Сторінка
2

Діяльність соціального педагога з трудового виховання дітей

Великий педагог В.О. Сухомлинський писав, що велика праця стати вихователем, адже він входить у духовне життя наших вихованців, дає радість дружби і товариства, розвиває допитливість та зацікавленість, зароджує хвилюючу радість подолання труднощів, відкриває все нову і нову красу в навколишньому світі, пробуджує перше громадянське почуття – почуття творця матеріальних благ, без яких неможливе життя людини.

Радість праці – могутня виховна сила. Протягом багатьох років дитинства дитина повинна глибоко пережити це благородне почуття. Праця для народу не лише є життєвою необхідністю, а й сферою багатогранних проявів духовного життя, духовного багатства особистості. У праці поширюється багатство людських стосунків. Виховувати любов до праці неможливо, якщо кожен не відчує краси цих відносин. У трудовій діяльності народ бачить найважливіший засіб самовираження, самоствердження особистості. Людина легко стає порожнім місцем. Тому важливе виховне завдання у цьому, щоб почуття особистої гідності кожного вихованця ґрунтувалося на трудовому успіху.

Думки К.Д. Ушинського про трудове виховання досить глибокі. Ушинський стверджує, що матеріальні плоди праць становлять людські надбання; але внутрішня духовна животворна сила праці є джерелом людської гідності, а водночас й щастя.

Праця − найважливіше засіб виховання, починаючи з дошкільного віку; у виховному процесі формується особистість дитини, складаються колективні взаємовідносини.

Праця дітей дошкільного віку є найважливішим засобом виховання. Весь процес дитячого садка може бути направлений на те, щоб діти навчилися розуміти користь й необхідність праці, як для себе, так і для колективу. Ставитися до роботи з любов'ю, вбачати у ній радість – необхідна умова для прояви творчості особистості, її талантів.

М.К. Крупська у своїх працях неодноразово наголошувала на необхідності привчання дітей із ранніх років до найпростіших, доступних їм видам праці, помічаючи, що таким шляхом вони знайомляться із властивостями матеріалів, навчаються прийомів роботи з різними інструментами. У праці діти виявляють активність, кмітливість, наполегливість, прагнення досягти результату, у них формується бажання надавати посильну допомогу дорослим.

Особливого значення М.К. Крупська надавала об'єднанню дітей у праці, вказуючи, що «спільну роботу дітей треба особливо цінувати, − це зачатки колективної праці. У цьому в колективній праці розгортаються найкраще сили дитини».

Разом з тим, вона закликала педагогів враховувати можливості дітей, особливості дитячої праці, її своєрідність, зв'язок з грою.

А.В. Запорожець відмічає, що трудова діяльність − це діяльність людини спрямована на зміну, перетворення навколишнього світу, на створення суспільно-корисного продукту.

Мета праці полягає не в ньому самому, а в його продукті. Мотиви праці мають суспільний характер. Ця діяльність здійснюється за допомогою особливих предметів − знарядь праці. Тому успішність трудової діяльності залежить від того, наскільки людина володіє діями з гарматами, чи має практичні вміння і навички. Ефективність праці забезпечується постановкою його мети, плануванням послідовності дій. У процесі праці людина регулює і контролює його хід, звіряючи отриманий результат з попереднім, докладає вольові зусилля, долаючи труднощі для досягнення наміченого.

Трудове виховання − цілеспрямований процес формування у підростаючого покоління готовність трудитися, прагнення і вміння практично брати участь у побудові суспільства, процес формування позитивного ставлення до праці.

Трудове виховання − система, виховних впливі, що передбачає залучення дітей і юнацтва з метою їх загального розвитку в трудову діяльність.

Трудове виховання притаманне всім історичним формаціям і є найдавнішою формою виховання. Його конкретний характер і місце в системі виховання визначаються конкретними історичними умовами. Виховувати у дітей любов до праці, відповідальність і сумлінне ставлення до нього слід з дошкільного віку.

Праця дитини носить ситуативний, необов'язковий характер, від його відсутності лише формується моральний вигляд дитини, так як у праці розвиваються багато життєво важливі якості особистості .

Працьовитість − риса характеру, що містить позитивне ставлення особистості до процесу трудової діяльності. Працьовитість проявляється в активності, ініціативності, сумлінності, захопленості і задоволеності самим процесом праці. Працьовитість припускає потреби і звичку працювати, зацікавленість у досягненні корисного результату праці. Тільки в результаті титанічної, напруженої, майже надлюдського праці осягається істина, створюються нові технічні пристрої та технології. Формування працелюбності у кожної людини − одне з головних завдань виховання.

Розглядаючи особливості організації трудового виховання в дитячому садку, виділяють наступні види дитячої праці:

• самообслуговування (праця, спрямована на задоволення повсякденних особистих потреб);

• господарсько-побутова праця (прибирання групової кімнати, ділянки);

• праця на природі ( куточок природи, в квітнику, на городі, в саду);

• ручна праця (підтримання порядку в господарстві групи: лагодження, підклеювання книг, коробок, пришивання відірваних ґудзиків, петельок, доступний ремонт іграшок і ін.).

Передбачаються три форми організації трудової діяльності дітей:

1. Доручення (індивідуальні та спільні): епізодичні, тривалі, відстрочені за часом.

2. Чергування (індивідуальні і спільні): по їдальні, по заняттях, куточках природи, гуртках.

3. Колективна праця.

При організації праці дошкільників необхідно вирішувати наступні завдання:

• Виховувати у дітей звичку до постійної зайнятості.

• Формувати стійке емоційно-позитивне ставлення до праці, бажання трудитися по-внутрішньому спонуканню, проявляючи ініціативу, надаючи конкретну допомогу дорослим.

• Виховувати гуманні почуття, позитивні взаємини.

• Виховувати дбайливе ставлення до результатів праці.

• Привчати дітей економно витрачати матеріали.

• Забезпечувати систематичну та рівномірну участь дітей у різних видах праці, виявляти і максимально враховувати їх інтереси і схильності, розвивати творчу активність.

• Формувати у дітей трудові вміння і навички.

При організації праці дошкільників слід дотримуватися таких умов:

• Враховувати значимість безпосереднього впливу особистості дорослих на формування морально-трудових якостей дитини.

• Пам'ятати, що виконуючи ту чи іншу задачу, кожна дитина повинна затрачати певні зусилля у відповідності з його можливостями. При постійно недостатньому навантаженні дитина привчається працювати без напруги, спотворюються його уявлення про працю.

• Враховувати фізичні можливості, стан здоров'я та індивідуальні особливості кожної дитини.

• Забезпечувати чіткий та розумний показ дітям прийомів роботи.

• Практикувати спільну трудову діяльність дошкільнят і школярів, дошкільнят та дорослих.

• Приділяти особливу увагу вихованню поваги до людей різних професій і формуванню інтересу до різних видів праці.