Сторінка
12

Формування культури дозвілля студентів вищих навчальних закладів в умовах роботи студентського клубу

Відповідно до нашого дослідження 47,9% юнаків та дівчат регулярно чи досить часто займаються спортом. Невідповідність рівню маскулинності може призвести до “виклику” у вигляді куріння, вживання алкоголю, наркотиків і т.ін., аби дотягтися до соціально-культурного нормативу “дорослого”. Ситуація може поглибитися зіткненням очікуваного, інколи ілюзорного з реаліями умов і вимог вузівського навчання, коли у першокурсника виникає відчуття помилки щодо професійного вибору. В цей період важливо допомогти молодим людям розібратися з сумнівами і проблемами, в розвитку їх потенційності, в пошуку засобів самореалізації і на цій основі – формування позитивної і адекватної “Я-концепції” в навчально-професійній і особистісній сферах.

З підвищенням віку і рівня освіти в самоосвіті студента на перший план виходять духовні, моральні, інтелектуальні якості. Треба відзначити, що висока значимість цих рис особистості в студентському середовищі може призводити до різних форм уявної самореалізації, наприклад, статусно-престижні потреби можуть проявлятися в прагненні показати себе “інтелектуалом”, “невизнаним генієм” і т. д.

Модель соціально-культурної діяльності студентського клубу Хмельницького національного університету

Сучасний етап розвитку суспільства актуалізує проблему створення умов для розвитку студента як духовно збагаченої, соціально відповідальної особистості. Одним з ефективних шляхів вирішення цього питання є організація роботи по формуванню дозвіллєвої культури через клубну діяльність як специфічний засіб реалізації індивідуально творчої активності і становлення людини суб’єктом соціальної життєдіяльності.

Спостереження, які ми проводили під час написання дипломної роботи, показали, що найбільш поширеними засобами роботи зі студентською молоддю є: клубна робота, спортивно-масовий туризм, громадські та студентські організації, центри соціальної та психологічної підтримки та адаптації, участь у різних формах підприємництва, благодійній діяльності (волонтерські групи).

У процесі нашого дослідження ми дійшли висновку: саме клубні форми роботи є найбільш ефективними в плані визначеної нами проблеми – формування дозвіллєвої культури студентів.

На основі аналізу бесід з директором студентського клубу ХНУ Лесею К., студентами, які відвідують студентський клуб, можна стверджувати, що клуб дає можливість для забезпечення:

дозвілля як засобу розваги і розрядки індивідуального і групового напруження;

рекреації як засобу поповнення психофізичних сил, відновлення творчого потенціалу;

компенсації як засобу залучення до особистісно-значущих культурних цінностей;

соціалізації як засобу залучення до неформальних громадських процесів і структур;

самоактуалізації як засобу втілення індивідуальних творчих інтересів, а також саморозвитку і самореалізації особистого зростання в культурно-значущих сферах життєдіяльності суспільства.

У цьому контексті ми вирізняємо такі принципи клубної діяльності: 1)соціально-адаптивну (надання психолого-педагогічної допомоги

в засвоєнні позитивного досвіду в самовизначенні);

особистісно-розвивальну (врахування індивідуальних інтересів і здібностей студентів через включення в певну діяльність, що дозволяє самореалізуватися);

домінування інтересів студентів (мається на увазі добровільне відвідування клубу), цей принцип полягає в тому, що розвиток особистості студента відбувається ефективно тільки тоді, коли він сам, з урахуванням своїх інтересів і можливостей, обере собі студію або гурток до душі; ігнорування цього принципу веде до зниження творчої активності, а іноді й до втрати цих інтересів);

самореалізацію особистості студента в колективі (організація

спільної творчої діяльності і співробітництва в групах студентів об’єднаних за інтересами на основі:

загальності й доступності;

самодіяльності;

диференційованому підході;

систематичності й цілеспрямованості;

спадкоємності;

зацікавленості.

Студентський клуб є структурним підрозділом. Клуб творчої молоді створюється, реорганізується і ліквідується за рішенням ректорату. Клуб безпосередньо підпорядковується проректору з гуманітарних питань. Студентський клуб здійснює організовану форму самодіяльної колективної та індивідуальної участі, створює оптимальні умови для розкриття і розвитку творчих, художньо-естетичних здібностей студентської молоді з метою задоволення їхніх духовних потреб у вільний час та сприяє формуванню активної життєвої позиції. Клуб співпрацює з методистами курсів, активом груп, бібліотекою, гуртожитком, студентськими деканатами, з метою удосконалення роботи та пошуку нових напрямків творчого життя. Діяльність клубу об’єднує студентів у сфері музики (студія естрадної пісні, хореографії (сучасні, спортивні та народні танці), інтелектуального розвитку (клуб інтелектуальних ігор, дискусійний клуб, КВН). Клуб виховує навички самоврядування, залучає студентів до самоосвіти, допомагає формувати естетичний смак, організаторські та творчі здібності, брати участь у культурно-масових заходах міста, області. Напрями роботи клубу сприяють пропаганді кращих зразків національної та світової культури, мистецтва, літератури. В клубі функціонує студентський актив, робота якого визначається планом. Студентський клуб має мати свій штат.

Основними завданнями та функціями студентського клубу є:

Виявлення творчих здібностей студентів та залучення їх до занять у гуртках творчої самодіяльності.

Створення та забезпечення роботи самодіяльних колективів та клубів за інтересами.

Підготовка сценаріїв, організація та проведення концертів і святкових вечорів.

Проведення навчальних занять, звітних концертів, тематичних вечорів, вікторин і т. ін.

Підготовка та підбір репертуару для колективів самодіяльності клубу.

Встановлення та підтримка творчих зв’язків із громадськими та культурними установами міста.

Забезпечення чіткого функціонування, профілактика, збереження технічного та музичного обладнання студентського клубу.

Дотримання встановленого розкладу занять гуртків художньої творчості, клубів за інтересами.

Активна участь в профорієнтаційній роботі шляхом підготовки концертних програм для громадських, державних установ, підприємств, загальноосвітніх шкіл тощо.

Структура, штати матеріально-технічна та фінансова база клубу. Загальне керівництво та контроль за діяльністю клубу здійснює проректор г гуманітарних питань.Організацію діяльності, планування роботи та звіт перед керівництвом має здійснювати завідувач клубу, він має відповідати за творчу роботу, що проводиться в студентському клубі, планує та контролює заняття гуртків. Студентський клуб здійснює свою діяльність на основі річного та місячних планів, які мають узгоджуватися проректором з гуманітарних питань. Режим роботи клубу має встановлюватися згідно з трудовим законодавством та правилами внутрішнього розпорядку вузу. Придбання технічних засобів та інші витрати для потреб клубу здійснюються в межах затвердженого кошторису, доходів і видатків вузу. Штат клубу комплектується з числа осіб з вищою освітою, високим рівнем кваліфікації та досвідом роботи за фахом. Приміщення для роботи клубу та гуртків надаються ректоратом вузу. В разі необхідності керівництво вузу може залучити до роботи на певний термін фахівця на умовах праці за сумісництвом або за трудовою угодою.