Сторінка
7

Діяльність соціального педагога з трудового виховання дітей

Принципи державної політики у галузі освіти відображені у Законі України «Про освіту» (1996 рік), який проголошує освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства. Основними принципами освіти в Україні є:

доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

рівність умов кожної людини в реалізації її здібностей, таланту, у всебічному розвитку;

гуманізм та демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;

органічний зв'язок зі світовою і національною історією, культурою, традиціями;

незалежність від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

науковий, світський характер, інтеграція з наукою і виробництвом, взаємозв'язок з освітою інших країн;

гнучкість і прогностичність, єдність і наступність;

безперервність і різноманітність;

поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.

Закон України «Про освіту» гласить, що «дошкільне виховання здійснюється у сім'ї», дошкільних дитячих закладах у взаємодії з сім'єю і має на меті забезпечення фізичного, психічного здоров'я дітей, їх повноцінний розвиток, набуття життєвого досвіду, вироблення умінь, навичок, необхідних для навчання в школі».

Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття» орієнтує на взаємодію суспільного і родинного виховання дитини дошкільного віку; «Суспільне виховання покликане продовжувати повноцінний і всебічний розвиток дитини на засадах національної культури і духовності з урахуванням різноманітності національного складу та регіональних умов України. Воно доповнює родинне виховання і здійснюється у дошкільних закладах».

Головними завданнями реформування дошкільного виховання на сучасному етапі є:

створення належних соціально-економічних, морально-психологічних умов для повноцінного життя дитини, оптимального її розвитку й виховання, зміцнення здоров'я;

піднесення пріоритету суспільного дошкільного виховання, розвиток мережі дошкільних виховних закладів з метою позитивних зрушень у демографічній ситуації;

оновлення змісту, форм і методів дошкільного виховання відповідно до вікових особливостей дітей;

розвиток у дитини духовності, як домінуючого начала у структурі особистості;

своєчасне виявлення ранньої обдарованості, забезпечення умов для розвитку талановитих дітей;

дослідження динаміки стану здоров'я і психічного розвитку дошкільників;

удосконалення навчально-виховного процесу в дошкільних закладах з урахуванням особистісних якостей, стану здоров'я, природних задатків дитини.

Новий етап розвитку дошкільної освіти започаткований прийняттям Закону України «Про дошкільну освіту»(2001 рік), який розглядає її як цілісний процес, спрямований забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних і фізичних особливостей, формування у дитини моральних норм, набуття нею життєвого досвіду.

Цим законом регламентовано такі аспекти функціонування системи дошкільної освіти:

забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти;

забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти;

визначення змісту дошкільної освіти;

визначення органів управління дошкільною освітою та їх повноважень;

формування прав і обов'язків учасників навчально-виховного процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про дошкільну освіту;

створення умов для благодійної діяльності у сфері дошкільної освіти.

У статті 7. указано щодо завдань дошкільної освіти, а саме:

збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дитини;

виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту;

здійснення соціально-педагогічного патронату сім'ї.

Реалізація завдань дошкільної освіти здійснюється на основі відповідних принципів, які проголошують:

доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти;

рівність умов для різнобічного розвитку дитини;

єдність розвитку, виховання, навчання й оздоровлення дітей;

наступність і перспективність між дошкільною і початковою освітою;

особистісно-орієнтований підхід до розвитку дитини;

демократизація та гуманізація педагогічного процесу;

відповідність змісту, рівня і обсягу дошкільної освіти особливостям розвитку та стану здоров'я дошкільника.

Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні, як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

Стаття 3. Основні принципи охорони дитинства

Всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров'я мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. У порядку, встановленому законодавством, держава гарантує всім дітям рівний доступ до безплатної юридичної допомоги, необхідної для забезпечення їх прав.

Стаття 19. Право на освіту

Кожна дитина має право на освіту. Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної, загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Надання державних стипендій та пільг учням і студентам цих закладів у порядку, встановленому законодавством України. Держава забезпечує право на вибір навчального закладу і навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах.

Держава забезпечує пільгові умови для вступу до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів дітям-інвалідам, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та іншим категоріям дітей, які потребують соціального захисту. Норми навантаження у начальних програмах та планах навчальних закладів повинні визначатися з урахуванням віку та стану здоров'я дітей.

У порядку, встановленому законодавством, держава забезпечує підтримку та заохочення особливо обдарованих дітей шляхом направлення їх на навчання до провідних вітчизняних та іноземних навчальних закладів і встановлення спеціальних стипендій.

Зокрема у програмі «Малятко» завдання у сфері трудового виховання конкретизовано у розділі «Праця» і «Дитина і навколишній світ». В цілому програма спрямовує на «виховання елементів культури трудової діяльності, початків позитивного ставлення до праці, співробітництва».

Дещо іншого спрямування, щодо реалізації завдань трудового виховання,

має програма «Дитина».

Програма орієнтує на те, що «трудові завдання не тільки корисні, оскільки формують моральні звички: берегти і підтримувати чистоту, порядок, допомагати, долати труднощі, радіти успіхам, доводити розпочате до кінця, а й надзвичайно цікаві, бо розкривають дітям сутність людської праці».