Сторінка
10

Діяльність соціального педагога з трудового виховання дітей

Аналіз сутності технології роботи соціально педагога з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах дошкільного навчального закладу

Задля визначення сутності соціально-педагогічної технології з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ перш за все необхідно усвідомити сутність поняття «технологія». Згідно тлумачного словника С.І. Ожегова, технологія є сукупністю прийомів, які застосовуються у якій-небудь справі, майстерності, мистецтві. Інший тлумачний словник містить таке визначення технології – це практичне використання наукових знань для створення матеріальних об’єктів, полегшення праці та поліпшення умов життя людини; це запас знань, який дозволяє створювати нові продукти або нові процеси. Разом з тим, технологія являє собою матеріальне втілення знань про певні види діяльності. Інший підхід до визначення технології висловив науковець В.М. Шепель. На його думку, технологія є мистецтвом, майстерністю, умінням, сукупністю методів обробки, зміни стану. Існують різні види технологій, серед яких необхідно висвітлити педагогічні, соціальні та соціально-педагогічні технології.

Педагогічною технологією, згідно Б. Лихачова, є сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу. На думку українського науковця О.В. Безпалько, педагогічна технологія - це змістовна техніка реалізації навчального процесу. В документах ЮНЕСКО зазначено, що педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування й визначення всього процесу викладання та засвоєння знань із обліком технічних і людських ресурсів тай їхньої взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти. Педагогічна технологія за М.В. Кларіним означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічних цілей.

Згідно тлумачного словника, соціальна технологія – це сукупність методів і прийомів, що дозволяють домогтися результатів у задачах взаємодії між людьми. Ширше соціальну технологію можна визначити як послідовність етапів соціальної взаємодії, в ході якої кожен суб'єкт, який бере участь у взаємодії, реалізує власну управлінську стратегію по відношенню до інших і формує соціальну дійсність. Розглядаючи з іншої сторони соціальні технології, слід значити, що, соціальну технологію розуміють як структуру комунікативних впливів, які змінюють соціальні ситуації або соціальні системи, у тому числі окремої людини як одиничну соціальну систему. Соціальна технологія — це своєрідний механізм сполучення знань з умовами їх реалізації. Саме через технологізацію знань соціально виявляється ставлення людей до організації їхньої діяльності, спрямованої на реалізацію поставлених завдань і цілей; це сукупність способів, методів, засобів розв'язання сутнісної суперечності між взаємо- і самореалізацією людей у процесі соціальної діяльності.

Соціально-педагогічна технологія є інтегративним різновидом соціальної та педагогічної технологій. Можливість розробки соціально-педагогічних технологій зумовлена тим, що соціально-педагогічна діяльність, як і будь-який інший різновид соціальної діяльності, має свою структуру, завдяки якій вона може поетапно розмежуватись і послідовно реалізовуватися.

На сьогоднішній день існують два аспекти розуміння соціально-педагогічних технологій: по-перше, їх можна розуміти, як способи застосування теоретичних висновків тієї чи іншої науки у розв’язанні практичних завдань; по-друге, під соціально-педагогічними технологіями розуміють сукупність прийомів, методів і впливів, які застосовуються для досягнення поставлених цілей в процесі соціального розвитку, для розв’язання тих чи інших соціальних проблем.

Розрізняють дві основні форми застосування соціально-педагогічних технологій:

створення програм, які містять засоби і способи діяльності;

здійснення діяльності, побудованої на основі таких програм.

Згідно цього можна дати таке визначення поняття «соціально-педагогічні технології» - це способи діяльності соціального педагога на основі раціонального розподілу на прийоми і операції з їх наступною координацією, а також визначенням оптимальних засобів та методів їх виконання.

Виходячи з зазначеного вище, під соціально-педагогічною технологією розуміємо сукупність прийомів та методів, що використовуються соціальними педагогами з метою досягнення успіху у вирішенні соціальних проблем та забезпечення ефективності соціально-педагогічної діяльності.

Іншими словами, соціально-педагогічна технологія – це сукупність прийомів і методів, що застосовуються соціальними службами, окремими установами, соціальним педагогом в процесі взаємодії з клієнтами для забезпечення ефективності соціалізації зростаючого покоління.

Зазначимо, що термін «соціально-педагогічна технологія» з’явився порівняно недавно. Однак, це зовсім не означає, що соціально-педагогічні технології взагалі в країні не використовувались. В даному випадку можна відмітити той же феномен, що і в соціальній роботі: соціальною роботою, як професійною, так і непрофесійною займались, але називалась вона іншими термінами.

Технології, які застосовуються в соціально-педагогічній роботі, виступають у формі:

знань (наука);

знань та умінь (навчання);

знань, умінь, досвіду і практики (діяльність).

Діяльнісний підхід до трактування соціально-педагогічних технологій передбачає застосування їх у таких видах соціально-педагогічної роботи, як:

вплив на процес соціалізації особистості;

здійснення соціально-педагогічного контролю;

соціально-педагогічна профілактика;

терапія;

реабілітація;

соціально-педагогічне опікунство та посередництво.

Аналіз літератури з теорії і практики соціальної педагогіки дозволяє виділити наступні етапи використання соціальних технологій:

теоретичний, який передбачає обґрунтування мети і об’єкту технологічного впливу, виділення складових компонентів соціального процесу та з’ясування зв’язків між ними;

методичний, який пов’язаний з підбором методів та засобів впливу, збором та аналізом інформації, визначенням принципів перетворення результатів аналізу у висновки та рекомендації;

процедурний, що пов’язаний з практичною діяльністю по апробації розробленого алгоритму використання методів і засобів.

Таким чином, структура будь-якої технології в соціально-педагогічній роботі визначається наявністю:

науково-обгрунтованої програми, згідно якої розв’язується дана проблема;

заданого алгоритму як системи послідовних операцій на шляху досягнення результату;

певного стандарту діяльності як критерію успішності.

Соціально-педагогічні технології є дуже різноманітними, оскільки різноманітним є увесь світ, життя і стосунки між людьми та людиною і її оточенням (навколишнім середовищем).

Класифікація технологій соціально-педагогічної діяльності здійснюється на основі: видів, рівнів, сфер застосування; способів та методів, що використовуються; диференціації об’єктів.