Сторінка
1
Невід’ємною частиною культури, одним із визначальних її проявів є образотворче мистецтво. Протягом тисячоліть мистецтво займало одне з пріоритетних місць за силою впливу на особистісний розвиток людини та її виховання. Високорозвинені цивілізації ставили і продовжують ставити мистецтво у центрі всієї освіти, розуміючи його унікальні можливості для розвитку духовності та інтелекту, універсальну доступність різних форм творчості для сприйняття і засвоєння з ранніх років дитинства.
У процесі виховання почуттів і творчого розвитку особистості урок образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі відіграє незамінну роль. Він здатний увести учня у світ творчості, прилучити його до скарбів художньої культури, відчути радість від власної творчості.
Для успішного розвитку здібностей до образотворчої діяльності потрібні відповідні задатки, з якими людина народжується. Вони являють собою вроджені анатомо - і психофізіологічні особливості організму. Для художника дуже важливі властивості зорового аналізатора (вміння точно визначати пропорції, колір і т.д.), гарна зорова пам'ять, багата уява. Але наявність задатків саме по собі не розв'язує питання про появу та розвиток здібностей. Задатки потрібно перетворювати в здібності в певний час. Якщо цей час пропустити, то потім здібності дуже важко, а той практично неможливо розвинути. Тому велика відповідальність покладається саме на вчителя, який викладає образотворче мистецтво в початкових класах.
З огляду на вище викладене можна зазначити, що тема курсової роботи є актуальною.
Метою даної курсової є дослідження методики викладання орнаменту на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі.
Завданнями курсової роботи є:
розглянути образотворче мистецтво як засіб естетичного виховання;
розглянути застосування комп’ютерної графіки на уроках образотворчого мистецтва;
розглянути види та структуру орнаменту;
розглянути Петриківський розпис як один із видів діяльності на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі;
ознайомитись із методами вивчення Петриківського розпису в початковій школі;
проаналізувати прийоми виконання Петриківського розпису.
Предметом є методика викладання орнаменту, а також принципи та методичні прийоми навчання Петриківського розпису.
Об’єктом дослідження є орнамент прийоми та форми роботи над створенням композицій Петриківського розпису.
Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків та використаних джерел.
Образотворче мистецтво як засіб естетичного виховання
З впевненістю можна сказати, що кожна дитина народжується з природними творчими задатками, але творчими людьми виростають лише ті, умови виховання яких дозволили розвинути ці здібності вчасно. Багато залежить від того, хто опиниться поруч із дітьми, коли вони робитимуть перші кроки у складний та багатогранний світ мистецтва.
Світ мистецтва безмежний. Пізнавати ми будемо його не день, не рік, а все життя. Тому, починаючи ще з дошкільного начального закладу, педагог покликаний розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людину якість – любов до мистецтва, до прекрасного. Здорові образи, створені мистецтвом, легко запам’ятовуються і залишаються в пам’яті надового. Вони збагачують емоційний світ, вчать яскравіше сприймати навколишнє життя.
Образотворча діяльність має важливе значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитині формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Образотворча діяльність надає можливість творчими засобами висловити емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне, а також бачити його у творах мистецтва.
Сприятливий розвиток дитячої творчості залежить від правильного керівництва з боку дорослих. Великого значення в організації образотворчої діяльності дітей набуває вміння вихователя пов’язати особливості створення художнього образу в мистецтві з власне художньою діяльністю дітей; адаптувати виразні засоби мистецтва живопису, графіки в такий вид образотворчої діяльності, як малювання; виразні засоби скульптури – в ліплення; вчити створювати декоративні роботи за мотивами народного декоративно-ужиткового мистецтва, використовувати елементи конструкторських рішень архітектури у конструктивній творчості дітей.
Найважливішою умовою розкриття творчої активності дітей є створення загальної атмосфери доброзичливості, свободи, можливості досягти успіху для кожної дитини. Таке завдання вимагає особливої уваги. Під час виконання дітьми завдань їм необхідно надавати допомогу. Слід намагатися організувати спілкування таким чином, щоб кожна дитина могла відкрито радіти результатам, як власної, так і спільної творчості.
У процесі зображувальної діяльності забезпечується всебічне виховання дітей: сенсорне, розумове, естетичне, моральне, трудове.
Зображувальна діяльність тісно пов’язана з сенсорним вихованням. Безпосереднє, чуттєве знайомство з предметами та явищами, з їхніми властивостями та якостями складають лінію сенсорного виховання.
Зображувальна діяльність – це специфічне образне пізнання дійсності. Для того, щоб намалювати, зліпити будь-який предмет, потрібно добре з ним ознайомитись. Формування уявлень про предмети потребує засвоєння знань про їхні властивості, форму, колір, величину та їхнє положення в просторі. Діти знаходять ці якості, порівнюють предмети, знаходять схожість та відмінність, тобто виконують розумові дії. Таким чином, зображувальна діяльність сприяє сенсорному вихованню, розвитку наочно-образного мислення.
Навчання зображувальної діяльності сприяє формування таких розумових операцій, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення.
При проведенні занять виникають сприятливі умови для формування таких якостей, як ініціативність, допитливість, розумова активність, самостійність, цікавість.
Для естетичного виховання дітей та для розвитку їх зображувальних здібностей велике значення має знайомство з творами образотворчого мистецтва. Яскравість, виразність образів у картинах, скульптурі, архітектурі, творах прикладного мистецтва допомагають дітям глибше та повніше сприймати явища життя та знаходити образні вираження своїх, вражень у малюнках, ліпленні, аплікації. Поступово у дітей розвивається художній смак.
Значення занять зображувальною діяльністю для морального виховання полягає в тому, що в процесі цих занять у дітей виховуються морально-вольові якості: потреба та вміння доводити розпочату справу до кінця, зосереджено та цілеспрямовано займатися, допомагати товаришам та долати труднощі.
Формування працелюбності пов’язане з розвитком таких вольових якостей особистості, як увага, наполегливість, витримка.
Отже, твори образотворчого мистецтва формують інтелектуальну, емоційно-почуттєву та вольову сфери.
Заняття малюванням розвивають дитину в цілому, прилучають її до найголовнішого – процесу творчості.
Застосування комп’ютерної графіки на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах