Сторінка
5

Діяльність соціального педагога з трудового виховання дітей

Під терміном «соціально-педагогічний патронат сім'ї» передбачається система гуманітарних послуг і заходів, спрямованих на полегшення пристосування сім'ї та її членів до вимог суспільства, допомогу у вихованні дітей, подолання та профілактику міжособистісних конфліктів у родині, захист прав дітей.

Питання діяльності соціального педагога в загальноосвітніх закладах вивчали вітчизняні дослідники О. В. Безпалько, В. Г. Бочарова, Т. Г. Веретенко, І. Д. Звєрєва, А. Й. Капська, Л. Г. Коваль, С. Р. Хлебік та ін. Соціально-педагогічні аспекти виховання дітей дошкільного віку досліджували Т. Алєксєєнко, С. Болтівець, О. Кононко, Т. Поніманська.

Науковці розкривають зміст соціального виховання дошкільнят, наголошують на важливості співпраці з батьками, потребі у розширенні функцій дошкільного навчального закладу шляхом запровадження соціально-педагогічного патронату сімей, що виховують дітей дошкільного віку, в тому числі з вадами психічного розвитку, які з різних причин не відвідують ДНЗ. На думку дослідників, залучення соціального педагога дошкільного навчального закладу до соціально-педагогічного патронату допоможе охопити всіх дітей мікрорайону міст, селищ дошкільною освітою, сприятиме попередженню негативних проявів насильства над дітьми, своєчасної нейтралізації несприятливих наслідків руйнування сім'ї, організації різноманітних виховних заходів як у дошкільному навчальному закладі, так і в мікрорайоні.

За енциклопедичним словником, соціальний педагог – це особа, фах якої – соціально-педагогічна робота й освітньо-виховна діяльність. Як спеціаліст він організовує взаємодію освітніх та поза навчальних установ, сім'ї, громадськості з метою створення в соціальному середовищі умов для соціальної адаптації та благополуччя дітей та молоді в мікросоціумі, їхнього всебічного розвитку. Головна особливість соціально-педагогічної роботи – вміння соціального педагога визначати проблеми та потреби особистості на різних рівнях: індивідуальному, міжособистісному та суспільному.

Як професія «соціальний педагог» в Україні була введена до кваліфікаційного переліку спеціальностей лише у 2000 році. Найбільшого поширення набула в таких сферах, як загальноосвітні школи, спеціальні навчально-виховні заклади, спеціалізовані служби центрів ССМ тощо. Для дошкільних навчальних закладів ця посада ще досить нова.

Отже, на сьогодні виникає потреба у конкретизації напрямів діяльності соціального педагога в ДНЗ, розробці змісту та форм його роботи, яка суттєво відрізняється від роботи соціального педагога в загальноосвітній школі, узагальненні існуючого передового педагогічного досвіду.

Як правило, чинний стан діяльності свідчить, що ставки соціального педагога є лише у великих містах (так, у м. Києві в трьох районах працює близько 18 соціальних педагогів). І тому, певна частина функціональних обов'язків соціального педагога додатково покладається на вихователя та інших педагогічних працівників.

Отже, суб'єктами в ДНЗ, які виконують роль соціального педагога виступатимуть вихователі, методисти або психологи.

Соціальний педагог у дошкільному навчальному закладі – новий тип педагога. Він допомагає вихованцю зрозуміти навколишній світ, піклується про формування моральних, загальнолюдських цінностей, аналізує процес формування особистості, як соціальний процес, процес розвитку її нахилів та здібностей.

Соціальний педагог може стати посередником між Центрами розвитку дітей та дошкільним навчальним закладом, створювати сприятливе розвивальне навчально-ігрове середовище для дітей, забезпечувати умови для проведення спільних занять для дітей в ДНЗ, задовольняючи освітні потреби всіх дошкільників, сприяти ефективному співробітництву педагогів, батьків та фахівців різного профілю.

Таким чином, діяльність соціального педагога дошкільного навчального закладу може здійснюватись за такими напрямами:

• педагогізація соціально-культурного середовища мікрорайону;

• здійснення соціально-педагогічного патронату дітей мікрорайону, які не відвідують дошкільний навчальний заклад;

• забезпечення педагогічного всеобучу батьків та інших членів родини (дідусів та бабусь), опікунів, прийомних батьків, усіх, хто причетний до виховання дітей;

• допомога родині у вихованні дітей відповідно до запитів батьків та особливостей виховання в конкретній родині;

• організація змістовного дозвілля дошкільнят в ДНЗ та мікрорайоні;

• робота з попередження насильства в сім'ї над дітьми та робота з дітьми, які зазнали насильства;

• робота з дітьми з особливими потребами та їхніми батьками, створення сприятливого навчально-розвивального інклюзивного середовища;

• супровід процесу адаптації дитини та батьків до дошкільного навчального закладу;

• визначення психологічної готовності дітей до навчання в школі;

• посередницька роль у взаєминах дитини, родини з освітніми, соціокультурними закладами мікрорайону.

Отже, робота соціального педагога в ДНЗ реалізується за допомогою вихователів та методистів. Вони виконують усі функції соціального педагога стосовно виховання, захисту та соціальної допомоги дітей.

Стосовно трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ, то цей процес виховання має специфічні риси. У різних вікових групах, трудове виховання та ознайомлення з працею дорослих проходить по різному.

Ознайомлення з працею дорослих і виховання поваги до неї – один із способів формування в дітей працьовитості, позитивного ставлення до праці і до трудівників. Знайомлячи дітей з працею дорослих, вихователь(соціальний педагог) має можливість повідомити їм конкретні завдання про працю, сформувати певні уявлення про неї і на цій основі виховати почуття поваги до праці дорослих, навчити цінити працю, пробудити в дітей інтерес і любов до неї, викликати прагнення до трудової діяльності, бажати працювати сумлінно, старанно.

Дослідження показали, що в дошкільному віці діти виявляють великий інтерес до праці дорослих. У малюків виникає бажання наслідувати старших, брати участь у їх праці. Діти відчувають радість і задоволення від трудових зусиль, усвідомлюють користь своїх дій, виявляють бережне ставлення до праці дорослих. Вплив праці дорослих на поведінку дітей можна спостерігати і в дитячих іграх. Де вихованці прагнуть точно відобразити той чи інший вид праці так, як спостерігали, підкреслюючи злагодженість дій, акуратність, точність.

Для ознайомлення дітей з працею дорослих використовуються найрізноманітніші методи, а саме: спостереження за працею дорослих, екскурсії (вони можуть бути найрізноманітніші), бесіди, читання художніх творів, розгляд картин, відповіді вихователя, демонстрування діафільмів, дидактичні спостереження, сюжетно-рольові ігри і звичайно участь дітей у праці дорослих.

Але слід пам’ятати, що в різних вікових групах ознайомлення з працею дорослих різне.

Так у молодших групах для дітей становить побутова праця дорослих (ознайомлення з працею мами, няні, повара, двірника і дитячому садочку). За своїм змістом така праця доступна малюкам, які часто бачать, як її виконують і користуються її результатами.