Сторінка
8

Формування культури дозвілля студентів вищих навчальних закладів в умовах роботи студентського клубу

Інтерес до ігрової діяльності у студентської молоді має досить виразний характер. Діапазон цих інтересів дуже широкий і різноманітний: участь у телевізійних і газетних вікторинах, конкурсах; комп’ютерні ігри; спортивні змагання; азартні ігри з негативною спрямованістю. Наші спостереження за практикою підготовки і проведення численних молодіжних культурно-дозвільних заходів свідчать, що їх успіх значною мірою залежить від включення до їх структури ігрових блоків, які стимулюють у молодих людей прагнення до змагань, імпровізації, винахідливості.

Найбільш повно і яскраво специфіка молодіжного дозвілля виявляється в її конкретному змісті й спрямованості у різних вікових і соціально-професійних групах. Виявлення студентських дозвіллєвих потреб і інтересів дуже часто пов’язане з певними труднощами. Вони обумовлені не тільки широтою діапазону дозвіллєвих потреб, а й методикою їх виявлення. Це виявлення специфіки молодіжного дозвілля, співвідношення витрат часу припускає, як правило, дослідження структури соціально-культурної діяльності, яка вже склалася, відомих стандартів, певних сформованих традицій, норм і звичок.

Слід мати на увазі, що ці стандарти і звички значною мірою залежать від об’єктивних умов і можливостей, якими сьогодні розпоряджаються різні групи молоді (обсягом вільного часу, розвитком мережі та рівнем матеріально-технічного забезпечення закладів культури і спорту).

Крім того, структура дозвіллєвих потреб молоді не завжди відповідає об’єктивним можливостям їх задоволення. Як потреби, так і можливості для їх задоволення дуже часто в складному динамічному співвідношенні.

На нашу думку, поза навчальна діяльність у клубах за інтересами, в гуртках самодіяльності, в інших видах творчості дають можливість студенту реалізувати себе не уявно, а реально, оскільки передбачає в рамках цієї діяльності певні завдання, вирішуючи, як молоді люди активізують творчий пошук, стимулюють самостійність і взагалі підвищують свою майстерність в тому чи іншому виді дозвіллєвого заняття.

Самоствердження може сприяти формуванню у студента більш високої потреби самореалізації. Аналіз прагнень молодої людини до участі в самодіяльній творчості дозволяє зробити висновок, що “…останнім часом посилюється бажання молодої людини перетворити сферу вільного часу на додатковий простір для самореалізації особистості”. Саме на реалізацію цього складного завдання повинна бути націлена діяльність студентських клубів.

Сьогодні надзвичайно важливою є проблема формування та впровадження культури дозвілля студентської молоді. Діапазон дозвіллєвих інтересів студентів досить широкий, але в ньому переважають пасивно-споглядальні форми. Творчо-активні форми дозвіллєвої діяльності у студентів мають другорядне значення.

Основні причини такої усталеної спрямованості проведення часу:

нерозвинена соціально-культурна інфраструктура (особливо в сільській місцевості);

відсутність у значної частини молоді сформованої культури дозвілля;

недостатність кваліфікованих спеціалістів у сфері педагогіки дозвілля;

байдуже і некритичне ставлення молоді до свого дозвілля.

Участь молоді в різних громадсько-політичних рухах має епізодичний характер і має в структурі дозвілля другорядне значення, хоч нереалізований потенціал в цій сфері діяльності у всіх соціально-професійних груп у декілька разів перевищує їх фактичну участь в тих чи інших громадсько-політичних рухах.

Зберігається тенденція розширення позаінституційних форм використання вільного часу, яка спостерігається практично в усіх вікових групах.

У студентів молодших курсів значний стихійно-груповий характер використання вільного часу.

При виборі дозвіллєвих видів діяльності молодь здебільшого керується розважальними і престижно-конформістськими мотивами.

Основні мотиви участі молоді в цій діяльності:

1) наявність художньо-естетичних мотивів та потреб;

2) яскрава творча і людська індивідуальність керівника колективу, спроможного об’єднати людей і розкрити їх творчий потенціал;

3) можливість реалізації особистісного творчого потенціалу в захоплюючій художньо-естетичній діяльності;

4) сформований психологічний і творчий комфорт у колективі;

5) громадське визнання результатів діяльності колективу.

„Дефіцит культури”, низький культурний рівень молоді негативно впливає на її духовний розвиток і врешті-решт – гальмує процеси реформування всіх сфер життєдіяльності суспільства.

У сучасному суспільстві поряд з традиційними формами функціонування культури склалася досить розгалужена молодіжна субкультура, носії якої - різні молодіжні групи, які відрізняються певною соціально-психологічною спрямованістю, характером групових цінностей і особливостями проведення дозвілля. Субкультурна активність молоді найбільш повно проявляється в сфері дозвілля.

Особливостями прояву молодіжної субкультури слід вважати переважну орієнтацію молоді на видовищні види мистецтв, святково-ігрові форми дозвілля. На другий план змістилися читання художньої літератури, участь в самодіяльній художній і технічній творчості.

Напрями формування культурно-дозвіллєвої активності студентської молоді

Одним із головних завдань діяльності студентського клубу є розвиток культурно-дозвіллєвої активності студентської молоді. В цілому діяльність можна визначити як специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, включаючи себе і умови свого існування. У діяльності людина створює предмети матеріальної і духовної культури, удосконалює свої здібності, зберігає і перетворює природу, будує суспільство, створює те, що без її активності не існувало б.

Творчий характер діяльності виявляється у тому, що завдяки їй людина виходить за межі природної обмеженості, тобто перевищує свої ж генотипно обумовлені можливості. Внаслідок продуктивного, творчого характеру діяльності людина створила знакові системи, знаряддя впливу на себе і природу. Користуючись цими засобами, вона побудувала сучасне суспільство, міста, машини, з їх допомогою виробила нові предмети споживання, матеріальну і духовну культуру і, врешті-решт, перебудувала саму себе. Історичний прогрес за останні кілька десятків тисяч років зобов’язаний саме діяльності, а не удосконаленню біологічної природи людей.

Породивши і продовжуючи удосконалювати предмети споживання, людина, окрім здібностей, розвиває свої потреби. Пов’язані з предметами матеріальної і духовної культури, потреби людей набирають усе більш культурного характеру. Особистість більше створює, ніж споживає. Якби її діяльність мала в основному споживацький характер - кільком десяткам поколінь людей не вдалося б за порівняно короткий історичний строк досягти такого технічного прогресу, створити грандіозну культурну базу, характерну для сучасного суспільства. Все це – завдяки діяльнісному характеру людської активності.

Проблема творчої діяльності та взагалі творчості стає останнім часом усе більш актуальною. Творчість уже не вважається прерогативою окремих особистостей, пов’язаною з талантом чи геніальністю, а визначається природною формою проживання людиною свого життя., більш того, вона сприяє розвитку здорової особистості. До цього можна додати ще й те, що життя у творчості - людський рівень життя, еволюційна новина, закладена в людині.