Сторінка
4

Діяльність соціального педагога з трудового виховання дітей

Базуючись на теоретичних підходах науковців, соціально-педагогічною можна вважати таку діяльність, що спрямована на створення сприятливих умов для соціалізації та всебічного розвитку особистості, задоволення їі соціокультурних потреб чи відновлення соціально схвалених способів життєдіяльності людини. Результатом діяльності соціального педагога є формування в особистості певного рівня соціальних якостей, самосвідомості, самовизначення та самоствердження як складників суспільного буття, відповідно до її можливостей та особливостей соціального середовища.

Таким чином, соціально-педагогічна діяльність з трудового виховання має бути спрямована на соціалізацію особистості, яка сприяє соціальному розвитку та самореалізації людини в інтересах особистості та суспільства. Виховання фізично та морально здорової людини, яка здатна визначати та творчо виконувати завдання; формування соціально активної, самостійної особистості.

Соціально-педагогічна діяльність (СПД) є різновидом педагогічної діяльності, що спрямована на вирішення завдання соціального виховання та соціального захисту. Вона починається з постановки мети та завдань, які необхідно вирішити. Мета визначає зміст, методи реалізації, форми організації діяльності.

Дослідниця соціальної педагогіки М. Галагузова зазначала, що основними компонентами діяльності виступають ціле покладання, вибір способів дії, інструментарію, оцінка результатів діяльності.

Загальна мета СПД полягає у створенні умов для соціалізації дітей та молоді. Вона конкретизується в завданнях та її змісті.

Завдання соціально-педагогічної діяльності:

створення умов для збереження, зміцнення здоров'я та захисту вихованців;

формування та розвиток моральних якостей, соціально значимих орієнтацій і установок;

попередження негативних впливів на розвиток особистості;

створення сприятливих умов розвитку особистості;

Зміст соціально-педагогічної діяльності розкривається в соціальній адаптації, профілактиці, корекції, соціально-культурній анімації певних вікових, соціальних груп і конкретних особистостей, у системному вивченні індивідуальних особливостей дітей, установленні контактів і взаємодії з ними, в управлінні процесом самореалізації особистості, підтримці особистості у кризових ситуаціях тощо.

Мета діяльності досягається за допомогою реалізації принципів:

соціально-політичних (законності та прав людини, державного підходу до завдання діяльності, зв’язку змісту і форм соціально-педагогічної діяльності);

психолого-педагогічних (сприяння самореалізації людини, індивідуального підходу, спрямованості, системності);

організаційних (компетентності, інтеграції, контролю, перевірки);

специфічних (гуманізму, незалежності, клієнтоцентризму, толерантності, конфіденційності).

Основними функціями діяльності соціального педагога є:

комунікативна;

організаторська;

прогностична;

охоронно-захисна;

діагностична;

попереджувально-профілактична;

соціально-терапевтична.

Соціально-педагогічна діяльність – це цілеспрямовані послідовні дії соціального педагога, котрі забезпечують найбільш оптимальне досягнення певної соціально-педагогічної мети в соціальному розвитку, вихованні (перевихованні, виправленні), оволодінні вміннями й навичками в самообслуговуванні, навчанні й професійній підготовці об'єкта.

Соціально-педагогічна діяльність в умовах ДНЗ виконується методистами та вихователями дитячого садка, тому що в наш час не в кожному ДНЗ є соціальний педагог.

Таким чином, сутність соціально-педагогічної діяльності полягає у цілеспрямованій спільній діяльності соціального педагога, вихователів ДНЗ, з метою повноцінного виховання та навчання дошкільників, у яке входить моральне, естетичне, соціальне, фізичне та трудове виховання. Цей процес має бути взаємопов'язаний, тому що кожний етап у виховання, дуже важливий і має бути реалізованим, а саме за допомогою соціально-педагогічної діяльності.

Аналіз досвіду роботи соціального педагога з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах дошкільного навчального закладу

Аналіз соціально-педагогічної літератури з проблеми трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ дозволяє стверджувати, що під соціально-педагогічною діяльністю з вирішення даної проблеми можна розуміти певні методики та програми, призначені для вирішення проблем виховання, які включають аналіз дитячого колективу. Тому вирішенням проблем трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в ДНЗ займаються вихователі, методисти, соціальні працівники, які здійснюють соціально-педагогічну діяльність в ДНЗ.

Сучасні автори по-різному трактують поняття «соціальний педагог», Так, одні стверджують, що соціальний педагог забезпечує інтеграцію цілеспрямованих і середовищних впливів на особистість, що розвивається, а також стимулює розвиток суб'єктної позиції людини в цьому процесі, що регулює взаємини в системі «особистість-сім'я-суспільство».

Л.І.Міщик вважає, що соціальний педагог є професійним працівником соціуму, фахівцем з виховної роботи з дітьми, їх батьками, дорослим населенням у сімейно-побутовому мікросередовищі та його оточенні; з підлітками, молодіжними групами та об'єднаннями, з організації культурно-дозвіллевої, фізкультурно-оздоровчої, трудової, ігрової та інших видів діяльності, групового спілкування, технічного, художнього та інших видів творчості дітей і дорослого населення в соціумі.

У понятійно-термінологічному словнику записано, що соціальний педагог − спеціаліст, зайнятий у сфері соціальної роботи або освітньо-виховної діяльності, здійснює посередницьку роль між освітніми закладами, сім'єю, трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію, об'єднує зусилля з метою створення в соціальному середовищі умов для всебічного розвитку дітей, підлітків, молоді як особистостей, їх благополуччя в соціумі.

А.О.Малько зазначає, що соціальний педагог − фахівець з соціального виховання, який здійснює посередницьку роль між людиною та соціальним середовищем з метою їх духовного розвитку та гармонізації їх відносин на особовому, міжособовому та надособовому рівнях.

Одними з пріоритетних напрямів у розвитку дошкільної освіти фахівці вважають: введення в систему дошкільної освіти соціально-педагогічного патронату, що дасть змогу охопити дошкільним вихованням дітей, які за станом здоров'я не можуть відвідувати дитячий садок; відкриття соціальних груп загального розвитку та створення умов для перебування з однолітками і здобуття дошкільної освіти, ранньої адаптації дітей з вадами фізичного або розумового розвитку; забезпечення безоплатного утримання у садках дітей із соціально незахищених сімей підвищення рівня педагогічних працівників та поповнення галузі новими кваліфікованими кадрами тощо.

Про актуальність соціально-педагогічного патронату на сучасному етапі, можливість уникнення проблем, що призводять до напруження і загострення міжособистісних стосунків, порушення родинних зв'язків, послаблення інституту сім'ї в цілому, йдеться у листі Міністерства освіти і науки України «Про здійснення соціально-педагогічного патронату».