Сторінка
13
Таким чином, клуб – педагогічно організоване добровільне дозвіллєве об’єднання студентів, міжособистісні стосунки яких визначені суспільно-цінним і особистісно-значущим змістом колективної дозвіллєвої діяльності.
Враховуючи специфіку діяльності студклубу, ми виходили з того, що процес становлення (формування) особистості, її індивідуальності і здійснення унікальної за своїм характером самореалізації проходить:
по-перше, через фільтрацію стихійного впливу, який здійснюється на підлітків і молодь сучасним “культурним” соціумом, цілеспрямованим впливом різних державних і громадських інститутів, та з боку соціального мікросередовища. Взаємодія з індивідуумом тих чи інших громадських закладів та організацій найбільш дієва, коли вона проходить саме через середовище, складовою якого і є клуб, або клубне чи молодіжне об'єднання.
Якщо поглянути на стосунки в системі “культурне середовище – особистість” (див. мал.3 ) - ми бачимо, що не тільки середовище впливає на особистість, а й воно саме зазнає впливу особистості, змінюючись при цьому. Отже, чим вищий рівень культури людини, тим помітніший і плідніший її вплив на людей, які оточуючують її. Чим більше розвинена особистість, тим, як правило, помітніший її вплив на середовище.
Таким чином, спостерігається значне підвищення ролі й значення культурного середовища в процесах залучення до цінностей художньо-естетичної культури. Однією з найважливіших проблем на сучасному етапі розвитку суспільства і особистості стає не тільки розширення контактів з надбаннями культури, але й інтенсивне освоєння культурного середовища.
Рис.3. Схема освоєння студентами культурного середовища
по-друге, враховуючи, що студентський клуб – молодіжне об’єднання, засноване, як правило, на спільності інтересів молодих людей та їх керівників, добровільному включенні в спільну діяльність для вирішення конкретних завдань, ми визначаємо його найбільш сприятливим “полем” для самореалізації молоді. Це положення будується на тому, що саме студентський клуб створює умови (і в цьому сутність його виховного впливу) для задоволення потреб юнаків і дівчат в рівноправному становищі з дорослими і актуалізації можливостей, не запитаних в інших співтовариствах, членами яких вони є, усунення дефіциту змістовного спілкування (в тому числі і різновікового), в розвитку соціальної творчості, вмінні взаємодіяти з людьми, в самореалізації через співробітництво, здійснення яких оптимізує процес усвідомлення кожною молодою людиною своєї ролі в цьому об’єднанні і формування у неї потреб “бути потрібною іншим”, “бути запитаною” цим об’єднанням.
по-третє, випливаючи з перших двох, наступна обставина уявляється нам такою: стан потреби – це збуджувальна сила студента в особистісній самореалізації, яка сприяє формуванню відповідних здібностей.
Зрозуміло, інтеграція цих обставин здійснюється тільки в роботі студклубу, як головного осередку дозвільної діяльності у вищому навчальному закладі та інших молодіжних формуваннях і визначає готовність до самореалізації, фіксує хід і успішність здійснення цього процесу, формує у студентів відповідні установки (позиції, ставлення, орієнтацію) як членів молодіжних об’єднань.
Останнє, виявляючись в конкретних формах (потягах, бажаннях, задумах, прагненнях, інтересах, цінностях, упевненостях, цілях, нормах) знаходить вираження в установках та програмних і плануючих документах клубу. Ця обставина підтверджується наявністю в програмах більшості функціонуючих молодіжних об’єднань та клубів змістовних основ, які передбачають діяльність спілкування, систему відносин, з допомогою яких молодь пізнає, оцінює, висловлює, розвиває, реалізує себе.
Звичайно, студентський клуб – сфера діяльності не тільки студентського, а й педагогічного колективу вищого навчального закладу, і в цьому його феномен, як осередку культури.
Як соціально-педагогічному феномену (відкритій, організаційній, природній соціально-педагогічній системі) для громадських об’єднань, і молодіжних зокрема, характерне поєднання комплексу цілей, принципів і змісту діяльності, мережі відносин і зв’язків. Нами вирізнені такі провідні закономірності розвитку особистості студента:
розвиток особистості повинен бути обумовлений послідовним включенням людини в соціально-предметну діяльність. Чим ширше коло діяльності, в яке включений студент, тим більше збагачена його особистість;
розвиток особистості має бути органічно пов’язаний з взаємодією і спілкуванням з людьми, які її оточують;
розвиток особистості тим ефективніший і різноманітніший, чим цілеспрямованіший процес виховання, навчання і за врахування природного творчого потенціалу людини. Чим більшою мірою викладачі, і зокрема керівники гуртків, заохочують самостійність і впевненість у своїх силах молодих людей, тим вищий ступінь їх реалізації як особистостей.
Крім цього, у ХНУ виділені такі головні напрями діяльності клубу:
1) виявлення і розвиток індивідуальності кожного члена творчого колективу;
розвиток організованості, відповідальності, ініціативності,
адаптивності.
Вирізнення цих пріоритетних напрямів у роботі клубного об’єднання дозволяє в основному реалізувати поставлене завдання формування культури дозвілля та простеження зміни рівня сформованості дозвіллєвої культури студентів.
Аналізуючи модель соціально-культурної діяльності студентського клубу ХНУ як молодіжного об'єднання, ми спиралися на теоретичні ідеї і положення дослідників проблем у галузі соціально-культурної діяльності і керувалися логікою науково-педагогічного дослідження: від цілепокладання, діагностики вихідного стану (опису дійсності, що підлягає моделюванню), через прогнозування (висування гіпотез стосовно досягнення мети) до моделювання (побудова конкретної моделі соціально-культурної діяльності молодіжного клубу), далі до впровадження, оцінки і корекції. Ми розглядали моделювання як логічний елемент наукового пошуку.
У цьому контексті особливий акцент зроблений на вивченні внутрішнього світу, потенціалу особистості, способів самореалізації молодої людини в напрямках творчої роботи об'єднання або клубу, необхідних умов та форм самореалізації і найближчого оточення, процесу реалізації творчих сил особистості.
Розглядаючи актуалізацію як процес формування культури дозвілля та самореалізації особистості, що може здійснюватися як в індивідуальній, так і в спільній діяльності, ми вважаємо, що останнє не тільки сприяє самореалізації молодих людей, але і підсилює їх результати інтеграцією безлічі окремих проявів у загальному підсумку діяльності всього студентського клубу.
Вона буде сприятливим простором самореалізації студентів у разі, якщо існує різноманітна творчо-орієнтована діяльність студентського клубу в цілому, пізнання, розвиток, здійснення самореалізації особистості, і означений процес організується з допомогою різноманітних суб’єктних відносин.
