Марса були виявлені мікроскопічні окам'янілості, що могли виявитися мінівірусами.
2 учень
Яким є повітря на Венері?
Атмосфера Венери є смертельною для людини. Вона складається переважно з отруйного вуглекислого газу і хмар сірчаної кислоти. Шар атмосфери дуже товстий, тому атмосферний тиск є великим .
3 учень
Чи можна дихати на Меркурії?
Ні! Без запасу кисню — неможливо. Меркурій практично позбавлений атмосфери, за винятком деяких парів натрію, тому що всі гази спалює Сонце. Меркурій не має атмосфери, а його поверхня покрита кратерами, як на Місяці.
4 учень
Що таке кільця Сатурна?
Кільця Сатурна — ореол довкола планети, що світиться. Вперше виявлений у 1659 році нідерландським ученим Хрістіаном Гюйгенсом (1629— 1695). Кільця утворені з безлічі мільярдів частинок льоду і пилу. Деякі із них досягають розмірів 20—30 м, але більшість не перевищує розмірів кубиків льоду. Кільця є дуже тонкими — не більше 50 м завдовшки, а ширина їх становить 74 000 км. Вони знаходяться на висоті 7000 км над хмарами Сатурна.
5 учень
Чому Нептун зелений?
Поверхня Нептуна вкрита океаном рідкого метану (природного газу) зеленувато-блакитного забарвлення.
6 учень
Що таке Метеорити?
Це дуже великі кам'яні брили, що прилітають із космосу. Вони проникають в атмосферу Землі і долітають до її поверхні, не згорівши повністю.
Робота з малюнками із застосуванням інших наочних посібників розкриває типові ознаки пір року, формує поняття сезонних змін, що відбуваються в природі, найпростіших природних взаємозв'язків.
Розглянемо фрагмент уроку в 2 класі
Тема : Звірі восени. Підготовка звірів до зими.
Мета: ознайомити учнів з життям звірів восени, зі змінами, що відбуваються в їх житті; вчити наводити приклади тварин, які змінюють забарвлення хутра, готують запаси кормів, готуються до зимової сплячки.
V. Вивчення нового матеріалу
1. Практична робота з малюнком. (вставить завдання)
VI. Закріплення знань умінь і навичок
1. Робота з текстом
- Прочитайте самостійно статтю.
- Що нового ви дізналися?
Аналіз методичної літератури та досвід передових вчителів початкових класів показав, що ефективним засобом навчання з використанням натуральної наочності є уроки-екскурсії, уроки «милування».
Тут є всі явища і об’єкти природи та умови для пізнання. Природа не тільки є «об'єкт пізнання», «сфера активної діяльності» вихованців, а й «виховний фактор». Такі уроки допомагають учням пізнавати й пояснювати життя природи: дерев, листочків, квітів, пелюсток. Таким чином, у свідомості дітей фіксуються уявлення про конкретні предмети, явища, факти, події. Мета – закарбувати в свідомості дітей яскраві картини дійсності, добиватися того, щоб процес мислення відбувався на основі живих, образних уявлень, щоб діти, спостерігаючи навколишній світ, установлювали причини й наслідки явищ, порівнювали ознаки й якості речей. Проводячи такі уроки вчителі спираються на «Уроки милування» серед природи які запровадив В.О.Сухомлинський. Кожне заняття передбачає певне коло об’єктів і явищ для спостережень, а метою є завдання: дивуватися і помічати, помічати і відчувати, відчувати і думати, думати і творити.
Василь Олександрович стверджував, що для того, щоб змусити дитину мислити, необхідно «примусити її дивуватися».
Проводячи свої уроки мислення, видатний педагог прагнув, щоб «слово народжувалося в спілкуванні дитини з природою»
В.О. Сухомлинський надавав великого значення образному мисленню. Він вважав його «обов'язковим етапом для переходу до мислення поняттями» «Я прагнув, – стверджував педагог, – щоб діти поступово оперували такими поняттями, як явище, причина, наслідок, подія, зумовленість, залежність, відмінність, подібність, спільність, сумісність, несумісність, можливість, неможливість та ін.»
Він підкреслював, що «постійне спілкування з природою стає істотною стороною виховного процесу», «наочним мірилом цінностей».
Але «природа стає могутнім джерелом виховання лише тоді, коли людина пізнає її, проникає думкою в причинно-наслідкові зв'язки».
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Підвищення рівня інформаційної культури майбутніх вчителів іноземних мов
Розвиток дошкільного виховання в Україні кінець ХІХ – початок ХХ ст
Формування соціально-позитивної поведінки старшокласників
Письмо в букварний період
Організаційно-методичні аспекти фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми 6-7-річного віку