Сторінка
11
Також технології соціально-педагогічної діяльності класифікуються за рівнями складності:
прості, доступні неспеціалістам;
складні, що вимагають кваліфікації одного спеціаліста;
складні, що вимагають кваліфікації спеціалістів в різних галузях.
Технології соціально-педагогічної діяльності можна умовно розділити також на три групи:
технології діагностики (побудовані на основі вивчення соціальних проектів і можливого прогнозування їхнього розвитку);
технології конструювання і проектування розвитку тих чи інших соціальних об’єктів;
технології реалізації соціальних проектів, програм та впровадження соціальних інновацій.
Також можна виділити такі типи технологій, які мають за мету повернення індивідам здатності до соціального функціонування – технології соціальної реабілітації і адаптації. Кожна з цих технологій може використовуватись в роботі з певною категорією клієнтів – військовослужбовці, сім’ї, дезадаптовані діти і ін.). Існує і багато інших ознак, за якими класифікують технології соціально-педагогічної діяльності.
Варто зазначити, що технології соціально-педагогічної роботи виконують ряд функцій:
діагностична, яка полягає в аналізі соціальних проблем, з’ясуванні їх причин, дослідженні проблемного простору соціальної ситуації конкретних клієнтів;
прогностична, що передбачає виявлення і облік окремих громадян чи спільнот, які відносяться до груп соціального ризику і прогнозування можливих змін;
системно-моделююча, яка сприяє з’ясуванню об’єму, форм і методів соціально-педагогічної допомоги людям і групам, що опинилися у важкій життєвій ситуації та обґрунтуванню системи надання допомоги на різних рівнях;
організаційна, що полягає в розробці, ресурсному забезпеченні, реалізації і оцінці соціальних проектів, спрямованих на розв’язання соціально-педагогічних проблем, допомозі певній категорії клієнтів;
активаційна, що передбачає активізацію потенціалу власних можливостей індивіда, сім’ї, групи а також організацію само- і взаємодопомоги;
практична, яка полягає у наданні різноманітних видів допомоги в ситуаціях життєвих труднощів, організації консультацій і тренінгів для покращення стосунків між людьми, сприянні в оформленні документів та інше;
розпорядчо-управлінська, що передбачає координацію діяльності державних і недержавних організацій і закладів соціального спрямування, участь у формуванні соціальної політики, підборі у вихованні кадрів, а також менеджмент органів соціального управління;
евристична, яка сприяє поглибленню розуміння соціальних проблем, покращенню освітньої і загальнокультурної підготовки соціальних педагогів та підвищенню їх кваліфікації.
Цілком очевидно, що ці функції реалізуються повністю лише в комплексі.
Застосування тих чи інших технологій в соціально-педагогічній роботі визначає її подальшу ефективність.
Таким чином, аналіз наведених визначень дає змогу стверджувати, що технологія формування позитивного мислення являє собою сукупність певних етапів та відповідним цим етапам засобів, які дозволяють досягти визначеної мети, а саме трудовому вихованню дітей. Технологія трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності – це рекомендована послідовність дій, направлених на мислення, почуття та волю, яка передбачає можливість вибору, не обмежує особистість у певні рамки.
Крім того технологія може складатись з підготовчого (підготовча діяльність для проведення експерименту), оперативного (реалізація технології за допомогою запропонованих форм та методів) та результативного (отримання результату діяльності, підведення підсумків) етапів.
У наступному параграфі нашого дослідження буде розроблена, охарактеризована та експериментально перевірена технологія соціально-педагогічної діяльності з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ яка містить 3 етапи: підготовчий, основний та підсумковий.
Таким чином, сутність технології соціально-педагогічної діяльності з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ полягає у практичній діяльності соціального педагога, для якої характерна раціональна послідовність дій, тобто, розподіл на етапи: підготовчий, основний, підсумковий, а також використання різних методів та засобів з метою досягнення ефективних результатів.
Розробка технології соціально-педагогічної діяльності з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ
Технологія соціально-педагогічної діяльності з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ складається з трьох етапів: підготовчий, основний, підсумковий.
Соціально-педагогічна технологія з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ сприяє у вирішенні певного кола завдань які пов’язані саме з цією проблемою.
Надамо характеристику кожному з етапів:
Перший етап – підготовчий етап. Метою даного етапу є підбір методичного забезпечення технології, підбір діагностичних методик (спостереження).
Даний етап складається з трьох підетапів: інформаційний, організаційний, діагностичний.
Метою інформаційного етапу є збір інформації про методики, форми й методи з трудового виховання дітей.
Тому основними завдання на даному етапі виступають наступні: 1) пошук джерел інформації; 2) вивчення документів з даної проблеми; 3) пошук інформації в Інтернеті; 3) підбір ігрових методик з трудового виховання.
При пошуку інформації слід дотримуватись певних принципів її формування, а саме: актуальність інформації має реально відображати стан об'єкта дослідження в кожен момент часу; достовірність – це доказ того, що названий результат є істинним, правдивим; інформація має точно відтворювати об'єктивний стан і розвиток об'єкта. Дотримання цих принципів дозволить об’єктивно вивчити та розкрити проблему дослідження.
Для досягнення даної мети та реалізації завдань етапу ефективним буде використання таких форм та методів: аналіз літературних джерел стосовно трудового виховання; інформування вихователя-методиста про особливості впровадження технології у дитячу групу; підготовка дітей до впровадження технології.
Результатом на даному підетапі є отримання повної інформації про проблему з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ.
Другим підетапом є організаційний етап, метою якого є відбір засобів та місця реалізації технології.
Основними завдання на даному етапі виступають наступні: 1) домовитися з адміністрацією ДНЗ; 2) підготувати необхідні засоби для реалізації технології.
Для досягнення даної мети та реалізації завдань етапу ефективним буде використання таких форм та методів: вибір аудиторії задля впровадження технології; бесіда з адміністрацією.
Метою третього підетапу, діагностичного є виявлення проблем трудового виховання дітей в умовах ДНЗ, обізнаність дітей у професіях дорослих.
Завданнями роботи соціального педагога на етапі соціально-педагогічної діагностики виступають наступні: 1) діагностування проблем трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності; 2) аналіз та обробка результатів діагностики; 3) узагальнення проблеми з трудового виховання; 4) написання програми педагогічного експерименту.