Сторінка
11

Формування культури дозвілля студентів вищих навчальних закладів в умовах роботи студентського клубу

Отримані результати доводять, що найбільше студенти задоволені заняттями художньої самодіяльності та спортом. І це не дивно. Адже багато студентів (35,9 %) займаються саме цим видом діяльності, витрачаючи на неї вільний час.

Викликає тривогу велика кількість молодих людей, які не можуть визначитися, чи задовольняють їх умови для занять художньою самодіяльністю та різними видами творчості, чи ні (таких, згідно з опитуванням, 28,6 %), що з нашої точки зору свідчить про споглядальний і пасивний характер проведення позанавчального часу.

Таким чином, першочерговим завданням студентських клубів є знайти відповідні методи, форми, напрями діяльності, аби активізувати і зацікавити саме цю категорію молодих людей.

Спосіб життя сучасного студента, як показують дослідження, зорієнтований на інтенсивне споживання культурних цінностей. Провідне місце цієї орієнтації, на думку педагогів, значною мірою обумовлене незавершеністю її соціалізації, активною пізнавальною діяльністю.

Опитування дозволило визначити також дозвіллєві орієнтації студентів юридичного та педагогічного факультетів Хмельницького національного університету.

Таблиця 4. Дозвіллєві орієнтації студентів ХНУ (в %)

Як бачимо з наведених результатів опитування, найнеулюбленішими заняттями студентів є відвідування клубів за інтересами, заняття художньою самодіяльністю, вечори запитань-відповідей. Це свідчить про те, що, з одного боку, художньо-естетичні потреби студентів ще не досить розвинені, а, з іншого боку, і це, на наш погляд, головна причина – має місце недостатня активність керівників відповідних структур стосовно залучення студентів до культурно-дозвіллєвої діяльності, невміння або небажання спрямувати їхні інтереси і здібності в потрібне русло.

Особливе місце, як бачимо, в структурі молодіжного дозвілля займає музика. Перш за все це пояснюється її специфічними особливостями: безпосередньою емоційністю, інтимністю (можливість впливати на думки і почуття), масовістю (можливість об’єднувати людей), доступністю, різноманітністю технічних засобів збереження, передачі і використання музичної інформації.

69,3% всіх опитаних на перше місце серед якостей, які приваблюють молодь у сучасній музиці, виділили ритм і мелодію, а потім уже – виконавську майстерність, зміст тексту, спроможність спонукати до дії, як засіб відволіктися від реальності.

Аналізуючи специфіку студентського дозвілля, ми звернули увагу на те, що самореалізація молоді сьогодні здійснюється в складних умовах. За останні роки намітилася стійка тенденція зниження зацікавленості молоді художньою самодіяльністю, її соціальним престижем, про що свідчать наведені вище результати опитування (таблиця 4).

Окрім скорочення державного фінансування культурно-освітньої сфери, занедбаності закладів дозвілля, а то й взагалі припинення їх існування, про що згадувалося вище, ми мусимо вказати на зниження зацікавленості художньою культурою взагалі в цілому.

У нашому дослідженні ми намагаємося вивчити внутрішній світ, потенціал особистості, необхідні умови, форми самореалізації процесу реалізації творчих сил молодої людини. Реалізувати потребу в самоствердженні особистість може через вирізнення і домінування (демонстративна поведінка або лідерство в спорті, мистецтві, політиці і т. ін.), через асоціативну поведінку (як форма протесту проти невизначення). Останнє особливо небезпечне для судентів-першокурсників через їхні вікові особливості в період набуття ними нового статусу.

Процес адаптації студентів-першокурсників у новій вузівській ритміці характеризується високою подійністю і щільністю суб’єктивного переживання. Період ейфорії, пов’язаний з набуттям нового статусу, досить часто орієнтує студента на відповідність певному рівню маскулинності (тобто стану “справжнього чоловіка”). Звідси пріоритетного значення набирають оздоровчо-спортивні заняття.