Сторінка
1
Мистецтво впливає на духовне життя людини, її почуття, смаки, потреби. Чим досконалішими стають здобутки науково – технічного прогресу, тим незахищенішою є тендітна чуттєва сфера особистості, тим важливішим виявляється встановлення того емоційного балансу, який забезпечує людині мистецтво.
За сучасних умов першочергової значущості в цьому напрямку набувають так звані візуальні види мистецтва (до них належить і образотворче мистецтво) – передавачі більш як 90% наочної інформації про навколишній світ. Серед інших видів мистецтв образотворче мистецтво справляє на людину чи не найефективнішу дію, бо завдяки своїй універсвльності плідно розвиває її емоційно – чуттєву сферу, поглиблює знання. Інтенсифікує візуальний і сенсорний досвід, формує загальну та естетичну культуру, що цілком відповідає основним завданням естетичного виховання: “ .бачити в красі оточуючого світу, в красі людських відносин духовне благородство, доброту, сердечність І на цій основі стверджувати прекрасне в самому собі”.
У педагогічній практиці образотворче мистецтво сприяє розвитку образного мислення, асоціативної пам’яті, художньої уяви. Воно певною мірою впливає на внутрішній світ дитини, залучає її до сфери людських емоцій. Виховує в ній здібність орієнтуватися в навколишньому житті, пробуджує сприйнятливість до прекрасного. Стаючи зв’язком для ідей та почуттів, загальною мовою для різних культур, воно олюднює інші галузі пізнання, стимулює творчість, збагачує життя.
Ще до недавнього часу образотворче мистецтво було в школі так званим “другорядним” предметом і обмежувалося такими видами діяльності учнів, як малювання та розмови про мистецтво. В останні роки спостерігаються тенденції до позитивних змін, орієнтованих на більш якісний загальний та естетичний розвиток особистості. Вони передбачають насамперед удосконалення здібностей дитини до емоційно – естетичного відгуку на твори мистецтва, активізацію її творчого потенціалу, реалістичну та творчо переосмислену зображальну діяльність.
Актуальність дослідження. Перед сучасною педагогічною наукою гостро стоїть питання про необхідність докорінних реформ у сфері освіти, які спрямовані на всебічну підготовку підростаючого покоління, його цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання. Поетано, цілеспрямовано, зважаючи на час і умови, в яких ми живемо, необхідно навертати дітей на шлях духовності, розуміння та сприймання сьогодення. Для цього потрібно зрозуміти і повірити у величезні можливості образотворчого мистецтва в освітянському процесі.
Анаізуючи сучасне скерування мистецьких дисциплін у початковій школі та діючі навчальні програми, слід зазначити велику силу власного прикладу вчителя в педагогічній роботі з учнями.1 Тому серед пріоритетних напрямів сучасної педагогічної науки вагоме місце посідає дослідження широкого кола питань культурологічної підготовки майбутнього фахівця, зокрема, вчителя початкових класів, котрий здатний на високому художньо – естетичному рівні вести уроки образотворчого мистецтва, який
усвідомлює своє соціокультурне призначення і здатний до творчої самореалізації у художньо – педагогічній діяльності.
Перспективність вивчення та дослідження визначеної прблеми пов’язана з практичними зображальними вміннями вчителя на уроках образотворчого мистецтва. Сприймання і вивчення образотворчого мистецтва відбувається в першу чергу візуально. І ніякі словесні пояснення тем, аспектів, законів, особливостей образотворчого мистецтва не замінять наочного демонстрування основ зображальної грамоти. Тому пошук методів викладання образотворчого мистецтва у початковій школі, які б сприяли підвищенню рівня засвоєння учнями програмового матерілу, формуванню творчих здібностей та сприяли б естетичному вихованню, є актуальною проблемою сьогодення.
Праці В.Г. Ступарика, Н.К. Резниченко, Б.М. Нєменського, В.С. Кузіна, Л.Ю. Якименко дають можливість зрозуміти методичну скерованість педагогічного малюнка в ході оволодіння навичками образного та реалістичного творення в процесі навчання та творчій діяльності школярів.
Враховуючи важливість реалізації педагогічного малюнка на уроках образотворчого мистецтва в молодших класах, актуальність та доцільність визначеної проблеми зумовили вибір теми нашого дослідження: “Педагогічний малюнок на класній дошці в роботі вчителя почвткових класів”
Об’єкт дослідження: зображальна робота вчителя на класній дошці як основна форма наочного методу навчання.
Предмет дослідження: формування основ зображальної грамоти учнів на основі педагогічного малюнка.
Мета дослідження: науково обгрунтувати, теоретично дослідити та експерементально перевірити доцільність, ефективність реалізації педагогічного малюнка для змістовного, глибокого вивчення основ образотворчого мистецтва учнями 1- 4 класів.
Завдання дипломної роботи:
- обгрунтувати значення педагогічного малюнка як виду начності на уроках образотворчого мистецтва;
- проаналізувати історичний аспект застосування зображення крейдою на класній дщці в процесі навчання образотворчому мистецтву;
- розкрити особливості зображальних матеріалів для педагогічного малюнка та технічні прийоми малювання крейдою на дощці;
- розробити методичні скерування ведення педагогічного малюнка на уроках малювання з натури, тематичного та декоративного малювання;
- розробити і експерементально перевірити тематику та композиції педагогічних малюнків, котрі вчитель повинен виконувати крейдою на класній дошці.
Методи дослідження. Для розв’язання поставленої проблеми були використані такі методи дослідження:
теоретичні: аналіз та узагальнення наукової, психолого-педагогічної, методичної та мистецтвознавчої літератури;
емпіричні: цілеспрямовані педагогічні спостереження, бесіди, перегляд та аналіз учнівських робіт.
Апробація результатів дослідження. Основні положення порушеної проблеми та результати дипломної роботи заслуховувалися та обговорювалися на засіданні секції образотворчого мистецтва кафедри українознавства; були висвітлені у доповіді на науковій студентській конференції (березень 2002р.) Подані в додатках розроблені композиції педагогічних малюнків використовувались на уроках образотворчого мистецтва під час проходження педагогічної практики (вересень – жовтень 2001р.). Результати проведених занять та аналіз дитячих малюнків виявили позитивний рівень активності учнів у виконанні навчальних та творчих завдань.
Структура дмпломної роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списка використаної літератури і додатків.
У вступі обгрунтовано актуальність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, сформульовано завдання та методи дослідження, наведено відомості щодо апробації на практиці розробок композицій педагогічного малюнка.
У першому розділі ”Малювання крейдою на класній дошці в педагогічній діяльності вчителя” подано відомості з історії застосування зображення крейдою на дошці, охарактеризовано художні зображальні матеріали та технічні прийоми малювання крейдою на дошці.